7.37. Недотримання особою

обов'язкових умов щодо приватизації майна

державного, комунального майна

або підприємств та їх подальшого використання

Згідно з законодавством України державне чи кому­нальне майно може бути придбане за рахунок власних коштів, а також коштів, залучених покупцями. У випад­ку придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів на суму, яка перевищує п'ятдесят неоподаткова­них мінімумів доходів громадян, покупці - фізичні осо­би повинні подати до органу приватизації декларацію про доходи (ст. 20 Закону України «Про приватизацію державного майна» у редакції від 19 лютого 1997 р.). Надання декларацією неправдивих відомостей про поход­ження коштів утворює склад злочину, передбаченого ст. 235 КК.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції Закону від 19 лютого 1997 року) покупець державного майна зобов'язаний протягом визначеного часу зберегти його номенклатуру та обсяг виробництва продукції (послуг) відповідно до бізнес-плану, встановленого договором про приватиза­цію державного майна. Заборонено звільняти працівни­ків такого підприємства з ініціативи нового власника протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності.

Порушення цих вимог Закону також утворює склад злочину, передбаченого ст. 235 КК.

Фальсифікація декларації про доходи або безпідставне звільнення з роботи працівника підприємства утворюють сукупність злочинів, передбачених статтями 172 КК (173КК),212ККІ235КК.

Подання неправдивих відомостей у декларації вчиню­ється умисно, а недотримання інших вимог договору про приватизацію може бути умисним і необережним.

Відповідальними за порушення законодавства про приватизацію державного майна є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років.

339

8. Кваліфікація екологічних злочинів

Останнім часом в Україні екологічна обстановка суттє­во ускладнилася. Чорнобильська катастрофа призвела до екологічної кризи, яка охопила майже всю територію України і призвела до деградації основних ресурсів - ґрун­тового і рослинного покриву, чистої прісної води, тварин­ного світу, корисних копалин і атмосферного повітря.

Сьогодні в Україні один із найвищих рівнів антропо­генних і техногенних навантажень на навколишнє при­родне середовище. Цей тиск на території України у 7 ра­зів перевищує рівень розвинутих європейських країн. В Україні занадто велика розораність сільськогоспо­дарських угідь (близько 80%), великі нагромадження від­ходів (понад 25 млрд т), які поглинули майже 160 тис. га земельних угідь - українських чорноземів.

Економіко-екологічна криза в Україні призвела до втрати 10% валового внутрішнього продукту, до знижен­ня продуктивності природних і людських ресурсів.¹

Незадовільною є і кримінально-правова охорона при­родного середовища в Україні. До недавнього часу Кри­мінальний кодекс України 1960 року не мав окремого розділу про відповідальність за злочинні посягання на суспільні відносини безпечного і раціонального викори­стання природних ресурсів в Україні. Не було навіть ста­тей про відповідальність за псування головного природ­ного ресурсу - землі. Не було задовільного визначення поняття екологічних злочинів і задовільної системи еко­логічних злочинів.²

У чинному Кримінальному кодексі України ці недоліки виправлені. До кодексу включено окремий розділ VIII -«Злочини проти довкілля», у якому є нові норми про відповідальність за забруднення або псування земель (ст. 239 КК), за знищення або пошкодження лісових ма­сивів (ст. 245 КК), за безгосподарське використання зе­мель (ст. 254 КК).

Буркинський Б. В., Степанов В. М., Харічков С. К. Еколого-економічні орієнтири стратегії сталого розвитку України // Проб­леми сталого розвитку України.- 1996, № 3.- С. 81.

² Кримінальне право. Особлива частина: Підручник.- Київ, 1998-С. 370-373.

340

Належне використання всіх кримінально-правових за­собів охорони природного середовища буде сприяти без­печному і раціональному використанню природних ре­сурсів України.