Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кв. Зл.Коржанський фор..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.04 Mб
Скачать

19.10. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

Згідно з Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 року «Про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях» емблеми і знаки Червоного Хреста і Чер­воного Півмісяця використовуються виключно для по­значення персоналу, транспортних засобів і установ са­нітарних служб.

За статтею 445 ЮС кваліфікуються будь-які дії, спря­мовані на незаконне використання емблем і розпізна­вальних знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, тобто використання їх для позначення не санітарних, а інших служб, установ, транспортних засобів.

Суб'єктами злочину є всі приватні особи, які досягли шістнадцятирічного віку, крім військовослужбовців, які за таке діяння, вчинене під час війни, підлягають відпо­відальності за ст. 435 КК України.

19.11. Піратство

Піратство або морський розбій Женевською конвен­цією 1958 року про відкрите море та Міжнародною мор­ською конвенцією 1982 року визначається як будь-який неправомірний акт насильства, затримання чи грабежу, вчинених з особистою метою екіпажем чи пасажирами іншого приватного судна або літального апарату у від­критому морі проти іншого судна чи літального апарату або проти осіб, що перебувають на судні. Женевська конвенція 1958 року визнає піратством і напад, що вчи­нюється з допомогою літальних апаратів.

За ч. 1 ст. 446 КК кваліфікується піратство тобто ви­користання озброєного чи неозброєного судна для за­хоплення іншого морського чи річкового судна, застосу­вання насильства, пограбування чи інших насильниць­ких дій щодо екіпажу чи пасажирів судна, що зазнало нападу.

Піратство містить склад закінченого злочину з мо­менту нападу. Як і будь-який інший розбій, морський розбій - піратство - не охоплює заподіяння смерті потер­пілому і утворює сукупність злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 і ч. 1 або ч. 2 ст. 446 КК.

625

За частиною 2 ст. 446 КК кваліфікується піратство, яке було вчинене повторно (вдруге) або спричинило за­гибель людей чи інші тяжкі наслідки. Частина 2 ст. 446 КК передбачає відповідальність за загибель людей, що сталася з необережності, внаслідок загибелі судна, по­жежі, застосування зброї тощо. Умисне вбивство не охоп­люється піратством і потребує додаткової кваліфікації діяння за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.

Піратство завжди вчинюється умисно з метою погра­бування, тобто з корисливих мотивів.

Відповідальними за піратство є всі осудні особи, що досягли віку шістнадцяти років.

21.12. Найманство

Найманство як злочин, передбачений ст. 447 КК Ук­раїни, посягає на політику невтручання України у внут­рішні справи інших держав як підставу її зовнішньої безпеки.

Найманство визнається злочином у випадках запро­шення чи використання найманців для участі у воєнних конфліктах інших держав.

Об'єктивну сторону злочину утворюють зазначені у ст. 447 КК України діяння: а) вербування найманців, б) матеріальне їх забезпечення, в) навчання з метою використання їх у збройних конфліктах інших держав і г) використання найманців у збройних конфліктах або у поваленні державної влади чи порушення територіальної цілісності іншої держави. Для наявності в діях особи складу закінченого злочину достатньо вчинення нею од­ного із зазначених у ч. 1 ст. 447 КК України діянь.

Суб'єктивно цей злочин вчинюється умисно, умисел прямий - суб'єкт діє з метою використання найманців для повалення державної влади або порушення територі­альної цілісності держави.

Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 447 КК, є осуд­на особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

За ч. 2 ст. 47 КК кваліфікуються дії громадян України -безпосередніх учасників (найманців) збройних конфлік­тів інших держав, які без відповідного дозволу органів державної влади України взяли участь у таких конфлік­тах за матеріальну винагороду.

626

Бібліографія

1. Авдеев М. Й. Курс судебной медицини.- М., 1959.- 486 с.

2. Авдеев М. Определение степени тяжести телеснмх по-вреждений // Соц. законность.- 1975.- № 7.

3. Александров Ю. В. Борьба с изнасилованиями. (По мате-риаламУкраинскойССР).-К., 1970- 120 с.

4. Александров Ю. В. Советский уголовнмй закон на страже здоровья человека.- К., 1977.- 45 с.

5. Александров Ю. В., Бондаренко Н. А., Матвейчук В. К., Са-мияьік Г. М., Собко-Нестерук А. М. Практические вопросн ква-лификации органами внутренних дел преступлений в сфере об-служивания населення. Учебное пособие.- К., 1984.-64 с.

6. Андреева Л. Спорнме вопросьі квалификации по совокуп-ности преступлений // Сов. юстиция.- 1969.- № 3.

7. Андреева Л. Влияние ошибки обвиняемого в личности по-терпевшего на квалификацию преступлений // Сов. юстиция.-1970.-№21.

