1.4. Умисне вбивство, вчинене у стані фізіологічного афекту

Істотні особливості має кваліфікація вбивства, заподі­яного у стані фізіологічного афекту тобто в стані сильно­го душевного хвилювання, що раптово виникло внаслі­док протизаконного насильства або тяжкої образи по­терпілим (ст. 116 КК).³

За ст. 116 КК вбивство кваліфікується лише в тих ви­падках, коли воно було вчинене в стані фізіологічного афекту.

¹ Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 17 березня 1994 р. у справі І. та К.- Практи­ка...-С. 46-47.

² Ухвала судової колегії Верховного Суду України в справі П-Там само-С. 86-87.

³ У медичній літературі та фахівцями в галузі психології за­значається, що назва «сильне душевне хвилювання» невдала для визначення того психічного стану людини, який у психології на­зивають фізіологічним афектом і який є обставиною, що пом'як­шує відповідальність // Музика А. А. Примусові заходи медичного і виховного характеру.- Київ, 1997.- С. 42, 43, 118; Сьісоева Т. В. Убийство, совершенное в состоянии аффекта.- Екатеринбург, 2000.

140

Афектом у психіатрії називають дуже сильні і різкі емоції та переживання - жах, лють, відчай і т. ін.

У стані фізіологічного афекту самооцінка і самоконт­роль поведінки значно утруднюються, знижуються, але зовсім не виключаються, як під час патологічного афекту. У стані патологічного афекту людина нездатна розуміти своїх дій, а значить, ні контролювати їх, ні керувати ними. В такому стані людина визнається неосудною (ст. 19 КК).

Вбивство вважається вчиненим у стані фізіологічного афекту за наявності таких умов:

1) якщо сильне душевне хвилювання (фізіологічний афект) виникло раптово, як відповідь на протизаконні дії потерпілого і викликало намір вбити його. Фізіологічний афект - це дуже сильний емоційний спалах, але наскіль­ки він сильний, настільки і нетривалий. Тривалим він бути не може, такого психологічного навантаження лю­дина довго не витримає.

Вбивство у стані фізіологічного афекту визнається вчиненим за пом'якшуючих обставин лише тоді, коли уми­сел на вбивство виник і був здійснений тоді, у стані фізіо­логічного афекту, коли винний перебував у цьому стані;

2) якщо фізіологічний афект виник:

а) внаслідок насильства потерпілого над винним чи його рідними і близькими (вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, погроза застосувати насильство, знищити майно і т. ін.); якщо насильство було протизаконним, дійсним і значним, тобто здатним спричинити фізіологіч­ний афект, але не створювало стан необхідної оборони чи крайньої необхідності;

б) внаслідок тяжкої образи потерпілим винного - бру­тального і цинічного приниження гідності особи;

в) внаслідок інших протизаконних або глибоко амо­ральних дій потерпілого, якщо ці дії потягли чи могли потягти за собою тяжкі наслідки для винного чи його близьких (знищення майна, приниження гідності тощо). Судова практика визнає, що фізіологічний афект можуть спричинити: подружня зрада, зрада закоханих, а також багаторазові протизаконні дії, остання з яких і стала причиною афекту.

Таким чином, убивство у стані фізіологічного афекту є відповідь на протиправні чи аморальні дії потерпіло­го, і тому воно визнається вчиненим за пом'якшуючих обставин. Наприклад, судова колегія в кримінальних

141

справах Верховного Суду УРСР розглянула справу Н., яка вбила свого чоловіка. Потерпілий систематично пия­чив, бив дружину, приводив додому чужих жінок. У день вбивства він прийшов додому в нетверезому стані, почав вимагати, щоб жінка задовольнила його статеву при­страсть неприродним способом, а коли вона відмови­лась, ударив її ногою в живіт. Н. схопила ніж і вдарила ним чоловіка в груди, від чого він помер. Верховний Суд УРСР ухвалив, що дії Н. треба кваліфікувати за ст. 116 КК, оскільки вони були вчинені у стані сильного душев­ного хвилювання, спричиненого тяжкою образою і проти­законним насильством з боку потерпілого.

Вбивство не можна кваліфікувати за ст. 116 КК, якщо стан фізіологічного афекту був викликаний законними діями потерпілого, зокрема взяттям під варту (ст. 155 КПК), конфіскацією майна (ст. 59 КК), затриманням злочинця (ст. 38 КК).

