6.9.4. Кваліфікація погрози знищення майна

Погрозою називається психічне насильство, яке за­стосовується з метою позбавити потерпілого спокою або примусити його вчинити певні дії чи утриматися від пев­них дій.

Діяння кваліфікується за ст. 195 КК лише у випадках, коли винна особа погрожує знищити майно потерпілого способом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпеч-ним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення погрози.

Спроба знищити чуже майно кваліфікується як замах на знищення чужого майна за ст. 15 і ч. 2 ст. 194 КК.

Якщо майно, стосовно якого винна особа погрожува­ла його знищити, було знищено підпалом, вибухом чи іншим загальнонебезпечним способом, то вчинене ква­ліфікується за ч. 2 ст. 194 КК.

6.9.5. Кваліфікація недбалого ставлення ао охорони чужого майна

Кримінальна відповідальність за злочинно-недбале ставлення до охорони чужого майна за ст. 197 КК настає лише за наявності таких ознак:

1) якщо певній особі була доручена охорона чужого майна, тобто охорона цього майна була її прямим і без­посереднім обов'язком (сторож, охоронець, стрілець во­єнізованої охорони та ін.);

2) якщо ця особа проявила несумлінне, недбале став­лення до виконання своїх обов'язків щодо охорони до­рученого їй майна;

3) якщо внаслідок недбалого зберігання це майно бу­ло пошкоджено, знищено чи викрадено;

4) якщо між знищенням, пошкодженням чи розкра­данням майна та злочинно-недбалим ставленням до його охорони є причинний зв'язок;

5) якщо особа, яка охороняла майно, могла запобігти його знищенню, пошкодженню чи розкраданню;

6) якщо внаслідок порушення обов'язків щодо охоро­ни майна власникові були спричинені тяжкі наслідки.

Згідно з приміткою 3 до ст. 185 КК вчиненим у вели­ких розмірах визнається злочин, яким однією особою чи групою осіб власникові заподіяна шкода на суму, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткову-

286

ваний мінімум доходів громадян, установлений законо­давством України. Якщо таким є великий розмір у зло­чинах умисних (розкрадання), то він не може бути мен­шим у злочині, вчиненому з необережності (ст. 197 КК).

Безпідставно, наприклад, було засуджено за ст. 197 КК А., який, перебуваючи у відрядженні, залишив у Херсон­ській області причеп від автомобіля ЗІЛ-130, не вживши заходів до його схоронності, внаслідок чого після повер­нення причепа не знайшов, чим заподіяв АТП збитки на суму 2517крб.

Президія Київського міського суду, розглянувши справу, встановила, що пізніше причеп було знайдено і повернуто автопідприємству. Втратою запасного колеса і номерного знака від автопричепа АТП завдано збитків на суму 170 крб., які не можна визнати великими. Відпо­відальність же за ст. 196 КК настає у випадку, якщо втратою чи пошкодженням державного або колективно­го майна заподіяно шкоду у великих розмірах. Оскільки автопричеп повернуто АТП, на суму його вартості має бути зменшено розмір збитків, що підлягають стягненню із засудженого. На підставі викладеного президія міського суду судові рішення в частині засудження А. за ст. 197 КК скасувала і провадження у справі закрила;¹

7) якщо злочинно-недбале ставлення до охорони чу­жого майна було необережним. У тих випадках, коли особа, якій була доручена охорона, умисно не виконува­ла своїх обов'язків і цим сприяла розкраданню, знищен­ню чи пошкодженню цього майна, її дії кваліфікуються як співучасть у цих злочинах.