Тема 5.2. Укладання документів щодо особового складу Резюме

Резюме — це документ про особисті, освітні та професійні дані, що складається при прийомі на роботу до комерційних підприємств. Особливістю цього документа є стислість (його обсяг, як правило, не перевищує 1 аркуша). У резюме відомості про професійну діяльність та освіту викладаються у зворотному хронологічному порядку. Гра­фа «Додаткові відомості» містить інформацію про навички чи досяг­нення в будь-якій галузі, наприклад відомості про володіння інозем­ними мовами і комп'ютером, вміння керувати автомобілем, участь у наукових конференціях, наявність друкованих праць, громадську діяльність, інтереси претендента тощо. У резюме може зазначатися мета — посада (робота), на яку претендує автор, і бажана заробітна плата.

Отже, основними складовими резюме є такі:

• назва виду документа (Резюме);

• прізвище, ім'я, по батькові;

• адреса;

• телефон;

• дата і місце народження;

• мета;

• професійний досвід;

• освіта;

• сімейний стан;

• додаткові відомості;

• підпис.

Оскільки резюме належить до документів із низьким рівнем стандартизації, у ньому можуть міститися й інші відомості.

Наведемо зразок заповненого резюме.

Резюме

1. Прізвище, ім’я по батькові: Мельник Олена Андріївна

2. Дата і місце народження: 10 вересня 1985р.м. Могилів – Подільський

3. Родинний стан: не заміжня

4. Домашня адреса: м. Могилів – Подільський вул. Київська 40

5. Телефон: 5-50-10

6. Освіта: 2005-2008рр. Могилів – Подільський технолого - економічний коледж ВНАУ за спеціальністю «Комерційна діяльність»

7. Досвід роботи: практика на підприємствах галузі.

8. Додаткові відомості: у 2005р. закінчила курси оператора комп’ютерного набору.

Маю досвід роботи на ПК. Достатньо володію англійською мовою.

25 травня 2008р. підпис Мельник О.А.

Характеристика

Характеристика — це документ, у якому надається оцінка ділових і моральних якостей працівника як члена колективу за період, який він відпрацював на даному підприємстві.

Характеристика пред'являється при вступі до середніх і ви­щих навчальних закладів, висуванні на виборні посади, переоб­ранні, атестації, оформленні на роботу за конкурсом де науково-дослідних інститутів тощо.

Характеристику укладають у двох примірниках, один із яких отримує працівник, а другий (копію) підшивають до його осо­бової справи. Текст характеристики викладається від 3-ї особи на прохання працівника. Згідно з типовим запитом характерис­тика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адміністративно-господарчих органів та інших установ.

Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні.

Характеристика має містити такі відомості:

1. Назва документа.

1. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові особи, на яку уклада­ється характеристика

(в Р. відмінку).

2. Статус; посада; науковий ступінь і вчене звання (якщо є); місце роботи, навчання.

3. Рік народження (якщо треба національність, домашня адреса, освіта).

5.Текст 6.Висновки 7. Дата 8. Посада , підпис, розшифрування 9. Печатка

Характеристика

Соболевської Наталії Анатоліївни,

1989 року народження, студентки

Могилів-Подільського технолого- економічного коледжу

Вінницького національного аграрного університету

Соболевська Наталія Анатоліївна навчається в Могилів-Подільському технолого- економічному коледжі за спеціальністю «Комерційна діяльність»

Протягом першого року навчання в коледжі зарекомендувала себе старанною, талановитою, здібною студенткою, багато читає, має широкий кругозір.

Навчається на «відмінно», цікавиться літературою, англійською мовою, активна, мова чітка, розбірлива.

Бере активну участь у трудовому і громадському житті групи, у конкурсах художньої самодіяльності, олімпіадах, гуртковій роботі, при цьому проявляє ініціативність, самостійність. Працелюбна, завжди відповідально ставиться до виконання обов’язків чергової в групі і по коледжу.

Студентка цілеспрямована, наполеглива, організована, самокритична, правдива, чесна, принципова, ввічлива, скромна.

За час навчання в коледжі студентці було оголошено подяку за відмінне навчання та добросовісне відношення до виконання завдань в громадському житті коледжу.

Директор печатка підпис Г.Т. Главацька

Куратор підпис І.С. Войцехівська

Наказ

Наказ – основний розпорядчий документ, який видається керівником підприємства, установи на правах єдиноначальності і в межах його компетенції.

