3.2. Захоплення заручників

Діяння, передбачене ст. 147 КК, посягає на особис свободу і безпеку осіб, що стали заручниками.

Об'єктивну сторону цього злочину утворюють: а) хоплення і б) тримання особи як заручника.

Захоплення — це всі способи поневолення особи¹

186

позбавленням свободи, можливості пересування, діяти за своїм розсудом і потребами.

Тримання - це позбавлення волі. Обов'язковою озна­кою захоплення заручників є загроза їх вбивства, заподі­яння тілесних ушкоджень з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи чи групи осіб вчинити або утриматися від вчинення якої-небудь дії як умови звільнення заручника.

За частиною 2 ст. 147 КК кваліфікується захоплення як заручника неповнолітнього або вчинене організованою групою або якщо злочинні дії були поєднані з погрозою знищення людей, або якщо такі діяння спричинили по­терпілим тяжкі наслідки, тобто заподіяли потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження.

Відповідальність за захоплення заручників настає з чотирнадцяти років,

3.3. Підміна дитини

Стаття 148 КК передбачає відповідальність за підміну чужої дитини, якщо підміна була вчинена з корисливих чи інших особистих мотивів.

Потерпілою (чужою дитиною) визнається малолітня особа, якій не виповнилося ще чотирнадцяти років. Ви­крадення дітей старше чотирнадцяти років кваліфікуєть­ся як незаконне позбавлення волі за ст. 146 КК України.

Склад злочину утворює підміна чужої дитини. Викра­дення своєї дитини (батьком чи матір'ю) від будь-кого, з будь-якої установи чи організації складу злочину не утворює.

Підміна чужої дитини вчинюється лише умисно. Не­обережна, внаслідок помилки, підміна дитини (напри­клад, у пологовому будинку) складу злочину не утворює.

Відповідальність за підміну чужої дитини настає з шістнадцяти років.

3.4. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

Статтею 33 Конституції України гарантується кожній особі свобода пересування, вільний вибір місця 'прожи­вання, право вільно залишати територію України та пра­во у будь-який час повертатися в Україну.

187

За статтею 149 КК кваліфікується грубе порушення цих конституційних прав у вигляді продажу чи іншої сплатної передачі особи або вчинення іншої незаконної угоди для переміщення потерпілого за його згодою чи без через державний кордон України з метою подальшо­го продажу для сексуальної експлуатації чи використан­ня в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, бор-, гову кабалу, усиновлення (удочеріння) з комерційною метою, або використання у збройних конфліктах чи для експлуатації її праці.

Торгівля людьми у багатьох випадках утворює сукуп­ність злочинів:

а) якщо це діяння було поєднане із заподіянням по­терпілому тілесних ушкоджень, то діяння кваліфікується за сукупністю статей 121,122,125,126 і ст. 149 КК;

б) якщо діяння, передбачене ч. 1 ст. 149 КК, було вчинене з незаконним переміщенням потерпілого через державний кордон України, то вчинене кваліфікується за сукупністю статей 341 і ч. 1 ст. 149 КК;

в) продаж людини з метою її подальшої сексуальної експлуатації кваліфікується за сукупністю статей 152 і ч. 1 ст. 149 КК; а з метою використання її у порнобізне­сі - за сукупністю статей 303 і ч. 1 ст. 149 КК.

Продаж кількох осіб чи продаж неповнолітньої особи, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням посадового становища або осо­бою, від якої потерпілий був у матеріальній залежності, кваліфікується за ч. 2 ст. 149 КК. Якщо неповнолітня особа була при цьому втягнена у порнобізнес, у злочин­ну діяльність чи використовувалась для сексуальної її експлуатації, то вчинене кваліфікується за сукупністю ч. 2 ст. 149 КК і статей 152, 304 чи ст. 303 КК.

Продаж людини організованою групою або події, з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповернен­ням їх в Україну, чи з метою насильницького вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації або насильницького донорства чи заподіяння цим тяжких наслідків (великої шкоди здоров'ю, настання тяжкої хвороби тощо) кваліфікуються за ч. З ст. 149 КК.

Торгівля людьми вчинюється умисно у більшості ви­падків з корисливою метою.

Відповідальність за торгівлю людьми настає з шіст­надцяти років.

188