13.18. Організація

або утримання місць

для вживання одурманюючих засобів

Незаконна організація або утримання місць (кубел) у ст. 322 КК України тотожна ознакам діяння, передбаче­ного ст. 317 КК України. Відрізняються вони лише ме­тою їх створення і утримання - вживання одурманюю­чих лікарських засобів, що не є наркотичними (різ­них ліків у перебільшених дозах, аерозолів, лаків, фарб тощо).

Незаконна організація або утримання місця для одно­часного вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин і одурманюючих засобів кваліфікується за сукуп­ністю злочинів, передбачених ст. 317 КК і ст. 322 КК України.

Відповідальність за організацію або утримання місць, домів (кубел) для вживання одурманюючих засобів на­стає з шістнадцяти років.

508

13.19. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу

Допінгом (від англ. сіоріп§ - давати наркотики) нази­ваються фармакологічні та інші засоби, які викликають тимчасову екстрену стимуляцію фізичної і нервової дія­льності.

Як допінги використовуються - амфетамін, метил-амфетамін, стрихнін, ефедрин, трансамін, індоплан, морфін, препарати женьшеня, лимонника китайського, левзеї, седуксен, еленіум, ноксирон і т. ін.

Застосування допінгу у змаганнях ставить у нерівні умови тих, хто змагається, і може заподіяти шкоду здо­ров'ю. У деяких країнах (Бельгії, Італії) використову­вання допінгу заборонено.

Міжнародний олімпійський комітет у Лозанні 20 гру­дня 1967 року прийняв рішення про заборону застосу­вання допінгу у спортивних змаганнях, про організацію антидопінгового контролю на міжнародних змаганнях, а також склав перелік заборонених засобів.

За ч. 1 статті 323 КК кваліфікується спонукання не­повнолітніх до застосування допінгу. Спонуканням ви­знається будь-який спосіб впливу на неповнолітнього -агітація, поради, пропозиції, рекламування, підкуп, по­грози незначного характеру, наприклад, не допустити до змагання чи виключити із змагання тощо,- здатний викликати у неповнолітнього згоду на застосування допінгу.

Спонукання вважається закінченим злочином з мо­менту вчинених дій, спрямованих на те, щоб викликати згоду потерпілого застосувати допінг, незалежно від то­го, чи були використані відповідні препарати неповноліт­нім чи ні. Застосування до неповнолітнього насильства (побоїв, тілесних ушкоджень) з метою примусити його використати допінг утворює сукупність злочинів, перед­бачених статтями 121, 122,125, 126 і ст. 323 КК.

Спонукання неповнолітнього до застосування допін­гу, вчинене:

а) повторно (вдруге);

б) щодо двох чи більше потерпілих;

в) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, перед­бачених статтями 314, 315, 317, 324 КК, якщо не спливли

509

строки давності (ст. 49 КК) або судимість за ці діяння не була знятою чи погашеною (ст. 88 КК) кваліфікується за ч. 2 ст. 323 КК.

Якщо застосування допінгу спричинило тяжкі наслід­ки, тобто заподіяло потерпілому тяжку шкоду здоров'ю -хворобу, втрату працездатності, то особа, яка спонукала неповнолітнього до його застосування, підлягає відпові­дальності за ч. З ст. 323 КК.

Потерпілими від спонукання до застосування допінгу визнаються особи чоловічої і жіночої статі, які не досяг-ли віку вісімнадцяти років.

Спонукання до застосування допінгу вчинюється умисно з метою викликати у неповнолітнього згоду на застосування допінгу.

Відповідальними за спонукання неповнолітнього до застосування допінгу є всі особи, що досягли віку шіст­надцяти років незалежно від їх стосунків з потерпілим (друзі, батьки, вчителі, вихователі, тренери тощо).