8. Аниянц М. К. Ответственность за преступления против жиз-ни.-М., 1964.-212С.

9. Антонян Ю. М. Психология убийств.- М., 1997.- 304 с.

10. Бажанов М. Й. Ответственность за кражу личного имуще-ства граждан й за разбой по советскому уголовному законода-тельству.- Харьков, 1957.- 146 с.

11. Бажанов М. Й. У головная ответственность за преступле­ния против личности.- К., 1977.- 43 с.

12. Бандурка А. М., Зелинский А. Ф. Вандализм.- Харьков, 1996.- 198 с.

ІЗ.БантьІшев А. Ф., Василина М. М. Ответственность за конт­рабанду.- Ужгород, 1994.- 88 с.

ІЛ.Блох Й. История проституции.- Санкт-Петербург, 1994.-544с.

15.Болотский Б. С. Квалификация изьятия имущества при некорьістньїх насильственньїх посягательствах // Сов. юстиция.-1970.-№6.

Іб.Борзенков Г. Н. Ответственность за мошенничество. (Во-просьі квалификации).- М., 1971.- 168 с.

17. Борисов В. Й. У головная ответственность за нарушение пра­вил при производстве строительньїх работ.- Харьков, 1977.- 92 с.

І&.Бородин С. В. Квалификация убийства по дейсгвующему законодательству.- М., 1966- 252 с.

19.Бородин С. В. Квалификация преступлений против жиз-ни.-М., 1977.-239с.

20.Брайнин Я. М. Уголовнмй закон й его применение.- К., 1967.-240с.

21. Брич Л, П., Навроцький В. О. Кримінально-правова кваліфі­кація ухилення від оподаткування в Україні.- Київ, 2000.- 288 с.

627

22. Владимиров В. Уголовная ответственность за грабеж // Сов. юстиция.- 1962.-№ 15.

23. Владимиров В. А. Квалификация преступлений против лич-ной собственности.-М., 1968.- 171 с.

24. Владимиров В. А. Квалификация хищений личного имуще-ства.-М., 1974.-208с.

25. Вдасть й право. Из истории русской правовой мнсли.- Л., 1990.-319с.

26. Волженкин Б. В. Понятие должностного лица как су&ьекта должностного преступления // Соц. законності..- 1975.-№ 10.

27. Волженкин Б. Разграничение кражи й мошенничества // Соц. законность.-1979.-№ 11.

28. Волженкин Б. В. Квалификация взяточничества.- Л., 1984.-100с.

29. Волженкин Б. В. Корьістньїе злоупотребления по службе (хищения, взяточничество, злоупотребление служебньш положе-нием): уголовно-правовая характеристика й проблеми квалифи-кации. Диссертация на соискание ученой степени док. юрид. наук в форме науч. доклада, вьіполняющего также функции авторефе-рата.-М., 1991.-57с.

30. Волкое Б. С. Мотив й Квалификация преступлений.- Изд. Казан, ун-та, 1968- 168 с.

31. ВопросьІ уголовного права й процесса в практика Верхов­них Судов СССР й РСФСР 1938-1978-М., 1980.-472 с.

32. ВопросьІ уголовного права й процесса в практике проку-рорского надзора-М., 1976-494 с.

ЗЗ.Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину.- К., 1997.- 184 с.

34. Ворошилин Е. Предмет преступления при мошенничестве // Соц. законность.- 1976.-№ 9.

35. Всемирная история шпионажа.- М., 2000.- 496 с.

36. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной средн. Проблеми теории й развитие законодательства.- Харьков, 1994.-640с.

37. Галахова А. В. Превьішение власти или служебньїх полномо-чий. ВопросьІуголовно-правовой квалификации-М., 1978-96с.

38.ГаленскаяЛ. Н. Международная борьба с преступностью.-М., 1972.- 167 с.

39.ГаленскаяЛ. Н. Правоубежища-М., 1968- 128 с.

40.Галиакбаров Р. Групповое преступление. Постояннне й переменньїе признаки- Свердловск, 1973.-140 с.

41.Галиакбаров Р. Квалификация групповьіх преступлений.-М., 1980.-80с.

42. Гальперин Й. Об уголовной ответственности за завладение имуществом //Соц. законность- 1979-№ 10.

43. Гальперин Й. Ответственность за изнасилование // Соц. за­конность.- 1980.-№ 5.

628

44. Гальченко Ф., Матьииевский П., Яценко С. Квалификация хулиганства// Сов. юстиция.- 1972.-№ 13.

45.СагсІосЬі ЬесИ. Рга\уо Кате. 2 ^усіапіе.- ^агга^а, 1996.-360с.

46. Гаронько Олексій. Автомобіль усе ж таки розкіш // Юридич­ний Вісник України.- 1996-№ 11-12.

