17.6. Провокація хабара

Провокацією хабара називається свідоме створен­ня посадовою особою обстановки й умов, що зумов­люють пропонування або одержання хабара, з метою викрити потім того, хто дав або взяв хабара (ст. 370 КК України).

Провокація хабара за своєю сутністю є підбурюван­ням вчинити хабарництво - дати чи взяти хабара.

За ст. 370 КК України кваліфікуються лише дії поса­дових осіб (пункт 1 примітки до ст. 36~4 КК України). Кваліфікація діяння за ст. 370 КК України не залежить від способу (форми) провокації, яких може бути декілька:

1) посадова особа створює таку обстановку й умови, які викликають пропозицію дати їй хабара, або різним чином натякає на необхідність дати хабара, щоб потім мати можливість викрити цю особу як злочинця (хабаро-давця);

2) посадова особа підмовляє іншу посадову особу да­ти або взяти хабара з метою викрити такого хабарника як злочинця;

¹ П. 23 і 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 р.~ Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 261-262.

591

3) посадова особа вимагає, щоб їй дали хабара (з тією самою метою).¹

В усіх таких випадках дії посадової особи кваліфіку­ються за ст. 370 КК України, а дії хабародавців чи тих, хто мав намір одержати або одержав хабара,- як замах на одержання чи давання хабара за ст. 15 і ст. 368 КК або за ст. 15 і ст. 369 КК України.

Особа, у якої провокатор вимагав дати йому чи іншій посадовій особі хабара, в цьому випадку звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ч. З ст. 369 КК України.

Умисне створення посадовою особою обстановки і умов, що викликають пропонування чи одержання хаба­ра з метою викрити того, хто його дав або одержав (про­вокація хабара), є закінченим злочином з моменту вчи­нення зазначених дій незалежно від того, чи було пере­дано або одержано хабара.

Якщо з тією самою метою посадова особа організувала давання чи одержання хабара, підмовила до цього того, хто дав чи одержав хабара, або сприяла їм у цьому, то її дії кваліфікуються як співучасть у хабарництві - за від­повідними частинами ст. 27 і 369 КК чи 27 і 368 КК України і ст. 370 КК України.

Давання або одержання хабара у зв'язку з провока­цією не виключає відповідальності того, хто дав або одержав хабара.² Дії хабарників і в цьому випадку кваліфі­куються за ст. 368 КК або ст. 369 КК України.

Не утворюють складу злочину і не можуть квалі­фікуватися за ст. 370 КК України дії посадової осо­би, яка:

1) не давала ніяких приводів для давання їй хабара;

2) погодилася отримати гроші чи якусь цінність із ме­тою викрити хабародавця.

Такі правомірні дії не визнаються провокацією хабара тому, що посадова особа при цьому не схиляє до хабар­ництва, не подає ніяких приводів для думки, наміру про

¹ Деякі автори вважають, що мета викрити особу, яка підда­лась провокації, є метою вчинення цього злочину (ст. 370 КК України). Очевидно, що мета викрити є проміжною; дійсною, головною метою цього злочину є мета помститися.

² П. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 р.- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 262.

592

давання чи одержання хабара. У таких випадках ініціа­тива про давання або одержання хабара надходить не від посадової особи.

Провокація хабара, вчинена посадовою особою пра­воохоронних органів, кваліфікується за ч. 2 ст. 370 КК.