3. Кваліфікація злочинів проти волі, честі та гідності особи

Честь і гідність особи - об'єкти цілої низки злочинів. На захист честі та гідності особи спрямовані норми ста­тей 296, 365 КК.

Посягання на честь та гідність у багатьох випадках входять в об'єктивну сторону також інших складів зло­чинів. Наприклад, розголошення відомостей, що ганьб­лять потерпілого або його близьких (ст. 189 КК), пере­вищення влади чи посадових повноважень, поєднані з діями, що ображають особисту гідність (ст. 365 КК), хуліганство (ст. 296 КК) та ін.

Честь і гідність як юридичні категорії є особисті не-відчужувані немайнові блага, якими визначається усві­домлення особою свого громадсько-суспільного значен­ня і визнання за нею цього значення з боку суспільства.

Гідність особи є право на громадську повагу, що грунтується на визнанні суспільством громадської цін­ності цієї особи. Гідність - це публічна цінність особи. Честь - це самооцінка особи.

3.1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

Незаконне позбавлення волі посягає на свободу особи як одне з важливих конституційних прав.

Об'єктивно незаконне позбавлення волі може прояв­лятися у різних способах і засобах - запертя у примі­щенні з позбавленням можливості вийти з нього, зв'язу­вання, поміщення у спеціальне сховище тощо. Позбавлен­ня волі, передбачене ст. 146 КК, припускає застосування

185

до потерпілого примушування, насильства, Інших дій проти його волі.

Умови незаконного позбавлення волі на відповідаль­ність не впливають, якщо при цьому потерпілому не бу­ло заподіяно шкоди здоров'ю.

Частина 1 ст. 146 КК передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі чи за викрадення людини.

Викрадення людини і утримування викраденої особи (осіб) з певною метою (корисливою, політичною тощо) також називається позбавленням волі.

За частиною 2 ст. 146 КК кваліфікується незаконне позбавлення волі або викрадення малолітнього або з ко­рисливих мотивів, а також незаконне позбавлення волі, поєднане із заподіянням потерпілому фізичних страж­дань, або вчинене способом, небезпечним для його жит--тя чи здоров'я, а також вчинене щодо двох чи більше потерпілих або за попередньою змовою групою осіб чи; із застосуванням зброї або поєднане з утримуванням по­терпілого протягом тривалого часу.

Не утворює складу злочину, передбаченого ст. 146 КІС,*, затримання і позбавлення волі на підставі закону, напри^І клад, затримання особи, що вчинила злочин, з метою доставі| лення його відповідним органам влади (ст. 38 КК Укра?*^ ни) або у стані крайньої необхідності (ст. 39 КК У країни); |

За частиною 3 ст. 146 КК кваліфікується незакої позбавлення волі або викрадення, якщо вони були вчи, нені організованою групою, або спричинили потерпіл» тяжкі наслідки.

Відповідальними за незаконне позбавлення волі є лі-ше приватні особи. Посадові особи за незаконне позбав лення волі підлягають відповідальності за перевищені-влади (ст. 365 КК України) або за незаконний ареї; (ст. 371 КК України).

Відповідальність за незаконне позбавлення волі на-! стає з шістнадцяти років.