13.8. Розкрадання прекурсорів

Прекурсорами називаються речовини і їх солі, які класифіковані міжнародними конвенціями як хімічні ма­теріали, що використовуються для виготовлення нарко­тичних засобів і психотропних речовин, а також речови­ни і їх солі, що використовуються для такої ж мети, які віднесені до цієї категорії Комітетом з контролю за нар­котиками МОЗ України. Згідно зі списками № 1 і № 2 таблиці IV, затвердженої Комітетом 18 квітня 1995 р., до прекурсорів віднесені, зокрема, ефедрин, ергометрин, фенілацетон, ацетон, етиловий спирт, сірчана кислота таін.

Розкраданням прекурсорів визнається незаконне їх вилучення з володіння приватних осіб чи організацій, підприємств, установ з метою використання їх для ви­готовлення наркотичних засобів або психотропних ре­човин.

Об'єктивні і суб'єктивні ознаки злочину, передбаче­ного ст. 312 КК України, є тотожними ознакам злочину, передбаченого ст. 308 КК України, яка передбачає від­повідальність за розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Розкрадання прекурсорів вчинюється умисно.

Відповідальність за розкрадання прекурсорів настає з шістнадцяти років.

500

13.9. Розкрадання обладнання, призначеного

для виготовлення наркотичних засобів

або психотропних речовин,

і незаконні операцй* з ним

Предметами діяння, передбаченого ст. 313 КК України, є апарати, прилади (обладнання), призначені для виготов­лення наркотичних засобів або психотропних речовин.

За ч. 1 статті 312 КК кваліфікується незаконне заво-лодіння таким обладнанням, вчинене способами:

а) розкрадання;

б) привласнення;

в) вимагання;

г) шахрайства;

д) чи способом зловживання посадовими повнова­женнями.

Розкрадання обладнання, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка ра­ніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 312, 314, 315, 317 і 318, або посадовою особою, ква­ліфікується за ч. 2 ст. 313 КК, а вчинення цього діяння організованою групою або з метою виготовлення особ­ливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, розбій з метою викрадення об­ладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я,- кваліфікується за ч. З ст. 313 КК.

Діяння, передбачене ст. 313 КК України, вчинюється умисно.

Відповідальність за розкрадання та інші дії стосовно апаратів, призначених для виготовлення наркотиків, на­стає з шістнадцяти років.

13.10. Незаконне введення

в організм наркотичних засобів

або психотропних речовин

Засобами вчинення цього злочину проти здоров'я є застосування обману, примусу, насильства, оскільки ли­ше таким чином можуть бути введеними в організм ін­шої особи наркотики проти її волі.

501

Спосіб введення в організм іншої особи наркотиків і вид наркотичного засобу чи психотропної речовини на підстави відповідальності і кваліфікацію злочину не впливають.

За статтею 314 КК кваліфікується: лише незаконне введення в організм іншої людини наркотичних засобів або психотропних речовин. Введення цих засобів і речо­вин в організм іншої особи лікарем навіть і проти волі хворого (без згоди) з метою лікування складу злочину не містить.

Незаконне введення в організм наркотичних засобів або психотропних речовин, яке призвело до наркотичної залежності, або вчинене повторно, або особою, яка ра­ніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306-312 КК та 314-318 КК або вчинила щодо двох чи більше потерпілих, або заподіяння при цьому середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, кваліфікується за ч. 2 ст. 314 КК.

Незаконне введення в організм іншої особи наркотич­них засобів чи психотропних речовин, вчинене щодо не­повнолітньої особи або особи, яка перебуває у безпорад­ному стані, чи в організм вагітної жінки, або введення в організм іншої особи особливо небезпечних наркотич­них засобів чи психотропних речовин, а також, якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого, діяння кваліфікується за ч. З ст. 314 КК.

Примусове введення в організм іншої особи наркоти­ків вчинюється умисно.

Відповідальність за примусове введення в організм іншої особи наркотиків настає з шістнадцяти років.