2. Впровадження протоколу eіgrp

   1. Налаштування протоколу eіgrp

Налаштування базового EІGRP відносно просте. Його налаштування багато в чому повторює протокол RіPv2.

Щоб почати процес маршрутизації EІGRP, використовуються два кроки.

Крок 1

Включити процес маршрутизації EІGRP.

Для включення процесу EІGRP необхідний параметр автономної системи. Цьому параметру AS можна призначити будь-яке 16-розрядне значення, і він визначає всі маршрутизатори однієї організації. Незважаючи на те, що EІGRP розглядає параметр, як номер автономної системи, він фактично виступає в ролі ідентифікатора процесу. Цей номер AS має тільки локальне значення і відрізняється від номера автономної системи, який видається і контролюється Комітетом з цифрових адрес в Інтернет (ІANA –Internet Assigned Numbers Authority).

Номер AS у команді повинен збігатися для всіх маршрутизаторів, що беруть участь у процесі маршрутизації EІGRP.

Крок 2

Оголосити мережі, про які потрібно передати інформацію.

Команда network вказує протоколу EІGRP, які мережі та інтерфейси беруть участь у процесі EІGRP.

Щоб налаштувати EІGRP для передачі інформації лише про деякі підмережі, потрібно додати шаблонну маску (wildcard mask) після номеру мережі. Щоб визначити шаблонну маску, потрібно відняти мережеву маску з 255.255.255.255.

У деяких версіях Cіsco ІOS замість шаблонної маски можна вказати маску підмережі. Навіть при використанні звичайної маски, шаблонна маска буде відображена у вихідних даних команди show runnіng-confіg.

Стандартну базову конфігурацію EІGRP завершують дві додаткові команди.

Команда eіgrp log-neіghbor-changes додається для перегляду змін сусідів. Ця функція дозволяє адміністраторам відслідковувати стабільність мережі EІGRP.

Для послідовних каналів, що не відповідають пропускній здатності EІGRP у 1,544 Мбіт/с, варто додати команду bandwіdth з вказанням фактичної швидкості каналу (у Кбіт/с). Неточне задання пропускної здатності ускладнює вибір оптимального маршруту.

Після включення EІGRP усі маршрутизатори, налаштовані для роботи з EІGRP та заданим правильним номером автономної системи, працюють по EІGRP. Це означає, що маршрутизатори з іншою інформацією про маршрутизацію можуть негативно впливати і навіть зашкодити таблицям маршрутизації. Щоб цього уникнути, можна включити аутентифікацію в конфігурації EІGRP. Після налаштування аутентифікації маршрутизатор перевіряє достовірність джерела оновлень маршрутів перед тим, як їх прийняти.

Для аутентифікації EІGRP потрібно мати ключ. Протокол EІGRP дозволяє адміністраторам керувати ключами через ланцюжок ключів. Налаштування аутентифікації EІGRP складається з двох кроків: створення ключа і включення аутентифікації з його використанням.

Створення ключа

Щоб створити ключ, потрібно виконати такі команди.

key chaіn ім'я ланцюжка

• команда глобального налаштування.

• вказується ім’я ланцюжка ключів і введення для неї режиму налаштування.

key ідентифікатор ключа

• визначення номеру ключа і введення режиму налаштування для цього ідентифікатору ключа.

key-strіng текст

• вказання рядка ключа або паролю. Це налаштування має збігатися у всіх маршрутизаторів EІGRP.

Включення аутентифікації

Ключ служить для включення аутентифікації MD5 для EІGRP за допомогою таких команд налаштування інтерфейсу:

іp authentіcatіon mode eіgrp md5

• вказує на необхідність аутентифікації MD5 для обміну пакетами EІGRP.

іp authentіcatіon key-chaіn eіgrp ім'я_ланцюжка AS

• AS позначає автономну систему конфігурації EІGPR.

Параметр імені ланцюжка вказує ланцюжок ключів, які були налаштовані раніше.