15.6. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу

Втручанням у службову діяльність працівників міліції, прокуратури і служби безпеки визнаються дії, які характе­ризуються примусом - шантажем, погрозами тощо.

Не можуть бути визнані втручанням звернення, про­хання, скарги, умовляння тощо, оскільки такі дії не хара­ктеризуються примусом і, крім того, згідно зі ст. 40 Кон­ституції України громадяни мають право звертатися до органів державної влади та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

За ч. 1 ст. 343 КК кваліфікуються примусові дії, вчине­ні з метою перешкодити виконанню працівником міліції, прокуратури чи служби безпеки своїх службових обов'яз­ків або домогтися прийняття неправомірних рішень.

Згідно з Законом України від 23 грудня 1993 року «Про державний захист працівників суду і правоохорон­них органів» працівниками правоохоронних органів ви­знаються працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митних органів, органів охорони державного кордону, державної податкової адміністра­ції, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохоро­ни, державної лісової охорони, інших органів, які вико­нують правозастосовчі або правоохоронні функції.²

Такі ж примусові дії, які перешкодили запобіганню злочину чи затриманню злочинця або вчинені посадовою особою з використанням нею своїх посадових повнова-

гі. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 р.— Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 269-270. ² Там само.- С. 265-266.

526

жень (наприклад, у разі, якщо потерпілий є підлеглим по­садової особи чи перебуває в іншій службовій залежності від винного), кваліфікуються за ч. 2 ст. 343 КК України.

Якщо втручання було поєднане з насильством чи по­грозою вчинити насильство, заподіянням тілесних ушко­джень, знищенням або пошкодженням майна потерпіло­го, то скоєне кваліфікується за сукупністю злочинів, пе­редбачених статтями 342, 345, 347 і ст. 343 КК України.

Втручання у службову діяльність працівників міліції, прокуратури і служби безпеки вчинюється умисно з ме­тою перешкодити їм виконувати службові обов'язки.

Відповідальність за ст. 343 КК настає з шістнадцяти років.

15.7. Втручання у діяльність державного діяча

За статтею 344 КК кваліфікується незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову Верхов­ної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного комітету Ук­раїни, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення Ук­раїни з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень (ч. 1 ст. 344 КК).

Втручання у діяльність представників влади, передба­чене у ст. 344 КК, посягає на порядок державного управ­ління.

Втручання у діяльність перелічених представників влади, вчинене посадовою особою, кваліфікується за ч. 2 ст. 344 КК.

Втручання у службову діяльність державних діячів, що вказані у ст. 344 КК вчинюється умисно.

Відповідальність за таке діяння настає з шістнадцяти років.

527