13.20. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів

Стаття 324 КК України охороняє здоров'я неповно­літніх.

Знаряддями посягання на здоров'я неповнолітніх є лі­карські та інші медичні засоби, що використовуються у народній та офіційній медичній практиці, які: а) викли­кають одурманювання і б) не є наркотичними засобами або психотропними речовинами. До них належать: ди­медрол, еленіум, ефедрин, реланіум, а також різні аеро­золі, що викликають одурманювання у разі вживання їх у перебільшених дозах, всілякі зілля у суміші з алкоголь­ними напоями тощо.

Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів не охоплює примушування потерпілих до їх вживання. Якщо примушування містить ознаки окремого злочину, то вчинене утворює сукупність злочинів і ква­ліфікується за ст. 324 КК і статтею, яка передбачає від­повідальність за кримінально-правовий примус (стат­ті 121,122,126,127 чи ст. 129 КК).

Втягненням у вживання цих засобів визнається будь-

510

який вплив на потерпілого - пропозиція, примушування, обман тощо.

Відповідальними за діяння, передбачене статтею 324 КК, є лише дорослі особи.

13.21. Порушення правил боротьби з епідеміями

Епідемією називається масове поширення гостроза­разного інфекційного захворювання (холери, чуми, віс­пи, тифу, бруцельозу тощо).

З метою запобігання епідемії та боротьби з нею вста­новлені спеціальні правила контролю за водопостачан­ням, якістю продовольства, знищення витоків інфекції, проведення масових щеплень тощо.

Порушення цих правил кваліфікується за ст. 325 КК. Обов'язковою ознакою складу злочину є поширення або реальна загроза поширення заразного захворювання, що сталося внаслідок порушення протиепідемічних правил.

Порушення правил боротьби з епідеміями вчинюється необережно.

Відповідальність за порушення протиепідемічних правил настає з шістнадцяти років.

13.22. Порушення правил поводження

з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами

Стаття 326 КК передбачає відповідальність за спеці­альний вид недбалості - недотримання правил пово­дження з особливо небезпечними речовинами, матеріа­лами тощо.

Предметами, порушення правил поводження з якими створює загрозу для життя і здоров'я людей чи настання інших тяжких наслідків, є: а) мікробіологічні агенти чи токсини; б) інші біологічні агенти чи токсини.

За ч. 1 ст. 326 КК кваліфікується порушення правил:

- зберігання;

- використання;

- перевезення;

- обліку мікробіологічних чи інших біологічних аген-

5Н

тів, або токсинів, якщо порушення правил поводження з такими агентами чи токсинами створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, або заподія­ло шкоду здоров'ю потерпілого.

Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими агентами чи токсинами, якщо воно спричи­нило загибель людей чи інші тяжкі наслідки (шкоду здо­ров'ю багатьох осіб, велику матеріальну шкоду) кваліфі­кується за ч. 2 ст. 326 КК України.

Порушення правил поводження з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами чи токсинами вчиню­ється необережно. Умисне порушення таких правил з метою заподіяти загибель людей чи інші тяжкі наслідки, передбачені ч. 2 ст. 326 КК, кваліфікується як диверсія за ст. 113 КК України.

Відповідальними за порушення правил можуть бути лише особи, на яких були спеціально покладені обо­в'язки дотримання цих правил.

Відповідальність за порушення правил поводження з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами або токсинами настає з шістнадцяти років.