4.3. Кваліфікація примушування до вступу у статевий зв'язок

Стаття 154 КК - примушування жінки чи чоловіка до статевого зв'язку - передбачає відповідальність за стате­вий злочин, який вчинюється з використанням винним матеріальної чи службової залежності від нього потерпі­лої жінки чи чоловіка.

За ст. 154 КК дії кваліфікуються лише в тих випадках, коли:

1) потерпіла особа була в матеріальній або службовій залежності від винного і

2) винний використав чи намагався використати ма­теріальну або службову залежність потерпілої особи для того, щоб примусити її до статевого зв'язку.

Основними ознаками злочину, передбаченого ст. 154 КК, є спосіб і засіб його вчинення: спосіб - примушування жінки чи чоловіка дати згоду на статевий зв'язок; засіб -використання її матеріальної чи службової залежності від винного (погроза позбавити житла, грошової допомо­ги, заморити голодом, звільнити з роботи, виключити з черги на житло, позбавити премії, не дати підвищення по службі і т. ін.).

Вирішальним у цьому злочині є не суб'єкт, від якого потерпіла перебувала в матеріальній чи службовій залеж­ності, а використання ним її залежності. Якщо винний

¹ Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 13 бе­резня 1986 р. у справі Л. // Практика...- С. 147-148.

204

домагався згоди потерпілої на статевий зв'язок чи при­мушував її до цього, але застосовував для досягнення своєї мети якісь інші засоби, а не залежність потерпілої, то такі дії за ст. 154 КК не кваліфікуються.

За ст. 154 КК кваліфікуються дії винного лише за умови доведеності, що на потерпілу особу здійснювався примус з використанням її матеріальної чи службової залежності від винного.¹

Не утворює складу цього злочину пропозиція залеж­ній жінці чи чоловікові вчинити статевий акт, якщо вин­ний не примушував до цього, так само як і використову­вав різні обіцянки без погроз.

Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 154 КК не має значен­ня те, до вступу у який статевий зв'язок винна особа при­мушувала потерпілого - у природний чи у неприродний.

За ч. 2 ст. 154 КК кваліфікується примушування до вступу у статевий зв'язок, якщо примусом була погроза знищити чи пошкодити майно потерпілої особи чи її близьких родичів, або шантаж тобто погроза розголоси­ти, розповсюдити відомості, що ганьблять потерпілого чи його близьких родичів.

4.4. Кваліфікація статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості

За ст. 155 КК - статеві зносини з особою, яка не досяг­ла статевої зрілості - кваліфікуються статеві злочини, які були вчинені за добровільною згодою потерпілої особи віком від 14 до 17 років. Потерпілими від цього злочину визнаються особи жіночої та чоловічої статі. Першою і важливою ознакою цього злочину є добровільність пого­дження потерпілої чи потерпілого на статевий акт, тобто винний не застосовував до неї (нього) ні фізичного насиль­ства, ні погроз і не використовував безпорадний стан.²

За наявності таких ознак (засобів) статевого зв'язку дії винного кваліфікуються за відповідною частиною ст. 152КК.

П. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 188.

² Постанова президії Кримського обласного суду від 7 вересня 1990 р. в справі К. // Практика...- С. 148-149.

205

Якщо потерпіла (потерпілий) досягла шлюбного віку (17 років), то добровільний статевий зв'язок з нею (з ним) складу злочину не утворює, і такі дії не караються.

Статеву зрілість потерпілої чи потерпілого визначає судово-медична експертиза (п. 4 ст. 76 КПК України). У чоловіків статева зрілість настає з того часу, коли він може вчинити фізіологічний статевий акт і запліднити жінку. Статева зрілість жінки визначається закінченим розвитком її організму для виконування функцій мате­рі - народити, годувати і виховувати дитину.

Вчинення добровільного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості, батьком чи матір'ю або осо­бою, що їх замінює, кваліфікується за ч. 2 ст. 155 КК.

За ч. 2 ст. 155 КК кваліфікуються і добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, якщо вони спричинили безплідність потерпілої особи, або інші тяжкі наслідки (хворобу, відмову від навчання тощо).