М.Гаухман Л. Квалификация разбоя // Сов. юстиция.- 1976.-№1.

ЛЬ.Гега П. Т. Правові основи податкової системи: правопору­шення, проблеми, рішення.- Київ, 1996.- 168 с.

49. Гельфанд Й. А. Хозяйственньїе й должностньїе преступле-ния в сельском хозяйстве.- К., 1970.- 251 с.

бО.Гельфер М., Литовченко В. Момент окончания преступле-ния при краже // Соц. законносте- 1972.- №11.

5\.Герцензон А. А. Квалификация преступлений.- М., 1947.-96с.

52.Громов А. П. Курс лекций по судебной медицине.- М., 1970.-370с.

53.Грушевський М. Історія України-Руси. Т. VII- К., 1995.-628с.

54.Дагель П. С. Множественность преступлений.- Владивос­ток, 1961.-26с.

55. Даль В. Й. Толковьій словарь. Т. З- М., 1955- 540 с.

56.Даньшин Й. Н. Ответственность за хулиганство по совет-скому уголовному праву.- Харьков, 1971.- 192 с.

5Ї.Даньшин Й. Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка- М., 1973.-200 с.

5%.Демидов Ю. А. Человек - обьект уголовно-правовой охра-ньі.- Сов. государство й право.- 1972.- № 2.

59.Денисов С. Ф. Кримінальна відповідальність за злочини проти громадської моралі.- Київ, 19%.- 22 с.

бО.Дженкс 3. Английское право.- М., 1947.- 378 с.

бІ.Дубовец П. А. Ответственность за телесньїе повреждения по советскому уголовному праву.- М., 1964.- 160 с.

62.Ємельянов В. П. Злочини терористичної спрямованості.-Харків, 1997.- 160 с.

63. Ераксин В. В. Ответственность за грабеж.- М., 1972.- 128 с.

(А.ЖІІжиленкоА. А. Имущественньїе преступления.-Л., 1925.-320с.

65.Жижшенко А. А., Оршанский Л. Г. Половне преступле­ния.-М., 1927.-168с.

66. Загородников Н. Й. Преступления против жизни по совет­скому уголовному праву.- М., 1961.- 278 с.

67'. Загородников Н. Й., Игнатов А. Н. Преступления против личности.- М., 1962.- 64 с.

68. Загородников Н. Й. Преступления против здоровья.- М., 1969.-168 с.

629

69. Заказньїе преступления.- Минск, 1996.- 640 с.

70. Законодательство Древней Руси. Том І.- М., 1984.- 680 с.

71. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997 роки).- Сімферополь, 1998.- 712 с.

72. Здравомьіслов Б. В. Должностньїе преступления. Понятие й квалификация.- М., 1975.- 168 с.

73. Зелинский А. Ответственность за угрозу убийством, тяж­ким телесньїм повреждением или уничтожением имущества // Сов. юстиция.- 1965.-№ 18.

74. Зелинский А. Ответственность за последствия при заведо-мом оставлений без помощи // Сов. юстиция.- 1967.- № 12.

75. Зелинский А. Квалификация угонов транспортних средств // Сов. юстиция.- 1971.-№ 16.

76. Зелинский А. Ф. Квалификация повторних преступлений.-Волгоград, 1976.- 56 с.

77. Зелинский А. Ф. Осознаваемое й неосознаваемое в преступ-ном поведений.- Харьков, 1986.- 168 с.

78. Зенькович Николай. Вожди й сподвижники: слежка, огово-рм, травля.- М., 1997- 480 с.

79.Иванов В. Н. Уголовно-правовая охрана прав граждан.— М., 1967 .-136с.

80. Игнатов А. Н. Спорньїе вопросьі квалификации хулиган-ства // Сов. юстиция.- 1967- № 16.

81. Игнатов А. Н. Квалификация злостного хулиганства // Сов. юстиция.- 1972.-№4.

82. Игнатов А. Хулиганство й преступления против личности // Сов. юстиция.- 1973.-№ 6.

83. Игнатов А. Квалификация умьішленньїх убийств из хули-ганских побуждений й с особой жестокостью // Сов. юстиция.-1975.-№18.

М.Карлов А. А. У головная Ответственность за нарушение правил дорожного движения.- К., 1979.- 90 с.

%5.Касаткин Ю. П. Должностньїе преступления. ВопросьІ квалификации.- М., 1979.- 40 с.

86. Картрайт Г. Обвиняется в убийстве.- М., 1982.- 379 с.

УІ.КасьІнюк В. Й. Уголовная Ответственность за транспорт-ньіе преступления.- К., 1977.- 136 с.

В&.ЮІименко В. А., Мельник Н. Й., Хавронюк Н. Й. Уголов­ная Ответственность за Должностньїе преступления.- К., 1996.-159с.