Для кваліфікації злочину за ст. 116 КК важливо ви­значити два часові інтервали:

1) між протиправними діями потерпілого і виникнен­ням у винного фізіологічного афекту - тривалість цього інтервалу значення не має - він може бути як занадто коротким, так і занадто довгим. Ця обставина на кваліфі­кацію вбивства за ст. 116 КК не впливає;

2) між виникненням афекту і вбивством. Оскільки злочин можна кваліфікувати за ст. 116 КК лише у тому випадку, коли винний перебував у стані афекту, то для застосування цієї норми дуже важливо визначити трива­лість такого стану. Вивчення судової практики свідчить, що стан фізіологічного афекту триває не більше як 3-4 хвилини. У різних людей ця тривалість буває різною. Більш темпераментні особи швидше «спалахують», але довше «остигають», тому у них стан фізіологічного афек­ту може тривати 5-7 хвилин. Саме цей час і визначений у ст. 116 КК -словосполученням «раптово виникло», тобто тривало недовго. Коли між виникненням афекту і вбивством минуло більше часу (близько 20-30 хвилин), то кваліфікувати вбивство за ст. 116 КК немає підстав, бо в таких випадках стан фізіологічного афекту вже ми-

Радянське право.- 1968.-№ 1- С. 85; ухвали судової колегії Верховного Суду України від 21 липня 1992 р. в справі К. та від 28 травня 1991 р. у справі П. // Практика...- С. 108, 109-110.

142

нув, закінчився, і винний, убиваючи, уже не перебуває у такому стані. Якщо винний, перебуваючи у стані фізіо­логічного афекту, вбив одного потерпілого і намагався вбити ще одну особу, то його дії кваліфікують за сукуп­ністю злочинів за ст. 116 КК, ст. 15 та ст. 116 КК, оскіль­ки ця норма не передбачає посилення відповідальності за повторний злочин.

Стаття 116 КК передбачає відповідальність лише за умисне вбивство у стані фізіологічного афекту. Випадки заподіяння умисних тяжких або середньої тяжкості тілес­них ушкоджень у стані фізіологічного афекту кваліфі­куються за ст. 123 КК. Умисне вбивство у стані фізіоло­гічного афекту одної особи і спричинення при цьому умисних тяжких або середньої тяжкості тілесних ушко­джень іншій особі кваліфікується за сукупністю злочинів за статтями 116 і 123 КК.¹

Вбивство у стані фізіологічного афекту за обтяжую­чих обставин, перелічених у ч. 2 ст. 115 КК, кваліфі­кується тільки за ст. 116 КК, тому що обставини, які пом'якшують відповідальність, мають перевагу перед обставинами, які обтяжують відповідальність.

На цих же підставах вбивство у стані фізіологічного афекту і в стані необхідної оборони, але з перевищенням її меж кваліфікується лише за ст. 118 КК без застосуван­ня ст. 116 КК, оскільки ст. 118 КК містить більш пом'як­шуючі відповідальність обставини.²

1.5. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини

Даний вид вбивства, виділений законодавцем в особ­ливий, окремий склад злочину, має лише йому прита­манні специфічні властивості:

1) таке вбивство вчиняє матір, позбавляючи життя свою дитину;

¹ Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 28 трав­ня 1991 р. у справі П. // Практика...- С. 109-110.

² П. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що забезпечує пра­во на необхідну оборону від суспільне небезпечних посягань» від 28 червня 1991 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 89.

143

2) вбивство вчиняє матір під час пологів або відразу ж після них;

3) вбивство спрямоване на життя новонародженої ди­тини, яка ще тільки народжується чи щойно народилася.

Усі ці ознаки вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини враховані законодавцем, і тому воно вважається вчиненим за обставин, дуже пом'якшуючих відповідаль­ність.

Перелічені ознаки цього злочину мають вирішальне значення для його кваліфікації.

За ст. 117 КК кваліфікується вбивство дитини тільки матір'ю. Якщо подібне вбивство вчиняє батько чи хтось інший з родичів, то вони підлягають відповідальності на загальних підставах за ч. 1 ст. 115 чи за ч. 2 ст. 115 КК. Інші особи, крім матері, можуть бути співучасниками вбивства, вчиненого матір'ю. У таких випадках їх дії кваліфікують за статтями 27 і 117 КК.

Убивство може кваліфікуватися за ст. 117 КК лише тоді, коли дитину вбила мати, яка цю дитину народила. Вбивство чужої дитини незалежно від будь-яких обста­вин не може кваліфікуватися за ст. 117 КК.

За ст. 117 КК кваліфікується вбивство, вчинене ма­тір'ю під час пологів або відразу ж після них. Якщо піс­ля пологів минув деякий час, то заподіяне вбивство, хоч би і матір'ю своєї новонародженої дитини, не може ква­ліфікуватися за ст. 117 КК.

Не може кваліфікуватися за ст. 117 КК посягання на життя плода ще до пологів. Такі дії кваліфікуються як незаконне проведення аборту (ст. 134 КК).