Кримінальній відповідальності за ст. 155 КК підляга­ють особи чоловічої та жіночої статі віком старше 16 ро­ків (ч. 1 ст. 22 КК).

За ст. 155 КК кваліфікуються дії лише тоді, коли вин­ний передбачав чи міг передбачити, що потерпіла (по­терпілий) не досягла статевої зрілості.¹

4.5. Кваліфікація розбещення неповнолітніх

Розбещенням неповнолітніх називається вчинення стосовно неповнолітньої особи розпутних дій з метою задоволення чи збудження статевого інстинкту (потреби).

Кримінальна відповідальність за розбещення непов­нолітніх передбачена ст. 156 КК.

За ст. 156 КК - розбещення неповнолітніх - кваліфі­куються розпутні дії щодо особи (жіночої або чоловічої статі), яка не досягла 16-річного віку.

Сутністю розпутних дій є різні способи задоволення винним статевої потреби чи пристрасті або збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту без вчинення статевого акту.

Це можуть бути: збудження статевих органів потерпі-

П. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 бе­резня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду У країни.-С. 188.

206

лих, торкання їх чи своїх статевих органів, оголення влас­них статевих органів, відверто сексуальні розмови чи дії, поради тощо.

Розпутні дії, вчинені безпосередньо перед зґвалтуван­ням потерпілої, яка не досягла 16-річного віку, повністю охоплюються ч. З або ч. 4 ст. 152 КК і додаткової квалі­фікації за ст. 156 КК не потребують.¹

За ч. 2 ст. 156 КК кваліфікується розбещення непов­нолітніх, що було вчинене щодо малолітніх, тобто роз­путні дії щодо особи, яка не досягла віку чотирнадцяти років, чи було вчинене батьком або матір'ю, або особою, яка їх замінює.

Кримінальна відповідальність за мужолозтво чинним Кримінальним Кодексом України окремо не передбачена.

Мужолозтвом, або педерастією, в медицині і кримі­нальному праві називають статеві зносини чоловіка з чо­ловіком. Про мужолозтво як статевий потяг чоловіка до чоловіка свідчать найдавніші історичні пам'ятки. Ця ва­да була відома у давніх сирійців і фінікійців за 2000 ро­ків до н. е. Незважаючи на надзвичайно сувору кару за мужолозтво (смертна кара спаленням у Римі, у давній державі іудеїв), воно було поширене, особливо у Старо­давній Греції та Римі.

Мужолозтво - один з видів гомосексуалізму. Дру­гий- лесбіянство, лесбійське кохання, тобто статевий потяг жінки до жінки. Назва «лесбійське кохання» похо­дить від грецького острова Лесбос, де в давнину виникло це статеве збочення.

У кримінальній практиці мужолозтво проявляється у двох формах: рег оз (лат.) і рег апиз (лат.), вчинене із за­стосуванням до потерпілого фізичного насильства, погро­зи або з використанням безпорадного стану потерпілого.

Добровільні статеві зносини чоловіка з чоловіком за­коном не визнаються злочинними. Не утворюють складу злочину також:

1) добровільний статевий зв'язок у спотворених формах між дорослими чоловіком та жінкою. Фахівці в галузі ста­тевої етики вважають, що будь-які статеві добровільні дії Дорослих чоловіка і жінки є етичними;

П. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду. України.-С. 188-189.

207

2) добровільний статевий зв'язок між дорослими жін­ками (лесбіянство).

Чинний Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за посягання на статеву волю чоловіка і на статеву недоторканість особи чоловічої статі у стат­тях 152-156 КК.

Потерпілими від зґвалтування (ст. 152 КК), від насиль­ницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК), примушування до вступу в стате­вий зв'язок (ст. 154 КК), чи статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК), і розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК) є також особи чоловічої статі.

Таким чином, згідно зі статтями 153, 154 і 155 КК кримінальна відповідальність за насильницькі статеві зносини чоловіка з чоловіком (мужолозтво) настає або за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприрод­ним способом за ст. 153 КК, або за примушування до вступу в статевий зв'язок за ст. 154 КК, або за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, за ст. 155КК.