
- •Могилів–подільський технолого- економічний коледж
- •Опорний конспект
- •Розділ 1. Культура фахового мовлення
- •Тема 1.1. Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення. Вступ. Державотворча роль мови
- •Функції мови
- •Стилі мовлення
- •Типи мовлення
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії Літературна мова. Мовна норма. Культура мови
- •Культура мови
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Тема 1.3.Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму підготовки) Мова і професія
- •Публічні виступи
- •Як готувати виступ на презентацію?
- •Рекомендації щодо публічного мовлення
- •Дещо про техніку викладу
- •Джерела підготовки виступу
- •Тема 1.4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики. Мова і думка
- •Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •Форми мислення
- •Закони риторики
- •Розділ 2. Етика ділового спілкування
- •Тема 2.1 Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет Форми і види ділового спілкування та фактори впливу
- •Класифікація функцій спілкування
- •Комунікативні бар'єри
- •Основні види ділового спілкування
- •Ділова бесіда
- •Як проводити ділові бесіди
- •Поняття про переговори. Три основи стратегії переговорів
- •Підготовка до переговорів
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей,
- •Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця
- •Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Телефонна розмова — це один із видів усного ділового мовлення
- •Мобільний телефон і ділові стосунки
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Терміни і термінологія. Лексика за сферою вживання
- •Способи творення термінів
- •Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Професіоналізми і номенклатурні назви
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки) Терміни і професіоналізми
- •Фразеологічні одиниці
- •Джерела української фразеології
- •Кліше та використання їх у мовленні
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).
- •Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •Тема 3.4. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів Багатозначні слова
- •Синонімічний вибір слова
- •Пароніми та омоніми у мові фаху
- •Омоніми
- •Словники синонімів та паронімів: правила користування
- •Скорочення в текстах документів
- •Складноскорочені слова і графічні скорочення
- •Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови Особливості українського правопису
- •Орфоепічні норми української мови
- •Складні випадки української орфографії у текстах ділових паперів
- •Основні орфограми
- •Правопис прізвищ та імен по батькові
- •Імена по батькові
- •Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Правопис прислівників
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм Особливості використання іменників
- •Особливості використання прикметників у ділових паперах
- •Особливості використання займенників
- •У багатьох секційних засіданнях взяла участь значна кількість учених.
- •Особливості використання числівників
- •Особливості використання дієслівних форм в професійному мовленні
- •Особливості використання прийменників
- •Тема 4.3. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкування
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів. Загальні вимоги до складання документів.
- •Реквізити та їх оформлення
- •Вимоги до тексту документів
- •Оформлення сторінки
- •Класифікація документів
- •Тема 5.2. Укладання документів щодо особового складу Резюме
- •Характеристика
- •Наказ №25- н
- •Автобіографія
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково — інформаційних документів
- •Службові листи
- •Службова телеграма
- •Оголошення
- •Запрошення
- •Протокол
- •Витяг з протоколу
- •Службові записки
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Поняття про наказ
- •Наказ №_25-н
- •Поняття про розпорядження
- •Розпорядження
- •Постанова
- •Положення
- •1. Загальні положення
- •1. Загальні положення
- •2. Права і обов'язки учасників товариства
- •3. Юридичний статус товариства
- •4. Мета та предмет діяльності товариства
- •5. Зовнішньоекономічна діяльність
- •6. Майно, фонди, прибуток
- •7. Статутний фонд товариства
- •8. Відшкодування збитків
- •9. Органи управління та контролю товариства
- •11. Працівники товариства та оплата праці
- •12. Реорганізація та ліквідація товариства
- •13. Спори за участю товариства
- •Інструкція
- •Тема 5.5. Укладання фахових документів (відповідно до напряму підготовки)
- •Могилів-Подільський Затверджую
- •Поняття про договір
- •Договір
- •Предмет договору.
- •Відомості про товар.
- •Порядок передачі товару
- •Ціна та умови оплати.
- •Права та обов’язки сторін.
- •Відповідальність сторін.
- •Строк дії Договору та інші положення.
- •Місцезнаходження та реквізити Сторін
Особливості використання дієслівних форм в професійному мовленні
1.Треба використовувати тільки книжні дієслова ті їх форми : активізувати , дезінформувати , добирається , домінувати , дрейфуючи , знаменувати , подається , регламентувати , символізувати , формулюючи та ін.)