89. Коментар судової практики з кримінальних справ.- Киш, 1997 .-174с.

90. Корецкий Д. Правовая й медицинская оценка тяжести те-лесньїх повреждений // Сов. юстиция.- 1978.- № 19.

91. Коржанский Н. Понятие должностного лица // Сов. юсти­ция.-1970.-№21.

92. Коржанский Н. Й. Ответственность за приобретение, хра-

630

нение й сбьіт имущества, добитого преступньїм путем.- Волго­град, 1971.-88с.

93. Коржанский Н. Квалификация преступления при ошибке в обьекте й предмете посягательства // Сов. юстиция.- І 974.- № 5.

94. Коржанский Н. Й. Обьект посягательства й квалификация преступлений.- Волгоград, 1976.- 120 с.

95. Коржанский Н. Й. Обьект й предмет уголовно-правовой охранм-М., 1980.-248 с.

96. Коржанский Н. Й. Квалификация преступлений протав лич-ности й собственности.- Волгоград, 1984.- 60 с.

97. Коржанский Н. Й. Квалификация хулиганства.- Волгоград, 1989.-56с.

98. Коржанский Н. Й. Квалификация хозяйственньгх преступле­ний- Волгоград, 1984.- 52 с.

99. Коржанский Н. Й. Квалификация следователем должностньїх преступлений.- Волгоград, 1986- 72 с.

100. Коржанский Н. Й. Очерки теории уголовного права-Волгоград, 1992-92 с.

101. Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: ва­ди і помилки// Юридичний Вісник України-1995-№ 12.

102. Коржанський М. Кваліфікація злочинів проти власнос­ті.-К., 1995 .-60 с.

103. Коржанський М. П'ять статей - сім помилок // Юридичний Вісник України- 199б.-№ 8.

104. Коржанский Н. Й. О преступлениях й собственности // Юридическая практика.- 1996.-№ 11-12.

105. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності- К., 1996.- 144 с.

106. Коржанський М. Й., Мисливий В. А. Кваліфікація авто­транспортних злочинів.-Київ, 1997.-80с.

107. Коржанський М. Про зміст кримінальної погрози // Юри­дичний Вісник України.- 1997.-№ 12.

108. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів-К., 1998-416с.

109. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Частина Особлива. Курс лекцій-Київ, 1998-592 с.

110. Коржанський М. Й. Нариси уголовного права- Київ, 1999-208с.

111. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України.- Київ, 2001.- 656 с.

112. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна^ Курс лекцій.- Київ: Атіка, 2001.- 456 с.

113. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство Ук­раїни. Частина Особлива. Курс лекцій- Київ: Атіка, 2001.- 544 с.

114. Коробеев А. Квалификация нарушения правил, действу-ющих на транспорте // Сов. юстиция.- 1980.- № 17.

115. Корчева 3. Г. Ответственность за транспортнме преступ­ления.-Харьков, 1965.-З8 с.

631

116. Корчева 3. Г. У головно-правовая охрана природи в УССР.- Харьков, 1975.- 83 с.

117. Костров Г. Психическое насилие при разбое й грабеже // Сов. юстиция.- 1970.-№ 11.

118. Кливер Й. Разграничение кражи й грабежа в судебной практике // Сов. юстиция.— 1978.— № 24.

119. Кригер Г. Л. Ответственность за разбой // Сов. юстиция.-1962.-№13.

120. Кригер Г. Некоторьіе вопросьі квалификации грабежа // Соц. законності..- 1964.-№ 2.

121. Кригер Г. А. О моменте окончания кражи социалистичес-кого имущества // Соц. законності..- 1964.- № ю.

122. Кригер Г. Л. Соотношение продолжаемьіх й повторних хищений социалистического имущества // Сов. юстиция.- 1964.-№24.

123. Кригер Г. Л. Ответственность за разбой.- М., 1968.-90с.

124. Кригер Г. А. Квалификация хищений социалистического имущества.- М., 1971- 358 с.

125. Кримінальне право України. Особлива частина. Підруч­ник.- Київ, 1998.- 896 с.

126. Крупким М. Квалификация контрабанди // Соц. закон-ность, 1972.-№1.

127. Кудрявцев В. Н. Письма с комментариями (понятие во-оруженного разбоя) // Сов. юстиция.- 1962.- № 24.

128. Кудрявцев В. Н. Теоретические основи квалификации преступлений.- М., 1963- 324 с.

129. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступле­ний.-М., 1972.-352с.

130. Кузнецов А. В. Уголовное право й личность.- М., 1977.-168с.

131. Куринов Б. А. Автотранспортньїе преступления (квали-фикация й Ответственность).- М., 1976.- 208 с.

