7.13. Видання нормативних актів,

які змінюють доходи і видатки бюджету

всупереч встановленому законом порядку

Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету, є спеціальним видом порушення За­кону про бюджетну систему України від 5 грудня 1990 р. в редакції від 28 квітня 1995 р. (ЗУ. Т. 1.- К., 1996.-С. 65-69), яким передбачено, що бюджети всіх рівнів повинні виконуватися у тих самих обсягах, які затверд­жені відповідною радою.

За ч. 1 ст. 211 КК кваліфікується видання норматив­них актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всу­переч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах тобто на суму, яка у тисячу і більше разів перевищує не­оподатковуваний мінімум доходів громадян (пункт 2 примітки до ст. 210 КК).

Нормативними актами, якими змінюється розмір до­ходів чи видатків бюджету всупереч встановленому за­коном порядку, можуть бути постанови, накази, розпо­рядження, інструкції, якими встановлюються обов'язкові для невизначеного кола осіб правила поведінки, тобто які є обов'язковими для виконання їх усіма підпорядко­ваними підприємствами, установами чи організаціями.

Якщо предметом діяння були бюджетні кошти в особ­ливо великому розмірі, тобто на суму, яка у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум

309

громадян (пункт 3 примітки до ст. 210 КК), або такі дії були вчинені повторно, то злочин кваліфікується за ч. 2 ст.211 КК.

Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч Закону, вчинюється умисно, видати нормативний акт необережно неможливо.

Суб'єктами відповідальності за ст. 211 КК є посадові особи органів виконавчої влади, які наділені повнова­женнями видавати чи затверджувати нормативні акти, якими змінюються порядок і умови формування чи ви­користання бюджетних коштів. Видання таких актів по­садовими особами, які не мають повноважень на видання таких актів, утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 211 КК і ст. 365 КК.

Відповідальність за видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч закону, настає з шістнадцяти років.

7.14. Ухилення від сплати податків

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'яз­кових платежів (ст. 212 КК України) є одним із найбільш тяжких господарських злочинів. По-перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у Дер­жавний бюджет, 5 держава стає неспроможною викону­вати свої соціальні функції.

По-друге, вся соціальна сфера не має фінансового за­безпечення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та ін.).

По-третє, суб'єкти несплати податків отримують не­виправдані прибутки і мають змогу тиснути на ринку своїх сумлінних конкурентів. У зв'язку з цим обов'язок сплачувати податки є конституційним. Ст. 67 Конститу­ції України встановлює обов'язок кожного громадянина (іноземця та особу без громадянства у відповідних до закону випадках) сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Законом України від 25 червня 1991 р. «Про систему оподаткування» в редакції від 2 лютого 1994 р.¹ податком, збором, іншим

¹ Голос України.- 1994, 1 квітня. 310

обов'язковим платежем до бюджету і внеском до держав­них цільових фондів називається обов'язкова сплата до бюджету відповідного рівня (державного, місцевого то­що) або до державного цільового фонду зобов'язаними особами в порядку і розмірах, установлених законодав­ством України.

Порядок і розміри сплати податків та інших обов'яз­кових платежів суб'єктами підприємницької діяльності, а також строки їх сплати встановлюються законами України, декретами Кабінету Міністрів та інструкціями Міністерства фінансів і Головної податкової інспекції.

Ст. 212 КК передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків:

1) способом неподання податкових декларацій та роз­рахунків;

2) приховування (заниження) об'єктів оподаткування.¹ Законом України від 21 лютого 1992 р. «Про оподат­кування доходів підприємств і організацій»² встановлена щоквартальна сплата податку поданням податкової де­кларації і розрахунків із внесенням до неї авансових внес­ків податків до бюджету у розмірах, передбачених фі­нансовими розрахунками підприємницької діяльності за рік.

Порядок і строки сплати інших податків встановлю­ються декретами Кабінету Міністрів, наприклад, декре­тами «Про акцизний збір»³, «Про місцеві податки і збо­ри»⁴, «Про податок на прибуток підприємств і органі­зацій»⁵, «Про податок на добавлену вартість»⁶ та ін.

