14.2.7. Ухилення військовозобов 'язаного віа навчальних зборів чи військового обліку

Згідно із Законом України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (Ві­домості Верховної Ради України.- 1992.- № 27.- Ст. 385) військовозобов'язані - громадяни, які перебувають у за­пасі, - зобов'язані з'являтися на навчальні або перевірні збори і дотримуватися правил військового обліку.

Порушення вимог цього закону - ухилення від зборів чи від обліку - кваліфікується за ст. 337 КК. Ухиленням визнається категорична відмова з'явитися на збори чи на облік без поважних причин.

Ухилення від зборів, поєднане із заподіянням собі по­калічення чи із симуляцією хвороби або з підробкою до­кументів чи іншого обману, визнається вчиненим при обтяжуючих обставинах.

Діяння, передбачене ст. 337 КК, вчинюється умисно, з метою ухилитися від зборів чи військового обліку.

Відповідальними за це діяння є лише військовозо­бов'язані, тобто особи, які зараховані в запас.

15. Кваліфікація злочинів проти порядку управління

Розділ XV Кримінального кодексу України називаєть­ся: Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян¹ і об'єднує статті, якими передбачається відповідальність

¹ Така назва розділу є невідповідною, оскільки вона занадто звужує родовий об'єкт злочинів, що віднесені до цього розділу. Не посягають на авторитет органів державної влади, наприклад, погрози чи насильства щодо працівників органів державної влади (ст. 345, 346 КК), самоправство (ст. 356 КК), викрадення чи під­роблення документів (ст. 357 КК), пошкодження ліній зв'язку (ст. 360 КК) та деякі інші. Тому краще, відповідніше до йото змі­сту, називати цей розділ - злочини проти порядку управління.

521

за посягання на всі сфери державного управління. Сис­тема суспільних відносин, що є державним управлінням, виступає родовим об'єктом цих злочинів. Родовий об'єкт злочинів проти порядку управління визначає їх суспіль­ну небезпечність та важливість кримінально-правової боротьби з ними. Безпосередніми об'єктами злочинів проти порядку управління є конкретні суспільні відно­сини, що утворюють окремі сфери державного управлін­ня. Переважна більшість злочинів проти порядку управ­ління містять так звані формальні склади злочинів, тобто злочинні наслідки таких діянь лежать за межами складів злочинів, а тому встановлювати їх і доказувати не потріб­но. До таких належать діяння, передбачені статтями 338-346, 349-351 КК України.

15.1. Наруга над державними символами

Публічна наруга над державними символами посягає на її авторитет.

Предметами злочину визнаються Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн України, які встанов­лені ст. 20 Конституції України. Згідно з ч. 6 ст. 20 Конс­титуції України опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом.

Наругою визнаються дії, якими висловлюється чи де­монструється зневага до державних символів - знищен­ням, пошкодженням, вчиненням непристойних написів чи малюнків.

За ч. 1 ст. 338 кваліфікується публічність наруги, тобто вчинення певних дій у громадських місцях, під час проведення масових заходів - зборів, мітингів, демон­страцій тощо або в присутності певної кількості громадян.

Діяння вчинюється умисно з метою підірвати автори­тет Держави, виказати неповагу до її символів.

За частиною 2 ст. 338 КК кваліфікується публічна на­руга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави.

Відповідальність за наругу над символами Держави настає з шістнадцяти років.

522