6.9.6. Кваліфікація придбання або збуту майна, завЇаОмо здобутого злочином

За статтею 198 КК кваліфікуються заздалегідь не обі­цяні: придбання чи збут або зберігання майна, яке заві-домо для винного було здобуто злочином.

Предметом цього злочину може бути будь-яке майно, яке завідомо, тобто безсумнівно для винної особи було здобуто вчиненням злочину: бандитським нападом, роз­краданням чужого майна, незаконною порубкою лісу, одержанням в якості хабара, незаконним зайняттям риб­ним, звіриним або іншим водним добувним промислом,

¹ Практика...- С. 75-76.

287

незаконним полюванням, викраденням зброї, наркотич­них засобів чи психотропних речовин та іншими подіб­ними злочинами.

Не можуть кваліфікуватися за ст. 198 КК придбання чи збут або зберігання викрадених людей (ст. 146 КК); документів (ст. 357 КК), чи інших речей, які майном не є.

Про злочинне походження речей, про те, що ці речі є майном, яке здобуто вчиненням злочину, можуть свідчи­ти кількість майна, його ціна, особливості певних речей тощо, а також повідомлення про це особою, яка здобула майно вчиненням злочину.¹

Придбання чи збут або зберігання майна, здобутого злочином, кваліфікується за ст. 198 КК лише у випадках завідомого знання особою, яка його придбала чи збувала або зберігала, що це майно здобуте вчиненням злочину. Не підпадають під ознаки ст. 198 КК випадки збування, придбання чи зберігання майна, якщо немає завідомого знання про його здобуття злочином, тобто всілякі сумні­ви, припущення складу цього злочину не утворюють за відсутністю вини.

За статтею 198 КК кваліфікується придбання, збут чи зберігання майна, здобутого злочином лише у випадках, коли таке сприяння злочинові, яким це майно було здо­буте, було заздалегідь не обіцяним.

Якщо такі дії були заздалегідь обіцяними, то вони стають у причинний зв'язок зі злочином, яким це майно було здобуто, і стають співучастю у вчиненні цього зло­чину, а тому повинні кваліфікуватися за ч. 5 ст. 27 КК і тією нормою Особливої частини Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Рівним чином і постійне чи систематичне придбання в однієї особи, чи збут майна на користь однієї особи, яка це майно здобуває вчиненням злочину, переростає у співучасть і повинно кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 27 КК і нормою Особливої частини КК.

Але систематичне придбання чи збут майна, здобуто­го злочином, у різних осіб, може і не бути співучастю у вчиненні злочинів, якими це майно було здобуто. Наприклад, Жовтневий районний суд м. Одеси кваліфі-

Коржанский Н. Й. Ответственность за приобретение, хра-нение й сбьіт имущества, добитого преступньїм путем.- Волго­град, 1971.

288

кував дії Гольдмана за ст. 198 КК. Гольдмана на «При­возі» всі знали і звали «Люлю», де він постійно скупову­вав у злодіїв викрадене майно і продавав його. В Одесі всі знали, де шукати викрадене - йшли на «Привоз» і купували у Гольдмана свої речі.¹

Заздалегідь не обіцяне придбання, збут і зберігання майна, здобутого злочином, має багато спільних ознак із заздалегідь не обіцяним приховуванням тяжкого чи особ­ливо тяжкого злочину (ст. 396 КК). Відрізняються ці злочини лише ознаками суб'єктивної сторони.

Об'єктивно і заздалегідь не обіцяне придбання, збут чи зберігання майна, здобутого злочином, допомагає зло­чинцеві приховати здобуте злочином. Але суб'єктивно особа, яка набуває, збуває чи зберігає майно, діє з корис­ливих мотивів, її вабить здебільшого можливість при­дбати дешево, заробити на вигідному збуті такого майна.

Заздалегідь не обіцяне приховування злочину вчинк> ється з метою приховати злочин, злочинця, допомогти йому уникнути відповідальності і покарання.

Тому придбання чи збут або зберігання майна, здобу­того вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, не з корисливих мотивів, а з метою приховати злочин і зло­чинця, повинно кваліфікуватися за ст. 396 КК.