17.7. Посадове підроблення

Посадовим фальшуванням (фальсифікацією доку­ментів) називається внесення посадовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомос­тей, а також інша підробка документів, або складання і видача завідомо неправдивих (фальшивих) доку­ментів (ч. 1 ст„ 366 КК України).

Предметом фальсифікації є офіційні документи -письмові акти, що видаються державними, громадськими чи приватними підприємствами, установами або органі­заціями і які призначені для посвідчення фактів чи подій, що мають юридичне значення.¹

Для кваліфікації діяння за ст. 366 КК України не має значення вид чи спосіб фальсифікації - підробка всього документа чи внесення неправдивих відомостей в окре­мі його реквізити. Не має значення і техніка чи спосіб підробки документа - дописка тексту, підчистка, сти­рання, зміна тексту, дати і т. ін. Посадове фальшування документів утворює склад злочину при будь-якій на­вмисній зміні, підробці дійсного змісту документа, при будь-якому перекрученні відомостей, які посвідчує до­кумент.

Неправильне оформлення документа з необережності, внаслідок неуважності чи іншої помилки складу злочину не утворює і кваліфікуватися за ст. 366 КК України не може.

За ст. 366 КК України кваліфікується лише посадове фальшування документів, тобто вчинене лише посадо­вою особою з використанням нею своїх посадових прав чи повноважень. В усіх інших випадках підробка доку­ментів кваліфікується за ч. 1 ст. 358 КК України.

¹ Вказівка на офіційність документів зайва, оскільки неофі­ційних документів немає.- М. Коржанський. П'ять статей - сім помилок // Юридичний вісник України.- 1996.- № 8. Правильно названі документи у ч. 1 ст. 358 КК України.

593

Посадове фальшування документів у багатьох випад­ках вчинюється у сукупності з іншими злочинами.

Викрадення чужого майна засобом використання по­садовою особою підроблених документів кваліфікується за сукупністю ч. 2 ст. 190 КК і ст. 366 КК України.

Видача посадовою особою завідомо фіктивних (під­роблених) документів для отримання пенсій або інших виплат кваліфікується за сукупністю статей - 15, 190 КК та 366 КК України.

Посадове підроблення, яке спричинило настання тяж­ких наслідків, кваліфікується за ч. 2 ст. 366 КК.

Посадове фальшування документів не утворює сукуп­ності з тими злочинами, при вчиненні яких підробка до­кументів є складовою, невід'ємною частиною об'єктив­ної сторони цих злочинів. Це стосується злочинів, перед­бачених ст. 158 КК, ст. 318 КК, ч. 2 ст. 372 КК, ч. 1 ст. 375 КК України.

18. Кваліфікація злочинів проти правосуддя

Злочини проти правосуддя - це, головним чином, посягання на судову владу та її діяльність. Конститу­цією України визначається, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ст. 124), що незалеж­ність і недоторканність суддів гарантується Конститу­цією і законами України (ст. 126). Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється (ст. 126 Конституції України).

Статтями Кримінального кодексу України, що утво­рюють розділ XVIII «Злочини проти правосуддя», захи­щається діяльність судів України та органів, які забезпе­чують цю діяльність і сприяють їй - органи дізнання, слідства і прокуратури. Родовим об'єктом злочинів про­ти правосуддя є вся система суспільних відносин, що утворює правосуддя в державі. Безпосередніми об'єкта­ми цих злочинів виступають різні сфери діяльності всіх органів правосуддя.

Суб'єктивна сторона злочинів проти правосуддя ха­рактеризується умисною виною, а деяких, крім того,-корисливою метою.

Вчинюються злочини проти правосуддя як посадо-

594

вими особами органів правосуддя, так і приватними особами.

Способами вчинення злочинів проти правосуддя є різ­номанітні діяння - примус, підкуп, погрози і т. ін., а також і злочинна бездіяльність - невиконання обов'язків чи рішення або вироку суду чи вимог адміністрації ви­правно-трудових установ.