11.2. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

Суспільна небезпечність діяння, передбаченого ст. 277 КК, полягає у загрозі громадській безпеці, життю і здо­ров'ю людей.

Транспортними засобами як предметами злочину є пасажирські та вантажні платформи, мости, віадуки, ту­нелі, естакади, шлюзи, причали тощо.

Засоби зв'язку та сигналізації - це світлофори, сема­фори, радіомаяки, локатори, телефони та ін.

Зруйнуванням чи пошкодженням шляхів сполучення, засобів зв'язку чи сигналізації визнається приведення їх до такого стану, при якому вони непридатні до викорис­тання, до виконання свого призначення, якщо цим була порушена нормальна робота транспорту або була ство­рена небезпека для життя людей чи настання інших тяж­ких наслідків (ч. 1 ст. 277 КК). Якщо пошкодження шляхів чи засобів сполучення призвело до заподіяння потерпілому середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження або до великої матеріальної шкоди, то вчи­нене кваліфікується за ч. 2 ст. 277 КК, а якщо внаслідок Цього сталася загибель людей,- за ч. З ст. 277 КК.

383

Злочин, передбачений ст. 277 КК, вчинюється умис­но. Необережне заподіяння шкоди, передбаченої ст. 277 КК, кваліфікується за ст. 196 КК.

Умисне зруйнування або пошкодження шляхів сполу­чення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації є спеціальним видом знищення чи пошкодження чужого майна і тому ст. 277 КК сукупнос­ті з нормами статті 194 КК не утворює. Все вчинене ква­ліфікується лише за відповідною частиною ст. 277 КК.

Якщо таке діяння вчинене з метою ослаблення держа­ви, то воно кваліфікується як диверсія за ст. 113 КК.

Суб'єктами відповідальності за це діяння є осудні-особи, які досягли чотирнадцятирічного віку.

11.3. Угон або захоплення поїзда, повітряного, морського чи річкового судна

Діяння, передбачене ст. 278 КК, посягає на громадсь­ку безпеку, життя і здоров'я людей.

Угоном транспортних засобів визнається протиправ­не самовільне заволодіння такими засобами з метою по­дальшого їх використання за власним маршрутом.

Предметами діяння визнаються:

а) залізничний рухомий склад;

б) повітряні, морські чи річкові судна.

За ч. 1 ст. 278 КК кваліфікується угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, яке не спричинило тяжких наслідків.

Угон чи захоплення транспортних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб або із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, кваліфікується за ч. 2 ст. 278 КК, а якщо угон чи захоплення транспортних засобів були вчинені організованою групою або поєднані з насильством, не­безпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або по­тягли за собою загибель однієї чи більшої кількості осіб, або заподіяння інших тяжких наслідків - за ч. З ст. 278 КК.

Для кваліфікації діяння за ст. 278 КК не має значення, де сталося заволодіння транспортним засобом - на землі чи у повітрі, під час польоту чи на стоянці літака, гелікоп­тера тощо; під час руху поїзда, судна чи під час стоян­ки на станції, а також тривалість володіння захопленим транспортним засобом.

384

Оскільки частина 3 статті 278 КК передбачає настан­ня загибелі людей чи інших тяжких наслідків, то при вчиненні цього злочину сукупності злочинів зі злочина­ми проти життя чи здоров'я особи не утворюється.

Невдала спроба захопити чи угнати транспортний за­сіб кваліфікується як замах на вчинення злочину за ст. 15 і ст. 278 КК.

Угон чи захоплення транспортних засобів вчинюється умисно.

Відповідальність за таке діяння настає з чотирнадцяти років.