8.9. Порушення законодавства про континентальний шельф України

Стаття 13 Конституції України закріплює виключне право власності Українського народу на природні ресур­си її континентального шельфу.

Континентальним шельфом називається поверхня і надра морського дна до глибини 200 метрів, що примикають до території України. Використання кон­тинентального шельфу регламентується виключно зако­нодавством України,

Об'єктивна сторона діяння, передбаченого ст. 244 КК, полягає у порушенні законодавства про континенталь­ний шельф України, яке заподіяло істотну шкоду, а та­кож систематичне неприйняття особою, яка відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших дже­рел небезпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів, якщо це створило небезпеку їхньої загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю лю­дей (ч. 1 ст. 244 КК), а також у проведенні на континен­тальному шельфі досліджень, розвідок, розробок природ­них багатств та інших робіт без спеціального дозволу (ч. 2 ст. 244 КК).

Порушення законодавства про континентальний шельф може бути умисним і необережним.

Суб'єктами відповідальності за ч. 1 ст. 244 КК є гро­мадяни України і особи без громадянства, які досягли віку шістнадцяти років. Суб'єктами злочину, передбаче­ного ч. 2 ст. 244 КК, можуть бути лише іноземці.

8.10. Знищення або пошкодження лісових масивів

Стаття 245 КК передбачає кримінальну відповідаль­ність за спеціальний вид умисного знищення чи пошкод­ження чужого майна.

Предметами цього злочину є: лісові масиви, зеле­ні насадження навколо населених пунктів, вздовж

347

залізниць, а також інші дикорослі рослини, кущі, ча­гарники.

Лісовим масивом визнається ліс, що займає територію понад 1 га.

Склад злочину утворює знищення чи пошкодження лісового масиву або зелених насаджень, вчинене підпа­лом чи іншим загальнонебезпечним способом, і кваліфі­кується за ч. 1 ст. 245 КК.

Діяння утворює кваліфікований склад злочину, якщо знищення чи пошкодження лісового масиву чи зелених насаджень спричинило загибель людей (смерть хоча б однієї особи), масову загибель лісових тварин або інші тяжкі наслідки - заподіяння тілесних ушкоджень кіль­ком потерпілим, велику матеріальну шкоду тощо і ква­ліфікується за ч. 2 ст. 245 КК.

Відповідальність за ст. 245 КК настає лише при умис­ному пошкодженні насаджень і лісових масивів.

Відповідальними за знищення або пошкодження лісу є осудні особи, яким виповнилося шістнадцять років.

8.11. Незаконна порубка лісу

Ліс разом із землею, водою та повітрям утворює при­родне середовище, в якому тільки і можуть жити люди. Тому головне значення лісу не в тому, що він дає гарні будівельні матеріали. Ліс - це не тільки і не стільки дро­ва. Ліс - це необхідна і незамінна умова життя людей. У маленького африканського племені пігмеїв є спокон­вічне переконання: «Тоді, коли буде знищене останнє дерево, тоді загине і остання людина на Землі».

Лісовий фонд України згідно з Лісовим кодексом Ук­раїни складають усі ліси на території України. До лісо­вого фонду не належать зелені насадження населених пунктів, окремі дерева і групи дерев, чагарники на сіль­ськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дач­них і садових ділянках (ВВР.- 1994, № 17-Ст. 99).

Незаконною визнається порубка дерев без лісоруб­ного ордера або з порушенням дозволу, зазначеного в ордері.

Предметом незаконної порубки лісу можуть бути тіль­ки дерева і кущі в лісі, які ще не відділені від коріння.

Заволодіння заготовленим чи складованим лісом, а так

348

само незаконна порубка у містах і селищах декоратив­них, садових дерев з корисливою метою кваліфікуєть­ся як розкрадання чужого майна за статтями 185-189, 190 КК в залежності від способу викрадення.¹

Відповідальність за ст. 246 КК у значній мірі зале­жить від категорії лісу, де було вчинено незаконну по­рубку дерев або чагарників. Лісовим кодексом України всі ліси, що утворюють лісовий фонд, розподіляються за своїм екологічним і господарським призначенням на ліси першої і ліси другої групи. До першої групи належать:

водоохоронні ліси - смуги лісів уздовж берегів річок, навколо водоймищ, озер, смуги лісів, що захищають не­рестовища цінних промислових риб, а також захисні лі­сові насадження на смугах відводу каналів;

захисні ліси - протиерозійні, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг, державні захисні лісові смуги, байрачні ліси, ліси степових, лісостепових та гір­ських районів;

санітарно-гігієнічні та оздоровчі ліси - ліси навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси пер­шого і другого поясів зон санітарної охорони джерел во­допостачання та ліси зон санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій. До лісів першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду -заповідників, національних парків, пам'яток природи, заповідних урочищ, ліси, що мають наукове або історич­не значення (частини 1-5 ст. 36 Лісового кодексу).

До другої групи належать ліси, що мають екологічне та експлуатаційне значення, стосовно яких встановлено режим обмеженого лісокористування (ч. 6 ст. 36 Лісово­го кодексу).

Стаття 246 КК передбачає відповідальність за неза­конну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, якщо цим була заподіяна істотна шкода. Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, визначається за таксами, затвердженими постано­вами Ради Міністрів України від 17 грудня 1977 р. № 614 і від 25 травня 1982 р. № ЗОЇ.

¹ П. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р. «Про практику розгляду судами справ про відпо­відальність за порушення законодавства про охорону приро­ди». Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 327-328.

349

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1992 р. № 432 «Про відповідальність за шкоду, заподіяну лісу та природним об'єктам рослинного світу» ці такси збільшені у 25 разів. Постановою Кабінету Міністрів від 31 грудня 1994 р. № 887 «Про збільшення такс для обчис­лення розміру стягнення за шкоду, заподіяну лісному господарству» ці такси збільшені ще в десять разів.

Розмір шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу, визначається з врахуванням групи лісу, де була порубка дерев, діаметра стовбура дерева, породи дерева й інших показників.

Відповідальність за незаконну порубку дерев у запо­відниках або на територіях та об'єктах природно-запо­відного фонду або в інших особливо охоронюваних лісах настає незалежно від розміру заподіяної порубкою шко­ди (ст. 246 КК).

Дії посадових осіб, які вчинювали незаконну порубку лісу з використанням своїх посадових повноважень, ква­ліфікуються за сукупністю статей 246 і 364 КК (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січ­ня 1990р.).¹

Відповідальність за незаконну порубку лісу настає з шістнадцяти років.