15.19. Самоправство

Самоправство є найзагальнішим видом злочинного діяння, оскільки будь-який злочин є самовільним, всупе­реч встановленому законом порядку, вчиненням будь-яких дій, правомірність яких оспорюється.

Самоправством називається самовільне, всупереч уста­новленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється юридичними чи фізич-

538

ними особами, якщо такими діями було завдано значної шкоди інтересам власника чи державним або громадсь­ким інтересам або інтересам громадянина.

За ст. 356 КК кваліфікуються самоправні дії, якими заподіяно істотну шкоду державним або громадським інтересам чи охоронюваним правам та інтересам окре­мих громадян. Істотна шкода може бути матеріальною (заподіяння збитків на значну суму, пошкодження на значну суму майна тощо) чи моральною (перешкоджан­ня вступу до навчального закладу, проведенню весілля тощо). Якщо заподіяна при самоправстві шкода утворює окремий склад злочину, то скоєне містить сукупність цих злочинів (наприклад, статті 121 КК, 194 КК і 356 КК України).

Самоправство вчинюється умисно. Сумлінна помилка особи стосовно правомірності її дій виключає кримі­нальну відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідальність за самоправство настає з шістнадця­ти років.

15.20. Викрадення або пошкодження документів, штампів, печаток

Викрадення або пошкодження документів, штампів, печаток посягає на державне управління.

Документом називається письмовий акт, яким під­тверджується юридичний факт, або яким надаються особі певні права, чи яким вона звільняється від певних обо­в'язків. Законом від 2 жовтня 1992 р. «Про інформацію» (Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 48.-Ст. 650) документом визнається передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення Інформації фіксацією її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві.

Штампи і печатки - це прилади для оформлення до­кументів.

Об'єктивну сторону діяння утворюють: а) викраден­ня; б) знищення; в) пошкодження; г) утаювання доку­ментів, штампів, печаток.

За частиною 1 ст. 357 КК кваліфікується викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними чином шахрайства чи

539

зловживанням особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховуван­ня, а також здійснення таких самих дій відносно приват­них документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власнос­ті, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, а якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток, то ді­яння кваліфікується за ч. 2 ст. 357 КК.

За частиною 3 ст. 357 КК України кваліфікується ви­крадення будь-яким способом документів у громадян (паспорта, диплома, посвідчення тощо).

Діяння вчинюється умисно, з корисливою метою або з інших особистих спонукань.

Відповідальність за викрадення або пошкодження до­кументів, штампів, печаток настає з шістнадцяти років.