Розрізняють накази про особовий склад і накази із загальних питань.

У наказах, що стосуються особового складу, оформляють призначення, переміщення, звільнення працівників, відрядження, відпустки, всілякі заохочення, нагороди та стягнення.

Текст наказу складається з констатуючої і розпорядчої частин.

Констатуюча частина містить такі елементи: вступ (зазначення причини видання наказу); доведення (переказ головних фактів); висновок (виклад мети видання наказу).

Складання і оформлення наказів про особовий склад має деякі особливості. У заголовку такого наказу пишуть: Про особовий склад. Констатуюча частина може опускатися. У розпорядчій частині пункти розміщують у певній послідовності: призначення на посаду, переведення, надання відпустки, звільнення з посади, зміна прізвища тощо.

Накладання дисциплінарних стягнень і оголошення заохочень оформляють, як правило, окремими наказами.

За формою накази мають бути однаковими. Це полегшує використання їх як довідкових. Кожний пункт наказу починається з дієслова, що означає дію (призначити, перевести, звільнити, оголосити подяку і т. ін.) і пишеться великими літерами. Великими літерами також з нового рядка зазначаються прізвище, ім’я і по батькові особи, а потім викладається текст пункту. Наприкінці кожного пункту наказу зазначається підстава для його складання. Наказ набирає чинності з моменту його підписання. Однак, окремі параграфи можуть мати свої терміни набрання чинності. Наприклад, призначення працівника на посаду може бути виконане з першого вересня, тоді, як наказ підписано 28 серпня. Якщо терміну з якоїсь причини не зазначено, то вони визначаються з моменту підписання наказу.

До викладу тексту наказу ставляться певні вимоги, оскільки правильне і чітке його формулювання гарантує трудові права працівників.

У наказах про прийняття на роботу необхідно зазначати: на яку посаду, до якого структурного підрозділу і з якого числа оформляється на роботу; вид прийняття на роботу ( на постійну – з випробувальними терміном, зі стажуванням тощо, на тимчасову – на певний термін, за сумісництвом і т. ін.); особливі умови роботи (з прийняттям матеріальної відповідальності, із скороченим робочим днем тощо). При переведення на іншу роботу в тексті зазначаються вид і мотивування переведення. В усіх випадках тимчасового переведення зазначається його тривалість.

У наказах про надання відпустки слід зазначити її вид (основний, додатковий, наприклад, за тривалість стажу роботи на одному підприємстві; навчальний; у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; без збереження заробітної плати, наприклад, за сімейними обставинами тощо), загальну кількість робочих днів, дату виходу у відпустку і повернення з неї, з який період роботи надано відпустку.

Звільняючи працівників, обов’язково зазначають дату і мотивують звільнення. Мотиви звільнення мають бути викладені стисло і чітко відповідно до чинного законодавства.

Накази про особовий склад оформляють аналогічно до наказів з основної діяльності. При цьому особлива увага приділяється візуванню, оскільки пункти наказу стосуються різних структурних підрозділів і осіб. Начальник відділу кадрів зобов’язаний ознайомити із змістом наказу згаданих осіб, про що вони розписуються в оригіналі.

Накази мають такі реквізити:

1. Назву установи, що видає наказ;

2. Назву документа;

3. Місце видання наказу;

4. Номер наказу;

5. Дату підписання наказу;

6. Заголовок;

7. Текст наказу;

8. Підпис керівника установи.

Зверніть увагу, що розпорядча частина наказу починається словом НАКАЗУЮ, яке звичайно друкується великими літерами з нового рядка, хоча може друкуватися як закінчення констатуючої частини, наприклад: «...з метою забезпечення подальшого зберігання техніки, НАКАЗУЮ:...»

Констатуюча частина друкується на відстані трьох інтервалів від заголовка. Закреслення й виправлення під час переписування або передруковування не дозволяється.

Аналізуючи мовні засоби і прийоми творення тексту документа, не забувайте про використання стійких словосполучень, про їхню роль і місце у складі речення. Необхідно також пам’ятати, що в писемній формі ділового мовлення переважає інфінітив. Вживаний у наказах і розпорядженнях, він надає висловленню категоричного характеру.

Примітка. Інфінітив має закінчення -ти, наприклад: здійснити, звільнити, надати. Закінчення -ть для ділових текстів не прийняте.

Міністерство аграрної освіти України

Могилів – Подільське хлібоприймальне підприємство