Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кв. Зл.Коржанський фор..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.04 Mб
Скачать

19.6. Екоцид

У травні 1977 року була підписана Міжнародна кон­венція про заборону воєнного чи будь-якого іншого во­рожого використання засобів знищення природного се­редовища. Конвенцією визнається знищення рослинного чи тваринного світу міжнародним злочином.

У сучасних умовах науково-технічного прогресу, ко­ли людство накопичило величезну кількість гербіцидів, хімічних, біологічних та інших речовин, а у надрах де­яких воєнних відомств і приватних корпорацій створює­ться і створена зброя, за допомогою якої у стислі строки може бути створена смертельна суміш, що знищить все живе навкруги,- екоцид є надзвичайно небезпечним міжнародним злочином.

За статтею 441 КК кваліфікується:

а) масове знищення рослинного чи тваринного світу, тобто знищення всього живого на значних територіях;

б) отруєння атмосферних чи водних ресурсів;

в) вчинення інших дій, які могли спричинити еколо­гічну катастрофу - призвести до знищення чи пошко­дження природних об'єктів (рослинного світу, водних об'єктів, отруєння атмосфери у великих розмірах, із за­подіянням великої матеріальної шкоди) на великих пло­щах, із знищенням унікальних та рідкісних об'єктів при­роди, що занесені до Червоної книги України, а також призвести до масових захворювань людей, тварин тощо.

Екоцид вважається закінченим злочином з моменту знищення рослинного чи тваринного світу або з моменту отруєння атмосфери, з моменту вчинення дій, які могли призвести до екологічної катастрофи.

Екоцид вчинюється умисно. Оскільки екоцид визна­ний злочином у міжнародному праві, то він вчинюється ворожою державою з метою спричинити шкоду своєму супротивнику. Вчинення екоциду з антиукраїнською ме­тою кваліфікується як диверсія за ст. 113 КК.

Відповідальними за екоцид є всі осудні особи, як військові, так і цивільні, які досягли віку шістнадцяти років.

19.7. Геноцид

Організація Об'єднаних Націй, що визнала гено­цид міжнародним злочином, Міжнародною конвенцією 1948 року «Про попередження злочину геноциду і пока­рання за нього» визначила головні ознаки геноциду: а) вбивства, б) знищення, в) поневолення, г) тортури, д) зґвалтування, е) переслідування за політичними, расо­вими чи релігійними мотивами.

Стаття V Міжнародної конвенції «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього» визначає гено­цид як дії, що вчинюються з метою знищення повністю або частково якої-небудь національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої, у тому числі вбивства чле­нів такої групи, заподіяння їм тяжких тілесних ушко­джень, умисне створення життєвих умов, розрахованих на її повне або часткове фізичне знищення, насильниць­ку передачу дітей із однієї групи людей в іншу, а також заходи щодо попередження народження дітей у такій групі. Двадцяте століття багате на приклади геноциду: знищення вірмен турками у 1915 році, знищення україн­ських селян у 30-х роках, знищення німцями євреїв у 1940-1944 рр., знищення кількох мільйонів людей у Кампучії та деякі інші.

Частина 1 ст. 442 КК наводить повну редакцію по­няття геноциду, визначеного Міжнародною конвенцією 1948 року.

Кваліфікуються за ч. 1 ст. 442 КК:

а) вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушко­джень;

б) створення умов, розрахованих на повне чи часткове знищення потерпілих;

в) скорочення дітонародження;

г) насильницьке відібрання дітей.

Потерпілими від геноциду можуть бути будь-які націо­нальні, етнічні, расові чи релігійні групи або їх представ­ники.

За ч. 2 ст. 442 КК кваліфікуються публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів (книг, кіно-, відеопродукції, статей, гасел тощо) із закликами до ге­ноциду з метою їх розповсюдження і розповсюдження таких матеріалів будь-яким способом (у пресі та у всіх

622

інших засобах масової інформації, всіма можливими способами збуту, реалізації).

Геноцид повністю охоплює вбивства і заподіяння потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, тому додатко­вої кваліфікації діяння за ст. 115 чи ст. 121 КК непо­трібно.

Геноцид вчинюється умисно з метою фізичного зни­щення певної національної, етнічної, расової чи релігій­ної групи.

Відповідальними за геноцид є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років.