- •Могилів–подільський технолого- економічний коледж
- •Опорний конспект
- •Розділ 1. Культура фахового мовлення
- •Тема 1.1. Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення. Вступ. Державотворча роль мови
- •Функції мови
- •Стилі мовлення
- •Типи мовлення
- •Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії Літературна мова. Мовна норма. Культура мови
- •Культура мови
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Тема 1.3.Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму підготовки) Мова і професія
- •Публічні виступи
- •Як готувати виступ на презентацію?
- •Рекомендації щодо публічного мовлення
- •Дещо про техніку викладу
- •Джерела підготовки виступу
- •Тема 1.4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики. Мова і думка
- •Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •Форми мислення
- •Закони риторики
- •Розділ 2. Етика ділового спілкування
- •Тема 2.1 Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- •Тема 2.2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет Форми і види ділового спілкування та фактори впливу
- •Класифікація функцій спілкування
- •Комунікативні бар'єри
- •Основні види ділового спілкування
- •Ділова бесіда
- •Як проводити ділові бесіди
- •Поняття про переговори. Три основи стратегії переговорів
- •Підготовка до переговорів
- •Тема 2.3. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей,
- •Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця
- •Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Телефонна розмова — це один із видів усного ділового мовлення
- •Мобільний телефон і ділові стосунки
- •Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •Тема 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- •Терміни і термінологія. Лексика за сферою вживання
- •Способи творення термінів
- •Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Професіоналізми і номенклатурні назви
- •Тема 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки) Терміни і професіоналізми
- •Фразеологічні одиниці
- •Джерела української фразеології
- •Кліше та використання їх у мовленні
- •Тема 3.3. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).
- •Іншомовна лексика у професійному мовленні
- •Тема 3.4. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів Багатозначні слова
- •Синонімічний вибір слова
- •Пароніми та омоніми у мові фаху
- •Омоніми
- •Словники синонімів та паронімів: правила користування
- •Скорочення в текстах документів
- •Складноскорочені слова і графічні скорочення
- •Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови Особливості українського правопису
- •Орфоепічні норми української мови
- •Складні випадки української орфографії у текстах ділових паперів
- •Основні орфограми
- •Правопис прізвищ та імен по батькові
- •Імена по батькові
- •Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Правопис прислівників
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм Особливості використання іменників
- •Особливості використання прикметників у ділових паперах
- •Особливості використання займенників
- •У багатьох секційних засіданнях взяла участь значна кількість учених.
- •Особливості використання числівників
- •Особливості використання дієслівних форм в професійному мовленні
- •Особливості використання прийменників
- •Тема 4.3. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкування
- •Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів. Загальні вимоги до складання документів.
- •Реквізити та їх оформлення
- •Вимоги до тексту документів
- •Оформлення сторінки
- •Класифікація документів
- •Тема 5.2. Укладання документів щодо особового складу Резюме
- •Характеристика
- •Наказ №25- н
- •Автобіографія
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково — інформаційних документів
- •Службові листи
- •Службова телеграма
- •Оголошення
- •Запрошення
- •Протокол
- •Витяг з протоколу
- •Службові записки
- •Тема 5.4. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- •Поняття про наказ
- •Наказ №_25-н
- •Поняття про розпорядження
- •Розпорядження
- •Постанова
- •Положення
- •1. Загальні положення
- •1. Загальні положення
- •2. Права і обов'язки учасників товариства
- •3. Юридичний статус товариства
- •4. Мета та предмет діяльності товариства
- •5. Зовнішньоекономічна діяльність
- •6. Майно, фонди, прибуток
- •7. Статутний фонд товариства
- •8. Відшкодування збитків
- •9. Органи управління та контролю товариства
- •11. Працівники товариства та оплата праці
- •12. Реорганізація та ліквідація товариства
- •13. Спори за участю товариства
- •Інструкція
- •Тема 5.5. Укладання фахових документів (відповідно до напряму підготовки)
- •Могилів-Подільський Затверджую
- •Поняття про договір
- •Договір
- •Предмет договору.
- •Відомості про товар.
- •Порядок передачі товару
- •Ціна та умови оплати.
- •Права та обов’язки сторін.
- •Відповідальність сторін.
- •Строк дії Договору та інші положення.
- •Місцезнаходження та реквізити Сторін
Способи творення термінів
Наукові терміни української мови, зокрема економічні, утворюються такими основними способами:
Вторинна номінація - використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: споживчий кошик, відплив капіталу, вексельний портфель, чиста конкуренція, відчуження, ринок праці. Це найдавніший спосіб термінотворення.
Словотвірний - утворення термінів за допомогою префіксів (надвиробництво, перепродукція), суфіксів (оподаткування, оборотність), складанням слів і основ (держава-монополія, матеріаломісткість), скороченням слів (СЕП (система електронних платежів), СЕЗ (спеціальні економічні зони). Цей спосіб термінотворення - один із найпродуктивніших на всіх етапах становлення термінологічної системи економіки, включаючи сучасний.
Синтаксичний - використання словосполучень для називання наукових понять: державне замовлення, капіталодефіцитні країни. Терміни-словосполучення становлять понад 70% сучасних економічних термінів. Синтаксичний спосіб - найпродуктивніший спосіб творення термінів у наш час.
Запозичення - називання наукового поняття іншомовним словом: контролінг
Причини запозичання термінів різноманітні:
запозичання терміна разом з новим поняттям: бонус “додаткова винагорода”, “додаткова цінова
паралельне використання власного і запозиченого терміна в різних сферах (наприклад, науковій і навчальній): рамбурсувати - повертати борг; імпорт - ввіз;
пошук досконалішого терміна, внаслідок чого паралельно існують запозичені і власні терміни:
відсутність досконалого власного терміна, який би відповідав вимогам до терміна: ліквідат - юридична особа-боржник, до якої висунуто фінансові вимоги у зв’язку з її ліквідацією.
Неоднозначним є і ставлення до запозичених термінів. Деякі термінознавці - так звані пуристи - заперечують потребу запозичати терміни з інших мов, натомість пропонуючи творити терміни з ресурсів власної мови (такі спроби були в німецькій, чеській, російській мовах, у 20-х роках 20 століття - і в українській). Проте насправді це не завжди вдається. Інші науковці розглядають запозичення як об’єктивну реальність мовного життя, але вважають, що іншомовних слів у термінології не повинно бути більше 15%, оскільки наявність більшої кількості запозичень призводить до втрати термінологією національного обличчя. Слід негативно оцінювати вживання запозичених слів за наявності власних термінів (винагорода - диспач; звуження - інфлювання (національної валюти)) та паралельне вживання запозичень із тим самим значенням з кількох мов (акцептант (лат.) - тросант (нім.); жиро (італ.) - індосамет (нім.); ревалоризація (фр.) - ревальвація (лат.)).