7.10. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків

Діяння, передбачене ст. 208 КК, посягає на фінансової кредитну систему України.

Порядок і умови відкриття валютних рахунків регут,: люються Положенням про порядок надання ліцензій н4І

306

відкриття юридичними особами - резидентами України рахунків в іноземних банках, яке затверджено постано­вою Правління Національного банку України від 5 трав­ня 1999 р. № 212 (ОВУ.- 1999.- № 20.- Ст. 907).

Положенням передбачено, що резиденти України мо­жуть мати рахунки в іноземній валюті за кордоном лише за наявності дозволу Національного банку України. До­звіл на відкриття рахунків в іноземній валюті за кордо­ном оформляється у формі ліцензії.

Склад злочину утворюють - відкриття або викорис­тання за межами України валютних рахунків без дозволу Національного банку. Стаття 208 КК містить формаль­ний склад злочину - діяння визнається закінченим з мо­менту відкриття або використання будь-яким способом валютного рахунку за кордоном, незалежно від настання злочинних наслідків.

Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, кваліфікується за ч. 2 ст. 208 КК.

Незаконне відкриття чи використання валютних ра­хунків за межами України вчинюється умисно.

Відповідальними за незаконне відкриття чи викорис­тання валютних рахунків за межами України є всі осудні особи, що досягли віку шістнадцяти років, які є громадя­нами України і постійно проживають на території Украї­ни як приватні, так і посадові особи.

7.11. Легалізація (відмивання)

грошових коштів та іншого майна,

здобутих злочинним способом

Відмиванням грошей називається вчинення будь-яких фінансових операцій чи будь-яке інше використання грошей, які були здобуті (надбані) незаконно.

Головною ознакою злочину, передбаченого ст. 209 КК, є його предмет - гроші чи майно, що були здобуті, на­дбані способом вчинення злочину чи іншим незаконним способом. Якщо відмиті гроші чи майно були надбані способом вчинення злочину, то діяння утворює сукупність злочинів за ст. 209 КК і статтею, яка передбачає від­повідальність за той злочин, яким були здобуті ці кошти.

307

Легалізація (відмивання) грошей є спеціальним видом приховування злочину, яким грошові кошти чи майно були здобуті. Якщо грошові кошти чи майно легалізує особа, яка їх незаконно не здобувала, але яка безсумнівно знала про їх походження, то її дії утворюють сукупність злочинів, передбачених ст. 209 і ст. 396 КК.

Стаття 209 КК містить формальний склад злочину -діяння визнається закінченим з моменту вчинення фі­нансової операції з грішми чи з моменту використання майна у підприємницькій чи іншій господарській діяль­ності, незалежно від настання злочинних наслідків.

Відповідальними за легалізацію (відмивання) грошо­вих коштів чи майна, здобутих незаконно, є всі осудні особи, що досягли віку шістнадцяти років.

7.12. Порушення законодавства про бюджетну систему України

Діяння, передбачене ст. 210 КК, є спеціальним видом зловживання владою чи посадовими повноваженнями (ст. 364 КК).

Законом України від 5 грудня 1990 р. «Про бюджетну систему України» (ЗУ. Т. 1.- 1996.- С. 51-54) порушен­нями законодавства про бюджетну систему визнаються використання коштів державного бюджету на цілі, не передбачені Законом про Державний бюджет України, або в обсягах, що перевищують межу видатків, затверд­жену Законом про Державний бюджет України.

За ч. 1 ст. 210 КК кваліфікуються:

а) використання посадовою особою бюджетних кош­тів не за їх призначенням чи у більших обсягах, ніж було передбачено;

б) недотримання вимог щодо використання видатків бюджету (скорочення чи непропорційне використання), якщо ці дії були вчинені з бюджетними коштами у вели­ких розмірах, тобто на суму, що у тисячу і більше разів більша за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Злочин визнається вчиненим при обтяжуючих обста­винах, якщо його було вчинено повторно (вдруге) або групою осіб за попередньою змовою, чи в особливо вели­ких розмірах (коли розмір бюджетних коштів у три тися­чі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) і кваліфікується за ч. 2 ст. 210 КК.

308

Порушення законодавства про бюджетну систему України вчинюється умисно. Помилка у використанні бюджетних коштів складу злочину не утворює.

Відповідальними за порушення законодавства про бюджетну систему є посадові особи, які наділені повно­важеннями розпоряджатися бюджетними коштами.

Перелік посадових осіб, які є розпорядниками коштів Державного бюджету, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 року № 13 «Про вдо­сконалення системи головних розпорядників коштів Державного бюджету» (ОВУ-2000-№ 2-Ст. 36).

Відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України настає з шістнадцяти років.