8.12. Порушення законодавства про захист рослин

Порушення правил боротьби з хворобами і шкідника­ми рослин посягає на сільське господарювання як систе­му суспільних відносин і заподіює у сфері цих відносин суспільно небезпечну шкоду.

Правила боротьби з хворобами і шкідниками рослин встановлені Законом України від 16 червня 1992 р. «Про охорону навколишнього природного середовища», Зако­ном України від ЗО червня 1993 р. «Про карантин рос­лин» та іншими нормативними актами.

Відповідальність за ст. 247 КК настає лише у випад­ках, коли порушення правил спричинило тяжкі наслідки -загибель врожаю, поширення епіфітотій, знищення чи значного пошкодження посівів тощо.

Порушення правил боротьби з хворобами і шкідниками

¹ Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 327. 350

рослин учинюється необережно. Умисне поширення епі-фітотій має ознаки диверсії і кваліфікується за ст. 113 КК. Відповідальними за порушення правил боротьби з хворобами і шкідниками рослин є особи, на яких покла­дені обов'язки запобігання хворобам рослин і боротьби з їх шкідниками.

8.13. Незаконне полювання

Незаконним називається полювання в забороне­ний час або в недозволених місцях, або забороненими знаряддями і способами, або на тварин, полювання на яких заборонено. Полювання - це відстежування з ме­тою здобичі, переслідування і здобич диких тварин і птахів. Перебування без належного дозволу в мис­ливських угіддях з рушницею (мисливською вогне­пальною зброєю навіть у зібраному стані), капканами та іншими знаряддями полювання, з собаками чи зі здобиччю прирівнюється до полювання.

Полювання на Україні регулюється Положенням про полювання та мисливське господарство України, що за­тверджене постановою Ради Міністрів 8 серпня 1989 р.

Предметом незаконного полювання можуть бути ли­ше дикі тварини і птахи. Положенням про полювання та мисливське господарство полюванням визнається здобу­вання звірів і птахів, що знаходяться в стані природної свободи. Незаконне заволодіння дикими тваринами і птахами, що перебувають у розплідниках і вольєрах або вирощуються відповідними організаціями, установами і підприємствами, визнається розкраданням чужого майна (ст. 185КК).

За ч. 1 ст. 248 КК діяння кваліфікується лише у ви­падку, якщо незаконним полюванням була заподіяна іс­тотна шкода, а також полювання на звірів і птахів, полю­вання на яких заборонено, тобто полювання на звірів і птахів, що занесені до Червоної книги України, або по­лювання на території державного заповідника чи на ін­ших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

Розмір заподіяної незаконним полюванням шкоди ви­значається з допомогою такс, затверджених Міністер­ством охорони навколишнього природного середовища і Міністерством лісового господарства України 12 лютого 1993 р., для нарахування розміру стягнень за збитки,

351

заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів (крім видів, занесених до Червоної книги України), їх жител, біотехнічних споруд. При цьому необ­хідно враховувати, що за незаконне добування або зни­щення диких тварин на території державного заповід­ника, державного природного національного парку, дер­жавного зоологічного заказника стягнення проводиться по таксі на відповідний вид тварин, збільшений у два рази (п. 20 постанови Верховного Суду України від 26 січня 1990р.).

Згідно з додатком № 10 до постанови Кабінету Мініст­рів України від 19 квітня 1993 р. № 287 встановлені такі такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслі­док незаконного добування чи знищення тварин, пошкод­ження або знищення їх жител, місць перебування і роз­множення:

I. За незаконне добування або знищення (за одну тварину) нараховується сума у мінімальних заробітних платах:

1) звірі: а) бурий ведмідь - 170 (розмірів мінімальних заробітних плат); б) лось, олень благородний - 170; в) олень плямистий, лань - 70; г) кабан, муфлон, козуля, бобер - 40; д) байбак, куниця, норка, єнотовидний соба­ка, лисиця, ондатра, нутрія - 20; є) заєць-русак, тхір лі­совий, ласка, білка, дикий кролик - 4,5; ж) інші корисні види-2,5;

2) птахи: а) лебідь шипун і кликун, лелека і мала біла чапля - 29; б) тетерук, сіра і руда чаплі - 22; в) рябчик, сова, денні пернаті хижаки - 15; г) шилодзьобка, гала-газ - 9; д) гуси, фазан, сіра куріпка - 4; є) качка, лиска, голуб, кулик, перепілка та інші мисливські птахи - 2;

II. Незаконне знищення (розорення) гнізда, нори, боб­рової загати, інших жител тварин - за таксою на відпо­відний вид тварин, збільшений удвічі;

III. Незаконне вилучення яєць із гнізда - 20% такси на відповідний вид птаха за кожне яйце.

Крім розміру заподіяної незаконним полюванням шкоди, визначеної з застосуванням зазначених такс, вра­ховується також вартість, екологічна цінність, кількість добутого, пошкодженого чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середо­вищу (п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду Украї­ни від 26 січня 1990 р.).

352

Положенням про полювання та мисливське господар­ство встановлено перелік тварин і птахів, полювання на яких заборонено: зубри, бобри, байбаки, білки, дикі кро­лі, куниці, ласки, горностаї, борсуки, тхори, норки, вид­ри, лані, тетеруки, глухарі, рябчики, фазани, сірі куріпки, журавлі, дрофи, лебеді, гуси, пелікани, лелеки, білі чаплі та інші немисливські птахи.

Лише за платними ліцензіями дозволяється полюван­ня на ведмедів, оленів, лосів, диких кабанів, козуль.

Незаконне полювання кваліфікується за ч. 2 ст. 248 КК у випадку застосування при вчиненні злочину авто-мототранспортних засобів, тобто всіх можливих техніч­них засобів, машин і механізмів, з допомогою яких під­вищується ефективність полювання. До таких відносять усі види автомобілів, мотоцикли, човни і катери, гелікоп­тери та інші самохідні машини, які можуть використо­вуватися для вистежування чи добування звірів або пта­хів. Згідно зі статтями 264, 248 і 249 КК і ст. 81 КПК знаряддя злочину, належні винній особі, в тому числі мисливські рушниці, риболовні сітки, автомашини, чов­ни, мотоцикли та інші транспортні і плавучі засоби, за допомогою яких вчинювалося чи полегшувалося вчи­нення незаконного вилову риби, відстріл звірів, птахів тощо, підлягають конфіскації як знаряддя вчинення зло­чину (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду Украї­ни від 26 січня 1990 р.).

Злочин кваліфікується за ч. 2 ст. 248 КК у тих випад­ках, коли він був вчинений: а) посадовою особою, або б) за попередньою змовою групою осіб, або в) способом масового знищення звірів чи птахів або інших видів тва­ринного світу, або г) особою, раніше судимою за неза­конне полювання.

Відповідальність за незаконне полювання настає з шістнадцяти років.