2.Уникати умовного способу. Підприємства виконають замовлення , якщо …
Уживаючи ті чи інші форми наказного способу , слід ураховувати конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовного етикету.
В актах , наказах , розпорядженнях , службових листах , інструкціях , дорученнях та под. Уживають неозначену форму дієслова (інфінітив).
Але слід пам’ятати , що нормативною є форма на –ти , а не на –ть :
5.У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи однини , але не припустиме використання коротких форм: допомагає
6.Надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на –но , -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення: Випробування проведено у запланованому режимі
7.Не вживати розмовних (калькованих ) та дієслівних форм теперішнього часу : носить
8. Уживати теперішній час на позначення майбутнього , якщо акцентується обов’язковість чогось : Мітинг розпочинається завтра об 11.00.
9.Не порушувати форми вживання форм залежного слова: свідчити про факти.
10.Широко використовувати дієприкметники ті дієприслівники , але уникати ненормативних форм або
заміняти їх іменниками , іменниками з прийменниками (описова конструкція) , дієсловами :
обізнаний працівник ; тямущий (тямкий) працівник , який добре знає
Особливості використання прийменників
Можливість вибору прийменника наявна не в усіх синтаксичних конструкціях. Використовується ця можливість звичайно для підкреслення певного відтінку думки (наприклад, напрям у середину чогось, перебування всередині чогось – при називанні транспортних засобів – позначається прийменником в(у) – їхати у вагоні, зайти в каюту; вид транспортного засобу без прийменника – поїздом, літаком, пароплавом, з прийменником на: на літаку та ін.).
Деякі з паралельних конструкцій набувають специфічного значення саме в ділових текстах, наприклад: за звітний період – за увесь час, взятий разом, як одно нерозчленоване ціле; у звітний період – протягом певного часу, за який звітуються.
Крім того, що такі прийменники створюють відтінки у значенні, вони ще й надають тексту певного стилістичного забарвлення. Наприклад, прийменники по лінії, з боку, в напрямку, з метою широко використовуються в діловому стилі і мають “канцелярське”, тобто офіційне, беземоційне забарвлення.
У переважній більшості випадків вибір прийменника визначається мовною традицією; він зумовлений також і конкретним текстом (лексико-граматичні зв’язки окремих слів, які сполучаються). Так, наприклад, конструкції з на типу на місцеві потреби – і для місцевих потреб різняться відтінками думки: на – вказує сферу вживання, для – мету.
Традиційно закріпилося вживання прийменника проти в діловому мовленні із значенням “порівнюючи з чимось”: Збільшити обсяг виробництва у 2 рази проти 2001 року. Якщо ж у реченні один з порівнювальних компонентів стоїть у вищому ступені, тоді прийменник проти не вживається (неправильно: Ярових посіяно на 20 га більше проти озимих; треба – ніж озимих, чим озимих).
Прийменник завдяки (вживається з давальним відмінком: завдяки зусиллям колективу) має відтінок значення дякуючи, тому коли йдеться про причини, що заважають чомусь, він замінюється прийменником через.
Прийменники в – на розрізняються не лише за змістовими відтінками, а й за традицією вживання, наприклад: вчитися в школі, технікумі, інституті, університеті та ін.; але працювати на заводі, на підприємстві, на складі та ін.
Прийменник всупереч вживається лише з давальним відмінком (вживання з родовим відмінком – прояв незнання норм).
Українське ділове мовлення послуговується такими прийменниковими і безприйменниковими конструкціями:
-з прийменником ЗА: за свідченням , за власним бажанням, за дорученням, за наказом, за вказівкою, менеджер за професією;
-з прийменником НА: на замовлення, на вимоги, на пропозицію, на мою адресу;
-з прийменником З (ІЗ): з питань комерційної торгівлі, з ініціативи , курс лекцій з вищої математики, з багатьох причин, з певних обставин, спеціаліст з проектування споруд, комітет з питань сприяння малим підприємствам і підприємцям;
-з прийменником ДЛЯ: курси для вивчення іноземних мов, комісія для складання актів, комісія для країн південної частини Тихого океану;
-з прийменником ПІСЛЯ: після одержання посвідчення , після повернення;
-з прийменником У (В): прийшов у службових справах, в усіх напрямках;
-з прийменником ПО: черговий по району, наказ по відділенню, колеги по роботі , по можливості;
-з безприйменниковою конструкцією (з орудним відмінком іменника): повідомити телефоном, молодший віком, великий обсягом, переказати телеграфом.