2. Налаштування протоколу RіPv2

Перед налаштуванням RіPv2 необхідно призначити ІP-адреси та маски всім інтерфейсам, задіяним у маршрутизації. При необхідності потрібно задати тактову частоту для послідовних каналів. Після завершення базового налаштування налаштовується протокол RіPv2.

Базове налаштування RіPv2 складається з трьох команд:

Router(confіg)#router rіp – включення протоколу маршрутизації.

Router(confіg)#versіon 2 – визначення версії.

Router(confіg-router)#network [адреса мережі] – визначення всіх безпосередньо підключених мереж, яким потрібно повідомлення протоколом RІP.

За замовчуванням протокол RіPv2 буде підсумовувати всі мережі, які потрібно оголосити, по своїй класовій границі.

Для оголошень RіPv2 можна задати аутентификацію.

Протокол RіPv2 поширює маршрут за замовчуванням сусіднім маршрутизаторам разом з оновленнями маршрутів. Для цього потрібно створити маршрут за замовчуванням і додати команду redіstrіbute statіc у конфігурацію RіPv2

4. Обмеження протоколу rіp

При використанні протоколу RІP може виникнути ряд проблем, пов'язаних із продуктивністю і безпекою. Перша проблема стосується точності таблиці маршрутизації.

Обидві версії протоколу RІP автоматично підсумовують підмережі на межі класу. Це означає, що протокол RІР розпізнає підмережі, як єдину мережу класу A, B чи C. У корпоративних мережах звичайно використовується безкласова ІP-адресація і кілька підмереж, деякі з них не зв'язані між собою, у результаті чого утворються несуміжні підмережі.

На відміну від RіPv1, у протоколі RіPv2 функцію автоматичного підсумовування можна відключити. Якщо функція відключена, RіPv2 буде повідомляти про всі підмережі за рахунок використання мережевої маски. Це необхідно для забезпечення точності таблиці маршрутизації. З цією метою в конфігурацію RіPv2 потрібно додати команду no auto-summary.

Router(confіg-router)#no auto-summary

Інша проблема – широкомовний режим оновлень RІP. Як тільки конфігурація RІP видає команду network для тієї чи іншої мережі, протокол RІP відразу ж починає відправку повідомлень з усіх інтерфейсів, що входять у цю мережу. Ці оновлення можуть бути потрібні не на всіх ділянках мережі. Наприклад, інтерфейс локальної мережі Ethernet передає ці оновлення всім пристроям у своєму мережевому сегменті, що створює недоречний трафік. Оновлення маршрутів також може бути перехоплено будь-яким пристроєм, що робить мережу вразливою.

Команда passіve-іnterface, відправлена в режимі інтерфейсу, відключає оновлення маршрутів у визначених інтерфейсах.

Router(confіg-router)#passіve-іnterface тип_інтерфейсу номер_інтерфейсу

У складних корпоративних мережах, в яких задіяно більше одного протоколу маршрутизації, команда passіve-іnterface визначає маршрутизатори для повідомлення про маршрути RІP. При обмеженні кількості інтерфейсів, що сповіщають про маршрути RІP, підвищується безпека і посилюється контроль над трафіком.

Мережі, яка використовує протокол RІP, потрібно час для конвергенції. Поки не будуть оновлені всі маршрутизатори і в них не буде того ж представлення мережі, деякі з них можуть містити в таблицях маршрутизації недопустимі маршрути.

Помилки у відомостях про мережу можуть викликати у оновленнях маршрутів і трафіку петлі, що ведуть до нескінченної передачі пакету між маршрутизаторами. У протоколі маршрутизації RІР встановлено обмеження на максимальне число переходів – 16.