132. Куринов Б. А. Научньїе основи квалификации преступле­ний.-М., 1984.-182с.

133. Куц Т. Преступления протав общественного порядка й общественной безопасности.— К., 1974.— 66 с.

134. Лановенко І. П. Боротьба із злочинами проти трудових прав і безпеки виробництва.- Київ, 1972.- 246 с.

135. Лановенко Й. П. Охрана трудових прав. Теоретические проблеми развития уголовного законодательства УССР.- К., 1975.-319с.

136. Лановенко Й. П., Скрипник А. Н., Розовский Б. Г. Безопас-ность труда в горной промьішленности й уголовньїй закон.- К., 1978.-247с.

137. Левицкий Г. А. Квалификация преступлений (Общие во-просьі)//Правоведение.- 1962.-№ 1.

632

138. Лившиц Ю. М. Личность й общественньїй порядок.- Тал-линн, 1975.- 151 с.

139. Льісов М. Д. Ответственность должностньїх лиц по совет-скому уголовному праву.— Изд. Казан, ун-та, 1972.- 176 с.

140. Лихачев В. А. У головнеє право в независимьіх странах Африки.-М., 1974.-238с.

141. Лахвицкий А. Курс русского уголовного права.- С.-Пе­тербург, 1871.-704с.

142. Лукьянов В. В. Проблеми квалификации дорожно-транспортньїх преступлений.- М., 1979.— 167 с.

143. Люблинский П. Й. Преступления в области полових от-ношений.-Л., 1925.

144. Малков В. П. Повторность преступлений.- Казань, 1970.-174с.

145. Малков В. П. Совокупность преступлений.— Изд. Казан, ун-та, 1974.- 307 с.

146. Малков В. П. Конкуренция уголовно-правовьіх норм й ее преодоление // Сов. государство й право.- Горький.- 1975.- № 3.

147. Малков В. П. Множественность преступлений й ее фор-мьі.- Изд. Казан, ун-та, 1982.- 174 с.

148. Матвейчук В. К. Уголовно-правовая борьба органов внут-ренних дел с преступнмм загрязнением водньїх обьектов. Учеб-ное пособие.- К., 1992-ЗО с.

149. Матвейчук В. К. Квалификация незаконной охоти.- К., 1992.-84с.

150. Матвійчук В. К. Кримінально-правовий захист атмосфер­ного повітря.- К., 1994.- 96 с.

151. Матьішевский П. С. Ответственность за преступления против общественной безопасности, общественного порядна й здоровья населення.—М., 1964.- 158 с.

152. Матьішевский П. С. Ответственность за квалифициро-ванньїе види хищения социалистического имущества.- К., 1969.-99с.

153. Матьішевский П. С. Уголовно-правовая охрана социали-стической собственности в Украинской ССР.- К., 1972.- 202 с.

154. Матьішевский П. С. Преступления против собственности й смежние с ними преступления.- К., 1996.

155. Медицинская знциклопедия.- М., 1966.- 486 с.

156. Международное уголовное право- М., 1999.-264 с.

157. Михайленко П. П. К вопросу о понятий хищения государ-ственного й общественного имущества. Ученне записки. (Львов-ский гос. университет). Т. 27- Серия юрид. наук. Внп. 2.- 1954.-С. 56-62.

158. Михайленко П. П.. Гельфанд Й. А. Уголовно-правовая охрана сельского хозяйства.- М., 1963.- 244 с.

159. Михайленко П. П. Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія України.- Київ, 1999.- 944 с.

633

160. Мокринский С. Озорство й хулиганство // Еженедельник советской юстиции.- 1924.-№ 37.

161. Мокринский С. П., Натансон В. Преступления против личности.-Харьков, 1928.-286с.

162. Моисеенко Г., Стетічев С. Отфаничение разбоя от гра-бежа, соединенного с насилием // Сов. юстиция.- 1968.- № 15.

163. Навроцький В 'ячеслав. Лекції.-Львів, Львівський універ­ситет, 1997:

«Злочини проти держави».- 48 с.;

«Злочини проти особи».- 48 с.;

«Злочини проти власності».- 80 с.;

«Господарські злочини».- 60 с.;

«Екологічні злочини».- 32 с.;

«Злочини проти політичних і трудових прав громадян».- 36 с.;

«Посадові злочини».- 28 с.;

«Злочини проти порядку управління».-40 с.;

«Злочини проти правосуддя».- 48 с.;

«Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та народного здоров'я».- 52 с.;

«Військові злочини». Особлива частина міжнародного кримі­нального права.- 48 с.

164. Наумов А. В., Новиченко А. С. Закони логики при квали-фикации преступлений.-М., 1978- 104 с.

165. Никифоров Б. С. Обязательна ли корьістная цель при хи-щении? // Сов. государство й право.- 1949.-№ 10.

