18.22. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ

Дезорганізація роботи виправних установ полягає у тероризуванні засуджених, у нападах на адміністрацію установи, у створенні угруповання з метою вчинення нападів на адміністрацію установи і активній участі у діяльності такого угруповання.

Тероризування засуджених посягає на діяльність ви­правно-трудових установ, життя і здоров'я засуджених.

За статтею 392 КК кваліфікуються:

- тероризування засуджених, які стали виправлятися, з метою їх залякування і перешкоджанню їх перевихо­вання;

- напади на адміністрацію виправної установи з ме­тою паралізувати її діяльність;

- створення злочинного угруповання з метою нападу на адміністрацію виправної установи;

- активна участь у такому злочинному угрупованні.

610

Суспільно-юридична сутність цього злочину полягає в тероризуванні засуджених і нападах на адміністрацію з Метою перешкодити виконанню адміністрацією виправ­ної установи своїх обов'язків і примусити засуджених, які стали виправлятися, від сумлінного дотримання ви­мог режиму відбування покарання, від сумлінного став­лення до праці, до виконання громадських обов'язків по підтриманню в установі дисципліни і порядку.

Вчинення певних діянь відносно засуджених або пред­ставників адміністрації на ґрунті особистих неприязних стосунків не утворює складу злочину, передбаченого ст. 392 КК України. Такі дії кваліфікуються як злочини проти особи.

Злочинне угруповання, створене у виправно-трудовій установі з метою нападу на її адміністрацію, відрізняєть­ся від банди лише однією ознакою - відсутністю зброї. Якщо злочинне угруповання володіє зброєю (хоча б один із його членів), то таке угруповання є бандою, і дії його членів кваліфікуються за ст. 257 КК України. Якщо напад, учинений злочинним угрупованням, був поєдна­ний з убивством чи з захопленням заручників, то вчине­не утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 392 КК і ст. 115 КК або ст. 147 КК України. Тероризування засуджених і напади на адміністрацію виправно-трудової установи вчинюються умисно, умисел прямий, оскільки винні особи діють з метою паралізувати діяльність цієї установи.

Відповідальними за ст. 392 КК є особи, які відбува­ють покарання у виді позбавлення волі чи у виді обме­ження волі.

18.23. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти

Втеча є способом ухилення від відбування покарання.

За ст. 393 КК відповідальність настає за втечу з місця позбавлення волі - з виправної установи чи з тюрми, з-під варти - із слідчого ізолятора МВС і Служби безпе­ки або з гауптвахти.

Втеча, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб, або поєднана з заволодінням

20* 611

зброєю чи її використанням, або із застосуванням на­сильства чи погрозою його застосування, або способом підкопу, а також із пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони, кваліфікується за ч. 2 ст. 393 КК.

Втеча, поєднана з нападом на адміністрацію ВТУ, утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 392 КК і ст. 393 КК України.

Втеча - злочин умисний, оскільки вчинюється з ме­тою ухилитися від відбування покарання.

Відповідальними за втечу є лише особи, засуджені до позбавлення волі, заарештовані на підставах і в порядку, передбачених законом, а також особи, що перебувають у попередньому ув'язненні, які досягли шістнадцятирічно­го віку.