7.35. Незаконна приватизація державного, комунального майна

Порядок і умови проведення в Україні приватизації майна державних підприємств регулюються Законами України:

- від 4 березня 1992 р. «Про приватизацію майна дер­жавних підприємств»(ВВР- 1992-№24.-Ст. 348);

- від 6 березня 1992 р. «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (ВВР.-1992.-№24.-Ст.350);

336

- від 10 квітня 1992 р. «Про оренду майна державних підприємств». (ВВР.- 1992.-№ ЗО);

— від 10 липня 1996 р. «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі України» (ВВР.-1996.-№41);

- від 6 березня 1992 р. «Про приватизаційні папери» (ВВР.- 1992.- № 38.- Ст. 562).

Незаконною визнається приватизація державного чи комунального майна, яка була проведена з порушенням закону.

За ч. 1 ст. 233 КК кваліфікується незаконна привати­зація, яка була проведена з:

а) заниженням вартості майна;

б) використанням підроблених приватизаційних до­кументів;

в) іншим порушенням закону, а також приватизація майна, яке не підлягає приватизації;

г) приватизація неправомочною особою.

Вартість майна об'єктів, що підлягають приватизації, визначається згідно з «Методикою оцінки вартості май­на під час приватизації», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. за №1114.

Перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, да­ється у ст. 5 Закону України «Про приватизацію дер­жавного майна» (у редакції Закону від 19 лютого 1997 р.).

Незаконна приватизація державного чи комунального майна у великих розмірах (у тисячу і більше разів пере­вищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), або вчинена за попередньою змовою групою осіб, квалі­фікується за ч. 2 ст. 233 КК.

Незаконна приватизація майна державних, комуналь­них підприємств вчинюється умисно і, як правило, з ко­рисливих мотивів.

Якщо незаконна приватизація майна державних під­приємств поєднана з вилученням такого майна і обер­нення його у власність когось із суб'єктів приватизації, то скоєне утворює сукупність злочинів, передбачених статтями 191 КК і 233 КК.

Відповідальними за незаконну приватизацію є особи, які були уповноважені на проведення приватизації.

337

7.36. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів

Порядок реалізації і використання приватизаційних паперів встановлено Законом України від 6 березня 1992 р. «Про приватизаційні папери» (ВВР.- 1992.- № 24), у редакції Закону від 7 липня 1992 р. (ВВР- 1992.- № 38-Ст. 562).

Указом Президента України від 26 листопада 1994 р. «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на вико­ристання приватизаційних майнових сертифікатів» (Уря­довий кур'єр, 1994., 1 грудня), а також «Положенням про проведення сертифікатних аукціонів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1995 р. № 218 (Державний інформаційний бюлетень про приватизацію- 1995.- № 5).

Згідно з законом Приватизаційний майновий сертифі­кат є іменним, і право розпоряджатися ним має лише йо­го власник.

Незаконні операції з приватизаційними паперами:

а) їх продаж чи купівля особою, яка не є їх влас­ником;

б) розміщення чи передача їх без належного доз­волу;

в) інші протизаконні операції - утворюють склад зло­чину і кваліфікується за ч. 1 ст. 234 КК.

Вчинення таких дій повторно або особою, що була раніше судимою за ст. 233 КК чи ст. 235 КК, або органі­зованою групою чи посадовою особою визнається вчи­ненням при обтяжуючих обставинах і кваліфікується за ч. 2 ст. 234 КК.

За частиною 3 ст. 234 КК кваліфікується викрадення приватизаційних паперів, незалежно від способу і роз­міру викрадення. Викрадення приватизаційних папе­рів з іншими речами (майном) утворює сукупність злочинів, передбачених статтями 185-190 КК і ч. З ст. 234 КК.

Незаконні дії з приватизаційними паперами вчиню­ються умисно.

Відповідальність за таке діяння настає з шістнадця­ти років.

338