18.7. Погроза або насильство щодо судді

Діяння, передбачене ст. 377 КК України, посягає на гарантовану Конституцією України (ст. 127) недотор­канність і незалежність судців.

Об'єктивна сторона цього діяння проявляється у по-трозах вчинити вбивство, застосувати насильство або знищити майно судді, народного засідателя, присяжного чи їх близьких родичів.

За ч. 1 ст. 377 КК кваліфікується погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна

599

щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а та­кож щодо їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя.

Склад злочину утворює лише погроза, вчинена у зв'язку зі здійсненням суддею чи народним засідателем або присяжним правосуддя. Погроза судді чи народному засідателю або присяжному, викликана особистими не­приязними стосунками, складу цього злочину не утворює. Злочин визнається закінченим з моменту доведення по­грози до відома потерпілого незалежно від її здійснення.

Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи при­сяжному або їх родичам побоїв, легких або середньої тяжко­сті тілесних ушкоджень - кваліфікується за ч. 2 ст. 377 КК, а заподіяння їм тяжкого тілесного ушкодження - за ч. З ст. 377 КК.

Погроза суддям вчинюється умисно з метою помсти або впливу на суддів у вирішенні ними судової справи.

Відповідальність за погрозу суддям настає з шістнад­цяти років.

18.8. Умисне знищення або пошкодження

майна судді, народного засідателя

чи присяжного

Умисне знищення чи пошкодження майна судді, на­родного засідателя або присяжного чи їх близьких роди­чів є помстою за професійну діяльність суддів, народних засідателів і присяжних, або примусом до вирішення су­дової справи в інтересах винного.

Поняття знищення і пошкодження майна (див. ст. 194КК).

Предметами знищення чи пошкодження може бути будь-яке майно (будинки, дачі, автомобілі, худоба, дере­ва у садку тощо), що належить судді, народному засіда­телю, присяжному чи їх близьким родичам (батькові, матері, синові, доньці, братові, сестрі).

За ч. 1 ст. 378 КК кваліфікується умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням пра­восуддя.

Знищення чи пошкодження майна вказаних осіб,

600

вчинене способом підпалу, вибуху чи іншим загально-небезпечним способом, або якщо такими діями була спричинена загибель людей чи настання інших тяж­ких наслідків (велика шкода здоров'ю кількох осіб, ве­лика матеріальна шкода тощо), кваліфікується за ч. 2 ст. 378 КК.

Стаття 378 КК передбачає відповідальність за умисне знищення чи пошкодження майна судців. Необережне знищення чи пошкодження майна суддів кваліфікується за ст. 196КК.

Відповідальними за умисне знищення чи пошкоджен­ня майна суддів за ч. 1 ст. 378 КК є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років, а за ч. 2 ст. 378 КК - всі осудні особи, які досягли віку чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).

18.9. Посягання на життя судді,

народного засідателя чи присяжного

у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною

із здійсненням правосуддя

Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів є помстою за їх дія­льність, пов'язану із здійсненням правосуддя.

За ст. 379 КК кваліфікується заподіяння смерті потер­пілому чи замах на вбивство. Злочин визнається закінче­ним з моменту вчинення дій, спрямованих на заподіяння смерті потерпілому. Про поняття і кваліфікацію вбивства див.ст. 115КК.

Посягання на життя судців є спеціальним видом вбив­ства з мотиву помсти за службову діяльність (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК), а тому ст. 379 КК має перевагу, і посягання на життя суддів кваліфікується за ст. 379 КК.

Потерпілими визнаються всі судді, народні засідателі та присяжні, а також їх близькі родичі (батько, мати, син, донька, брат, сестра).

Посягання на життя суддів вчинюється умисно з ме­тою помсти за професійну діяльність.

Відповідальними за посягання на життя судців є всі осудні особи, що досягли віку чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).

601