15.12. Захоплення представника влади

або працівника правоохоронного органу

як заручника

Захоплення представника влади або працівника пра­воохоронного органу як заручника посягає на авторитет державної влади, на життя і здоров'я її представників та їх близьких родичів.

За статтею 349 КК кваліфікується захоплення чи три­мання як заручника представника влади: законодавчої -депутата відповідної ради, виконавчої — міністра, іншого представника міністерства чи відомства, представника державної адміністрації міста, району, області та інших; судової - суддю, народного засідателя, присяжного, су­дового виконавця тощо чи представника правоохоронно­го органу - Міністерства внутрішніх справ, прокуратури або Служби безпеки.

531

Стаття 349 КК містить формальний склад злочину -він вважається закінченим з моменту захоплення заруч­ника незалежно від тривалості тримання особи як заруч­ника і настання злочинних наслідків. Заподіяння потер­пілому при захопленні і триманні легких і середньої тяж­кості тілесних ушкоджень охоплюється ст. 349 КК і додаткової кваліфікації діяння за статтями про відпові­дальність за посягання на здоров'я особи (статті 122, 125, 126 ЮС) не потрібно. Заподіяння потерпілому при за­хопленні чи утримуванні тяжких тілесних ушкоджень або смерті утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 349 КК і ст, 121 чи ст. 115 КК. Захоплення і триман­ня заручника бандою або злочинною організацією ква­ліфікується за ст. 349 КК та ст. 257 КК або ст. 255 КК України.

Захоплення і утримування заручника вчинюється умисно з метою примусити орган державної влада чи державну установу або організацію чи посадову особу вчинити або утриматися від вчинення будь-яких дій як умови звільнення заручника.

Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 349 КК, може бути лише:

а) представник органу державної влади;

б) представник правоохоронного органу або

в) близькі родичі (мати, батько, син, донька, брат, сес­тра) представника органу державної влади чи правоохо­ронного органу.

Захоплення і тримання як заручника іншої особи, ква­ліфікується за ст. 147 КК України.

Відповідальності за захоплення або утримування як заручника представника органу влади чи правоохорон­ного органу підлягають особи, які досягли віку чотирнад­цяти років (ч. 2 ст. 22 КК).

15.13. Погроза або насильство

щодо посадової особи або громадянина,

який виконує громадський обов'язок

Злочин, передбачений ст. 350 КК, посягає на громад­ський порядок, а також на особисту безпеку і здоров'я посадових осіб і громадян.

532

Об'єктивну сторону злочину утворює фізичне чи пси­хічне насильство щодо посадової особи або громадсько­го працівника. -

Психічне насильство - це погроза вбивством, нане­сенням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням майна підпалом.

Фізичне насильство - це нанесення легких тілесних ушкоджень, побоїв чи інших насильницьких дій.

Застосовується насильство при вчиненні цього злочи­ну з метою припинити чи змінити службову діяльність посадової особи в інтересах винного або з метою помсти громадянинові за його участь у запобіганні та припинен­ня злочинів і порушень громадського порядку.

Потерпілими від діяння, передбаченого ст. 350 КК України, є всі посадові особи, крім суддів, прокурорів, працівників органів внутрішніх справ та служби безпеки, погроза щодо яких підпадає під ознаки ст. 345 КК Украї­ни, а також громадські працівники і громадяни, насиль­ство чи погроза насильством щодо яких підпадає під ознаки ч. 1 ст. 350 КК України.

За ч. 1 ст. 350 КК кваліфікується погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом (підпалом, вибухом, затопленням тощо) щодо службової особи чи її близьких родичів або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, застосована з ме­тою припинення діяльності службової особи чи грома­дянина, який виконує громадський обов'язок або зміни її характеру в інтересах того, хто погрожує.

Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадсь­кою діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх бли­зьких - кваліфікується за ч. 2 ст. 350 КК, а умисне запо­діяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльніс­тю, а також вчинення такої дії щодо їх близьких - квалі­фікується за ч. З ст. 350 КК.

Відповідальність за злочин, передбачений ч. 1 ст. 350 КК, настає з шістнадцяти років, а за ч. 2 і ч. З ст. 350 КК - з чотирнадцяти років.

533