7.17. Підроблення знаків поштової оплати або проїзних квитків

Стаття 215 включена до Кримінального кодексу України на підставі Віденської Всесвітньої міжнародної конвенції про поштовий обмін від 10 липня 1964 р.

Предметами підробки є знаки поштової оплати (мар­ки, штемпельні відбитки марок, віньєтки тощо), міжна­родні купони для відповіді (знаки поштової оплати, що обмінюються на поштові марки і дають право на пошто­ве відправлення за кордон), квитки залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту та інші проїзні Документи і документи на перевезення вантажів.

За статтею 215 КК кваліфікуються:

- виготовлення з метою збуту;

- збування підроблених знаків поштової оплати, мар­кованої продукції, міжнародних купонів для відповіді,

315

посвідчень, відбитків маркувальних машин або проїзних квитків;

- використання завідомо підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів чи квитків на проїзд на всіх видах транспорту.

На кваліфікацію діяння не впливають способи, якість фальшування знаків поштової оплати чи проїзних квит­ків, а також кількість підробок.

За ст. 215 КК кваліфікується підробка знаків поштової оплати чи проїзних квитків, яка вчинюється з метою їх збуту чи використання.

Підробка знаків поштової оплати чи проїзних квитків для колекції чи для посвідчення своєї майстерності скла­ду злочину не утворює.

Підробка знаків поштової оплати і проїзних квитків вчинюється умисно.

Відповідальність за цей вид фальшування настає з шістнадцяти років.

7.18. Незаконне виготовлення, підроблення,

використання або збут незаконно

виготовлених, одержаних чи підроблених

марок акцизного збору

Згідно з Законом України від 15 вересня 1995 р. «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» (ВВР- 1995- № 40- Ст. 297) марками акцизного збору визнаються спеціальні знаки, якими позначаються алко­гольні напої та тютюнові вироби як посвідчення сплати акцизного збору, що легалізує їх ввезення та реалізацію на території України.

Склад злочину утворює одне з передбачених ст. 216 КК діянь - виготовлення, підроблення, використання чи збут фальшивих марок акцизного збору.

Предметами фальшування виготовлення, використан­ня чи збуту у ст. 216 КК називаються:

а) марки акцизного збору;

б) контрольні марки для маркування упаковок, примі­рників аудіовізуальних творів та фонограм чи гологра­фічних захисних елементів.

За ч. 1 ст. 216 КК кваліфікуються незаконне виготов­лення, підроблення, використання або збут незаконно

316

виготовлених, одержаних чи підроблених марок акциз­ного збору або контрольних марок для маркування упа­ковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм чи голографічних захисних елементів.

Кваліфікація діяння за ст. 216 КК не залежить від спо­собу підроблення марок акцизного збору чи контрольних марок, а також від якості підробки чи кількості підробок.

Діяння кваліфікується за ст. 216 КК як у випадках пов­ного виготовлення марок акцизного збору чи контроль­них марок, так і підроблення уже використаних чи одер­жаних підроблених марок акцизного збору чи контроль­них марок або використання таких марок.

Фальшування виготовлення, використання чи збут фальшивих марок акцизного збору, вчинене повторно чи за попередньою змовою групою осіб, кваліфікується за ч.2ст.216КК.

Фальшування чи збут фальшивих марок акцизного збору вчинюється умисно.

Відповідальними за незаконні дії з марками акцизного збору є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років.