166. Никифоров Б. С. Уголовно-правовая охрана личной соб-ственности в СССР.-М., 1954.- 158 с.

167. Никифоров Б. С. Обьект преступления по советскому уголовному праву.- М., 1960.-228 с.

168. Нурмашев У, Спорньїе вопросьі квалификации хищений путем мошенничества // Соц, законность.- 1970- № 2.

169. Опалінський Ю. В. Кримінальна відповідальність за фік­тивне підприємництво.-Київ, 1998.- 18с.

170. Павлов А. Уголовная ответственность за незаконную охоту // Сов. юстиция.- 1979.- № 7.

171. Пакутин В. Ответственность за незаконную охоту // Соц. законность.- 1979.-№ 9.

172. Панов Н. Й. Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления до-верием.- Харьков, 1997.- 127 с.

173. Панов Н. Й. Квалификация преступлений, совершаемьіх путем обмана.- Харьков, 1980.- 88 с.

174. Пинаев А. А. Основньїе вопросьі квалификации хище­ний.- Харьков, 1974.- 36 с.

175. Пинаев А. А. Уголовно-правовая борьба с хищениями.-Харьков, 1975.-189с.

176. Пинхасов Б. Й. Защита документов по советскому пра­ву -Ташкент, 1976.- 198 с.

634

177. Погосян Т. Ю. Преступления в сфере торговли.- Екате-ринбург, 1999.- 228 с.

178. Погребняк Й. Квалификация составньїх преступлений II Сов. юстиция.- 1970.-№ 13.

179. Политические процессьі 30-50-х годов.- М, 1991.-461 с.

180. Польской Г. Н. Рьщари фальшивих банкнот.- М., 1982.-176с.

181. Портнов Й. Отграничение хулиганства от преступлений против личности // Сов. юстиция.- 1979.- 114 с.

182. Право війни. Порадник для командного складу Збройних Сил України.- Київ, 1996.- 128 с.

183. Практика судів України в кримінальних справах.- К,, 1993.-352с.

184. Практика судів України в кримінальних справах.- 1993-1995.-К., 1996,-332с.

185. Практика прокурорского надзора при рассмотрении су­дами уголовнмх дел.- М., 1987.- 672 с.

186. Прокопович Е. Отграничение злоупотребления служеб-нмм положеиием от чищення // Сов. юстиция.- 1980.- № 22.

187. Раззаков Ф. Век террора. Хроника покушений.- М., 1997-432с.

188. Раззаков Ф. Бандити Запада. Хроника знаменитих пре­ступлений.- М., 1997- 400 с.

189. Ромашкин П. С. Преступления против мира й человече-ства.-М, 1967.-357с.

190. Сабитов Р. Квалификация хищений, совершенньїх с ис-пользованием обмана // Сов. юстиция.- 1973.- № 19.

191. Самильїк Г. М. У головная ответственность за обман заказ-чиков.-К., 1980.-86с.

192. Сборник постановлений Пленума Верховного Суда СССР. 1924-1977. Насть 2.- М., 1978.- 528 с.

193. Сборник постановлений Пленума й определений колле-гий Верховного Суда СССР по уголовньш делам.- 1971-1979.-М., 1981.-992с.

194. Светлов А. Я. Борьба с должностними злоупотребления-ми.-К., 1970.-187с.

195. Светлов А. Я. Ответственность за должностнме преступ-ления.-К., 1978.-303с.

196. Сердюков Й. Г. Чем вреден й опасен аборт.— М., 1954,— 102с.

197. Сидоров Б. В. Аффект.- Его уголовно-правовое й крими-нологическое значение.- Изд. Казан, ун-та, 1978.- 160 с.

198. Сирота С. Й. Преступления против социалистической собственности й борьба с ними.- Изд. Воронеж, ун-та, 1968.-204с.

199. Современное зарубежное уголовное право (Аргентина, Дания, Япония, Югославия).- М., 1957.- 638 с.

635

200. Спіріна І. Д. Судово-психіатрична експертиза.- Дніпропет­ровськ, 2000- 148 с.

201. Сташис В. В. Ответственность должностнмх лиц за спе-куляцию по советскому уголовному праву.- Ученне записки (Харь-ковский юрид. институт). Вмп. IX.- 1957.

202. Сташис В. В., Бажанов М. Й. Изучение й применение нового уголовного законодательства (О квалификации хулиган-ства).-Харьков, 1967.- 55 с.

203. Сташис В. В., Бажанов М. Й. Преступления против по-рядка управлення.- Харьков, 1971.- 75 с.

204. Сташис В. В. Уголовно-правовая охрана социалистичес-кого хозяйства.- Харьков, 1973.- 159 с.