Порушення встановленого порядку і строків подання декларацій про доходи і несплата податків є об'єктив­ною стороною діяння, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК. Для кваліфікації діяння за ч. І ст. 212 КК досить встановити і доказати, що декларація не була подана в установлений

¹ Детальніше про ухиляння від сплати податків і приховуван­ня об'єктів оподаткування див.: Гега П. Т. Правові основи подат­кової системи, правопорушення, проблеми, рішення.- К., 1996.-С. 62-92; Брич Л. П., Навроцькш В. О. Кримінально-правова ква­ліфікація ухилення від оподаткування в Україні.- Київ, 2000.

² Відомості Верховної Ради України.- 1992- № 23.- Ст. 333. Там само.- 1993.-№ 10.-Ст. 82.

⁴ Там само.- 1993.- № ЗО.- Ст. 336. Там само.- 1993.- № Ю.- Ст. 76 Там само- 1993.-№ 2.- Ст. 78.

311

строк умисно, і що з цієї причини податок не було спла­чено, що призвело до фактичного ненадходження до бю­джетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Приховування (заниження) об'єктів оподаткування є способом зменшення платежів або способом ухилення від сплати податків частково чи у повному обсязі.

Згідно з чинним законодавством України об'єктами оподаткування є:

1) доходи (прибутки), додана вартість продукції, товарів;

2) майно юридичних осіб;

3) обороти з реалізації товарів (робіт, послуг);

4) митна вартість імпортних товарів;

5) вартість послуг за встановлення та розміщення рек­лами та деякі ін.

Діяння кваліфікується за ч. І ст. 212 КК у випадках заподіяння державі ухиленням від сплати податків шко­ди у значних розмірах.

Під значними розмірами розуміється сума, яка у тися­чу і більше разів перевищує встановлений законодавст­вом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Заподіяння несплатою податків шкоди менших роз­мірів тягне за собою адміністративну відповідальність. Згідно з ч. 7 ст. 25 Закону України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» на посадових осіб, винних у несплаті податків, приховуванні (заниженні) доходу або об'єктів оподаткування, накладається адміні­стративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної плати, а за такі самі дії, вчинені протягом року після на­кладення адміністративного стягнення,- у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.¹

У тих випадках, коли приховування об'єктів оподат­кування поєднується з посадовим фальшуванням доку­ментів, діяння кваліфікується лише за ст. 212 КК. Сукуп­ності злочинів (ст. 366 КК) при цьому не утворюється тому, що фальшування документів (ст. 366 КК) є спосо­бом, частиною об'єктивної сторони діяння, передбачено­го ст. 212 КК.

За ст. 212 КК кваліфікуються дії посадових осіб і суб'єктів підприємницької діяльності, на яких покладені обов'язки подавати декларації про доходи, складати бух-

¹ Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№ 23.-Ст. 333. 312

галтерські звіти, баланси, вести розрахунки, пов'язані з обчисленням і сплатою податків,— керівники підпри­ємств і організацій, їх заступники, головні бухгалтери, інші посадові особи, на яких покладені такі обов'язки, а також будь-які інші приватні особи, які зобов'язані сплачувати податки.

Діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 212 КК, коли ухи­лення від сплати податків, зборів чи інших обов'язкових платежів було вчинене за попередньою змовою групою осіб, або якщо воно призвело до фактичного ненадход-ження до бюджетів чи державних цільових фондів кош­тів у великих розмірах, тобто на суму, яка у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян (примітка до ст. 212 КК).

За ч. З ст. 212 КК діяння кваліфікується у випадках, коли:

1) діяння, передбачене ч. 1 ст. 212 КК, було вчинене особою, яка має не зняту чи не погашену судимість за ра­ніше вчинене діяння, передбачене ч. 1 або ч. 2 ст. 212 КК;

2) ухилення від сплати податків призвело до фактич­ного ненадходження до бюджетів чи державних цільо­вих фондів коштів у особливо великих розмірах.

Згідно з приміткою до ст. 212 КК особливо великими розмірами є сума податку, яка у п'ять тисяч і більше ра­зів перевищує установлений законодавством неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з ч. 4 ст. 212 КК особа, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків, звільняється від кримі­нальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відповідальності сплатила податки (збори), а також від­шкодувала шкоду, завдану державі несвоєчасною спла­тою (фінансові санкції, сплата пені).

Відповідальними за ухилення від сплати податків є всі осудні особи, яким виповнилось шістнадцять років.