7.26. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів

Згідно з Законом України від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» та Положенням про поря­док реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх емісію, затвердженим Державною ко­місією з цінних паперів та фондового ринку від 12 люто­го 1998 р. № 36 до недержавних цінних паперів нале-жать: акції, облігації підприємств, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати інвестиційного фонду та векселі.

Акція - це довгостроковий цінний папір, яким засвід­чується факт інвестування грошових коштів до акціонер­ного товариства та особисті майнові права її власника на

324

вкладені грошові кошти (частку у статутному фонді та у майні при ліквідації, частину прибутку, дивіденди) та немайнові права, пов'язані з майновими (членство і пра­во управління, право на інформацію про діяльність това­риства і результати цієї діяльності).

Облігація - це цінний папір, яким засвідчується факт позики її власником грошових коштів і підтверджується зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера у встановлений у ньому строк з виплатою йому фінансових відсотків, тобто право на по­вернення позиченої суми і на частину доходу емітента облігації, обмежену відсотками.

Ощадний сертифікат - це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яким засвідчується право власника на одержання після встановленого стро­ку депозиту і відсотків з нього, тобто на позичені гроші і на частину доходу, отриману емітентом від обігу пози­чених коштів.

Вексель - це короткостроковий цінний папір, яким за­свідчується грошове зобов'язання векселедавця (емітента векселя) сплатити визначену суму векселедержателю.

Стаття 224 КК передбачає відповідальність за фаль­шування недержавних цінних паперів:

- за їх виготовлення без належного дозволу, з метою збуту;

- збут виготовлених;

- використання підроблених недержавних цінних па­перів.

Способи підробки (фальшування) недержавних цін­них паперів можуть бути різними, з використанням різ­них приладів, матеріалів і т. ін., які юридичного значен­ня не мають.

Виготовлення з метою збуту, збут або використання підроблених (недійсних) недержавних цінних паперів, вчинені повторно або поєднані із заподіянням великої матеріальної шкоди, кваліфікуються за ч. 2 ст. 224 КК, а вчинені організованою групою осіб або із заподіянням особливо великої матеріальної шкоди - за ч. З ст. 224 КК.

Згідно з пунктом 2 примітки до ст. 224 КК великою визнається матеріальна шкода, яка у триста і більше ра­зів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів гро­мадян, а особливо великою - яка у тисячу і більше разів перевищує цей мінімум.

325

Повторним у ч. 2 ст. 224 КК визнається злочин, учи­нений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 224 КК або ст. 199КК.

До недержавних цінних паперів не віднесені грошові лотереї, сертифікати якості, торговельні патенти, марки гербового збору. Фальсифікація (підробка) цих паперів може за відповідних умов кваліфікуватися за ст. 358 КК чи ст. 366 КК.

Фальшування недержавних цінних паперів, їх збут або використання вчинюються умисно, як правило, з ко­рисливою метою.

Відповідальність за фальшування (підробку), збут чи використання підроблених недержавних цінних паперів настає з шістнадцяти років.