205. Сташис В. В., Бажанов М. Й. Уголовно-правовая охрана личности.- Харьков, 1978.- 220 с.

206. Сташис В. В., Бажанов М. Й. Преступления против лич­ности в УК УССР й судебной практико.- Харьков, 1982.- 216с.

207. Сташис В. В., Бажанов М. Й. Личность под охраной уголовного закона.- Симферополь, 1996.- 236 с.

208. Стан злочинності в Україні та результати боротьби з нею. Інформаційний випуск МВС України.- К., 1993.

209. Столяров Кирилл. Палачи й жертви.- М., 1997- 365 с.

210. Сугачев Л. А. Ответственность за оскорбление.- М., 1966-52с.

211. Судебная практика. Убийства, изнасюювания й другие Преступления против личности // Сборник судебньїх решений по уголовньш делам.- К., 1993 .-240 с.

212. Судебньїе приговорьі. Практика Верховного Суда Украй­ни.-К., 1995.-224 с.

213. Судебная медицина. Учебник.-М., 1987.-336 с.

214. Суд присяжних в России. Громкие уголовньїе процесом 1864-1917 гг.-Л., Лениздат, 1991.-512 с.

215. Судоплатов Павел. Разведка й Кремль. Записки нежела-тельного свидетеля.- М., 1997.- 510 с.

216. Таганцев Н. С. Курс русского уголовного права. Учение о преступлении.- Насть Общая.- Книга 1.- С.-Петербург, 1874.-290 с.; Книга 2.- С.-Петербург, 1878- 324 с.; Книга 3.- С.-Пе­тербург, 1880.-174с.

217. ТаганцевН. С. УголовноеУложение22 марта 1903 г.-С.-Пе-тербург, 1904-1104с.

218. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции.- Насть Общая. Том 1.-С.-Петербург, 1902.-815 с.

219. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции. Насть Общая. Том 1.- М., 1994.- 380 с.; Том 2.- М., 1994.- 394 с.

220. Таранов П. С. Интриги, мошенничество, трюки- Симфе­рополь, 1996-576с.

221. Тарарухин С. А. Социалистическая собственность непри-косновенна: Ответственность за хищения социалистического

636

имущества путем присвоєння, растратьі й злоупотребления слу-жебньш положением.- К., 1963.- 140 с.

222. Тарарухин С., Светлов А. Отфаничение хищений от зло­употребления служебньш положением // Соц. законность.-1995 .-№5.

223. Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в судебной й следственной практика.- К., 1995.- 208 с.

224. Таций В. Я. Понятие, система й общие видьі хозяйствен-ньіх преступлений.-Харьков, 1974.-40 с.

225. Таций В. Я. Ответственность за хозяйственньїе преступ­ления.- Харьков, 1979.- 136 с.

226. Таций В. Я. Обьект й предмет преступления по советско-му уголовному праву.- Харьков, 1988.- 160 с.

227. Тельнов П. Понятие й квалификация групповнх преступ­лений//Сов. юстиция.- 1974.-№ 14.

228. Тельнов П. Квалификация преступлений по совокупности // Сов. юстиция.- 1975.-№ 17.

229. Тимейко Г. Повторность хищений как квалифицирующий признак // Сов. юстиция.- 1962.- № 7.

230. Тихенко С. Й. Борьба с хищениями социалистической собственности, связанньши с подлогом документов.- К., 1959.-212с.

231. Тихенко С. Й. Преступления против правосудия.- К., 1970.-105с.

232. Тихий В. П. Ответственность за хищение огаестрельного ору-жия, боевьк припасов й взрьючатьк веществ.-Харьков, 1976- 128 с.

233. Тихий В. 77, Уголовная Ответственность за незаконнеє владение оружием.- Харьков, 1978.- 64 с.

234. Тихий В. П. Уголовно-правовая охрана общественной без-опасности.-Харьков, 1981-192 с.

235. Тишкевич Й. С. Совокупность преступлений (вопросьі квалификации) // Правоведение.- 1979.- № 1.

236. Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления.-М, 1957.-364с.

237. Трофимов С. В. Борьба с занятием запрещенньш промьіс-лом в Украинской ССР.-К., 1975- 162 с.

238. У головний закон. Опьіт теоретического моделирования — М., 1987.-276с.

239. Уголовное право. История юридической науки.- М., 1978.-З Юс.

240. Уголовное право буржуазних стран. Сборник законода-тельньїх актов.- М., Изд. Университета дружби народов.- 1990.-312с.

241. Уголовное Уложение. Вьісочайше утвержденное 22 мар-та 1903 года-С.-Петербург, 1903-1122 с.

242. Уложение о наказаниях уголовньїх й исправительньїх 1885 года.- С.-Петербург, 1908.- 960 с.

