9.7. Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку

Діяння, передбачене ст. 261 КК, посягає на громадсь­ку безпеку, на життя і здоров'я невизначеної кількості людей.

Предметами цього посягання можуть бути об'єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використовуються чи якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні чи вибухонебезпечні матеріали, речовини, предмети.

Напад на об'єкти підвищеної небезпечності вчиню­ється з метою захоплення, пошкодження або знищення цих об'єктів.

Якщо напад на об'єкти, на яких є предмети, що станов­лять підвищену небезпеку, вчинюється з корисливою метою, то діяння кваліфікується за сукупністю злочинів заст. 187ККіст.261КК.

Діяння, передбачене ст. 261 КК, визнається закінче­ним з моменту початку нападу, незалежно від того, чи вдалося винним захопити, пошкодити чи знищити такий об'єкт.

Відповідальність за напад на об'єкти підвищеної не­безпеки настає з шістнадцяти років.

9.8. Викрадення вогнепальної зброї,

бойових припасів, вибухових речовин

або радіоактивних матеріалів

Предметами викрадення, яке кваліфікується за ч. 1 ст. 262 КК, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси до зброї, вибухові речови­ни, вибухові пристрої і радіоактивні матеріали.

368

Наступне за викраденням носіння або збут вогнепаль­ної зброї утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 262 КК і ст. 263 КК. Незаконне зберігання викраденої вогнепальної зброї окремого злочину не утворює, оскіль­ки викрадення без зберігання (тимчасового) неможливе. Відповідальними за зберігання зброї взагалі не -можуть бути особи, які цю зброю викрали (вони не зберігають її, а незаконно володіють нею).

Викрадення зброї, бойових припасів, радіоактивних матеріалів чи вибухових речовин, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб чи посадовою осо­бою, кваліфікується за ч. 2 ст. 262 КК.

Вчинення такого злочину організованою групою, а також способом нападу (розбоєм), або вимагання вогне­пальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів, поєднане з насильством, не­безпечним для життя і здоров'я потерпілих, кваліфіку­ється за ч. З ст. 262 КК.

Викрадення зброї, бойових припасів, радіоактивних матеріалів або вибухових речовин з метою вчинення злочину (вбивства, знищення чи пошкодження майна тощо) кваліфікується за сукупністю злочинів, передба­чених ст. 262 КК і тією статтею КК, яка передбачає від­повідальність за готування до вчинення злочину.

Викрадення, привласнення чи вимагання завжди є умисними.

Відповідальність за викрадення зброї, бойових припа­сів і вибухових речовин, вчинене таємно, відкрито і роз­бійним нападом, настає з чотирнадцяти років, а вчинене із використанням посадових повноважень, привласнен­ням чи розтратою - з шістнадцяти років.

9.9. Незаконне поводження зі зброєю,

бойовими припасами або вибуховими речовинами

Неконтрольоване розповсюдження і поводження зі зброєю створює загрозу громадській безпеці, життю і здоров'ю людей.

Предметами злочину, який кваліфікується за ч. 1 ст. 263 КК, визнаються: а) вогнепальна зброя; б) бойові припаси; в) вибухові речовини і г) вибухові пристрої, які перебувають у винної особи без дозволу.

369

До вогнепальної зброї належать усі пристрої, в яких для пострілу та ураження живої цілі використовується сила порохових газів.

До предметів злочину, передбаченого ст. 263 КК, не належать мисливські рушниці, пневматичні і газові руш­ниці та пістолети, стартові, сигнальні й будівельні пісто­лети, ракетниці та ін., які не призначені для ураження людей (зазначені об'єкти, перероблені для ураження лю­дей, наприклад обріз, є предметами цього злочину).

До холодної зброї належать: ріжучі, рубаючі, колючі знаряддя, призначені для ураження людей,- фінські ножі, кинджали, шаблі, кортики, кастети, нунчаки, стилети та ін.

Бойовими припасами називаються припаси до зброї -патрони, міни, снаряди, а також інші знаряддя, що споряд­жені вибуховими речовинами і призначені для стрільби.

За ч. 1 ст. 263 КК кваліфікуються: носіння, зберігання, ремонт, придбання, виготовлення або збут вогнепальної зброї без належного дозволу. Відносно холодної зброї кримінальне караними є лише носіння, виготовлення, ремонт або збут без належного дозволу, які кваліфіку­ються за ч. 2 ст. 263 КК.

Вчинення злочину з використанням зброї, бойових припасів чи вибухових речовин, що перебували у неза­конному володінні винної особи, утворює сукупність злочинів і кваліфікується за ст. 263 КК і статтею КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин (крім бандитизму - ст. 257 КК).

Діяння, передбачене ст. 263 КК, вчинюється умисно.

Відповідальність за незаконне виготовлення, придбан­ня, зберігання або збут зброї настає з шістнадцяти років.

Згідно з ч. З ст. 263 КК, особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси чи вибухові речо­вини або пристрої, звільняється від кримінальної відпо­відальності.