14.2. Посягання на державний суверенітет України

На державний суверенітет посягають три із злочинів розділу XIV КК - незаконний перехід державного кор­дону (ст. 331 КК) незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 КК), і порушення правил міжнародних польотів (ст. 334 КК).

14.2.1. Незаконне перетинання державного кордону України

Незаконний перехід державного кордону порушує вста­новлений порядок виїзду з України і в'їзду в Україну.

За ч. 1 ст. 331 КК кваліфікується перехід (незалежно від способу і напрямку) державного кордону України незаконно, без належного дозволу відповідних держав­них органів. Документами на право виїзду і в'їзду через державний кордон є закордонний паспорт, спеціальна віза або інші документи.

Незаконний перехід державного кордону особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин, кваліфі­кується за ч. 2 ст. 331 КК України.

Незаконний перехід державного кордону, поєднаний із застосуванням зброї, кваліфікується за ч. З ст. 331 КК України.

З суб'єктивної сторони незаконний перехід державно­го кордону має склад злочину лише при умислі. Необе­режний, в результаті помилки, перехід державного кор­дону складу злочину, передбаченого ст. 331 КК, не міс­тить.

Не утворює складу злочину, передбаченого ст. 331 КК, перехід державного кордону України громадяни­ном іноземної держави без установленого документа або дозволу для використання права притулку, перед­баченого ст. 26 Конституції України, а також з метою набуття статусу біженця. Не утворює складу злочину прибуття в Україну без встановлених документів її гро­мадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгів­лею людьми.

517

14.2.2. Незаконне переправлення осіб через державний корАон України

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України посягає на недоторканність державного кордону.

Незаконним визнається переправлення осіб через державний кордон України, якщо воно вчинюється без закордонного паспорта, без спеціальної візи чи іншого дозволу компетентних органів України.

За ч. 1 ст. 332 КК кваліфікується:

а) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України;

б) керівництво незаконною переправою осіб через державний кордон України;

в) сприяння незаконному переправленню через дер­жавний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів (коштів, документів, транспорту тощо) або усу­ненням перешкод.

Вчинення діяння повторно або за попередньою змо­вою групою осіб утворює кваліфікований склад цього злочину і кваліфікується за ч. 2 ст. 332 КК.

Якщо незаконне переправлення осіб через державний кордон України організовує і здійснює посадова особа, то скоєне утворює сукупність злочинів і кваліфікується за ст. 332 КК і ст. 364 КК України.

Організація незаконного переходу через державний кордон України або керівництво такими діями вчинює­ться умисно з метою нелегально переправити певних осіб через державний кордон України.

Відповідальність за такі діяння настає з шістнадцяти років.

14.2.3. Незаконне вивезення за межі України

сировини, матеріалів, обладнання, технологій

для створення зброї, а також військової

та спеціальної техніки

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 4 березня 1993 р. «Про перелік видів сировини, ма­теріалів, обладнання і технологій, що можуть використо­вуватися для створення зброї, військової та спеціальної техніки, вивезення яких за межі України може здійсню-

518

ватися лише за спеціальним дозволом державних орга­нів», склад злочину утворює вивіз за межі України таких матеріалів, сировини або обладнання без належного до­зволу Урядової комісії з експортного контролю.

Незаконне вивезення за межі України сировини, ма­теріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової чи спеціальної техніки, посадовою осо­бою утворює сукупність злочинів і кваліфікується за ст. 333 КК і ст. 364 чи ст. 365 КК.

Вивіз за межі України заборонених матеріалів, сиро­вини чи обладнання вчинюється умисно.

Відповідальність за діяння, передбачене ст. 333 КК, настає з шістнадцяти років.