637

243. Уаякер Рональд. Английская судебная система.- М., 1980.-632с.

244. Установ В. С. Признаки хищений й их оценка аппарата-ми БХСС.- Горький, 1979.- 88 с.

245. Филимонов Г. Практика применения законодательства по делам о спекуляции й взяточничестве // Сов. юстиция.- 1980.-№7.

246. Фролов Е. А., Ефимов М. А. Квалификация преступлений по совокупности // Сов. юстиция.- 1963.- № 6.

247. Хояостов В. Р. Разграничение грабежа й кражи // Сов. юстиция- 1972.- № 9.

248. Шавгулидзе Т. Г. Аффект й уголовная ответственность.-Тбилиси, 1973-214 с.

249. Шаргородский М. Д. Преступления протав жизни й здо-ровья.-М., 1948.- 214с.

250. Шаргородский М. Д. Ответственность за преступления против личности.- Изд. ЛГУ, 1953.- 108 с.

251. Юшков Ю. Квалификация преступлений, предусмотрен-ньіх различньши частями одной й той же статьи // Сов. юстиция,-1969.-№4.

252. Яковлев А. М. Совокупность преступлений по советскому уголовному праву.- М., 1960.- 119с.

253. Яковлев А. Квалификация повторних преступлений // Сов. юстиция.- 1961.-№ 8.

254. Яценко С. С. Ответственность за преступления против общественного порядка- К., 1976.- 190 с.

255. Яценко С. С. Квалификация хулиганства.- К., 1979.- 74 с.

ЗМІСТ

Передмова................................................................................ З

ЧАСТИНА ПЕРША............................................................... 5

1. Поняття кваліфікації злочинів ............................................ 5

2. Кваліфікація повторних злочинів....................................... 19

3. Кваліфікація сукупності злочинів ...................................... 39

4. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-пра­вових норм............................................................................. 69

5. Кваліфікація групових злочинів ......................................... 92

6. Кваліфікація злочинів при помилках злочинця................. 105

ЧАСТИНА ДРУГА................................................................. 114

1. Кваліфікація злочинів проти особи.................................... 114

2. Кваліфікація злочинів проти здоров'я ............................... 154

3. Кваліфікація злочинів проти волі, честі та гідності особи 185

4. Кваліфікація статевих злочинів.......................................... 190

5. Кваліфікація злочинів проти конституційних прав гро­мадян ..................................................................................... 208

6. Кваліфікація злочинів проти власності.............................. 230

7. Кваліфікація господарських злочинів................................. 289

8. Кваліфікація екологічних злочинів...................................... 340

9. Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки ........... 360

10. Кваліфікація злочинів проти безпеки виробництва........ 375

11. Кваліфікація злочинів проти безпеки руху та експлуа­тації транспорту................................................................. 380

12. Кваліфікація злочинів проти громадського порядку та моральності ........................................................................ 450

13. Кваліфікація злочинів у сфері обігу наркотичних за­собів, психотропних речовин, прекурсорів та інші зло­чини проти здоров'я населення........................................ 491

14. Кваліфікація злочинів у сфері охорони державної таєм­ниці, недоторканності державних кордонів, забезпе­чення призову та мобілізації............................................. 513

15. Кваліфікація злочинів проти порядку управління .......... 521

16. Кваліфікація злочинів у сфері використання автомати­зованих електронно-обчислювальних систем................. 543

17. Кваліфікація посадових злочинів ..................................... 545

18. Кваліфікація злочинів проти правосуддя......................... 594

19. Кваліфікація злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку............................................. 616

Бібліографія.............................................................................. 627

639

Навчальний посібник

КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ

КОРЖАНСЬКИЙ МИКОЛА ЙОСИПОВИЧ

2-ге видання

Головний редактор Гайдук Н М Редактори ДубенкоД О,

ЄросоваЛ І

Художнє оформлення Денисова О О Коректор СторськаЛ Л

Набір Гайдук Л О Комп'ютерна верстка Конопльова Л І

Здано до набору 22 11 2001 р Підписано до друку 28 02 2002 р

Формат 84X108/32 Папір офсетний Гарнітура Тип Тайме Друк високий

Умови друк арк 33,60 Тираж 3000 пр Зам № 2—75

Орипнал-макет виготовлений ТОВ «Атіка»,

04060, КиІв-60, вул М Берлинського, 9 Свідоцтво про видавничу діяльність І розповсюдження видавничої продукції

Серія ДК № 216 від 11 10 2000 р ,

видане Державним комітетом Інформаційної політики,

телебачення та радіомовлення України

Надруковано в ЗАТ «Київська книжкова фабрика»,

01054, КиІв-54, вул Воровського, 24

Свідоцтво про внесення до державного реєстру суб'єктів видавничої справи серія ДК № 787 від 28 01 2002 р