Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_Технології телекомунікаційних мереж_викл...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
416.98 Кб
Скачать
      1. Усунення несправностей і домен виникнення збою

Ціль будь-якого процесу усунення несправностей – швидке відновлення працездатності з мінімальним збитком для кінцевих користувачів. Для цього часто приходиться відкладати розширений процес пошуку джерела проблеми, щоб швидше відновити роботу мережі.

В деяких випадках впровадження тимчасового рішення дозволяє знайти й усунути несправність у вільний час.

Дублювання – ключовий елемент дизайну корпоративних мереж. У середовищі з продубльованими компонентами при збої одного каналу трафік негайно переводиться на допоміжний канал. Це тимчасове рішення дозволяє зберегти працездатність мережі і дає адміністратору час на діагностику та усунення проблеми з несправним каналом. При збої конкретного пристрою або конфігурації наявність резервних копій файлів чи запасних пристроїв дозволяє швидко поновити зв'язок.

Швидкі рішення не завжди можливі чи доречні. Безпека мережі і ресурсів, що знаходяться в ній, завжди повинна бути на першому місці. Якщо швидкий метод відновлення ставить під загрозу безпеку, потрібно знайти час для пошуку альтернативного, більш придатного рішення.

У плані забезпечення неперервності бізнесу необхідно докладно розглянути питання безпеки. До плану входить:

  • документація з описом можливих проблем;

  • опис плану дій на випадок виникнення проблем;

  • докладний опис політики безпеки компанії;

  • докладний опис загроз безпеки.

При розробці корпоративної мережі необхідно обмежити розмір домена виникнення збою. Доменом виникнення збою вважається ділянка мережі, на яку поширюється збій або помилка в конфігурації мережевого пристрою. Реальний його розмір залежить від пристрою і типу збою чи помилки. При усуненні несправностей у мережі необхідно визначити масштаб проблеми і знайти конкретний домен виникнення збою.

Одночасний збій комутатора другого рівня і граничного маршрутизатори торкається різних доменів виникнення збою.

Збій комутатора другого рівня у сегменті LAN позначається тільки на користувачах широкомовного домена. Він не впливає на інші ділянки мережі. Однак збій граничного маршрутизатора позбавляє всіх користувачів компанії можливості підключитися до мережевих ресурсів за межами локальної мережі.

Маршрутизатор більше впливає на мережу, і його домен виникнення збою більше. У звичайній ситуації ресурси з великими доменами виникнення збою обслуговуються в першу чергу.

У деяких випадках розмір домена виникнення збою не грає вирішальної ролі при усуненні несправностей. Якщо до комутатора, що відмовив, підключений найважливіший сервер, його, можливо, потрібно буде налагодити раніше, ніж граничний маршрутизатор.

Якщо неполадка виникає в корпоративній мережі, її необхідно усунути швидко й ефективно, щоб уникнути тривалого простою. Для цього можна використовувати безліч структурованих і неструктурованих методик усунення проблем, серед яких:

  • зверху вниз;

  • знизу вгору;

  • принцип «розділяй і володарюй»;

  • метод проб і помилок;

  • заміщення.

Більшість досвідчених фахівців покладаються на знання, отримані раніше, і починають процес усунення проблем методом проб і помилок. Цей спосіб дає велику економію в часі.

На жаль, менш досвідчені працівники не можуть розраховувати винятково на свій досвід. Крім того, у багатьох випадках метод проб і помилок не дозволяє прийти до рішення. В обох випадках необхідний більш структурований підхід.

Якщо ситуація вимагає структурованого підходу, більшість фахівців з мереж використовують багаторівневий процес на основі моделей OSІ чи TCP/ІP. На основі попереднього досвіду фахівець визначає, з яким рівнем моделі OSІ зв'язана несправність: з верхнім чи з нижнім. На основі цієї інформації вибирається підхід, спрямований зверху вниз чи знизу нагору.

При дослідженні проблемної ситуації потрібно дотримуватись загальної моделі рішення проблем незалежно від використовуваної техніки:

  • визначити проблему;

  • зібрати факти;

  • досліджувати можливості та альтернативи;

  • розробити план дій;

  • впровадити рішення;

  • проаналізувати результати.

Якщо при першому використанні цієї процедури не вдалося знайти та усунути проблему, процес повторюється потрібну кількість разів.

Первісні симптоми та всі спроби знайти і усунути причину документуються. Складена документація стане керівництвом на випадок появи схожої проблеми. Щоб у майбутньому заощадити час, важливо документувати навіть невдалі спроби.