1. Налаштування статичних маршрутів

Глобальною командою для налаштування більшості статичних маршрутів є іp route з вказанням мережі призначення, маски та шляху до неї. Таким чином, команда наступна:

Router(confіg)#іp route [адреса мережі] [маска підмережі] [адреса наступного переходу або вихідного інтерфейсу]

За допомогою адреси наступного переходу, або вихідного інтерфейсу, маршрутизатор направляє трафік до потрібної адреси призначення. Однак ці два параметри діють по-різному.

Перед пересиланням маршрутизатором пакету процес у таблиці маршрутизації визначає вихідний інтерфейс для використання. Пошук у таблиці маршрутизації по статичних маршрутах, налаштованих для роботи з вихідними інтерфейсами, здійснюється лише один раз. Тоді як статичним маршрутам з налаштованим параметром наступного переходу доводиться звертатися до таблиці маршрутизації двічі, щоб визначити вихідний інтерфейс.

У корпоративній мережі статичні маршрути, налаштовані для роботи з вихідними інтерфейсами, ідеальні для з'єднань точка-точка, наприклад, для з'єднань між прикордонним маршрутизатором та ІSP.

Статичним маршрутам, налаштованим для роботи з інтерфейсом наступного переходу, потрібно два кроки, щоб визначити вихідний інтерфейс. Це і є рекурсивний пошук. У ході рекурсивного пошуку:

• маршрутизатор співставляє ІP-адресу призначення для пакету зі статичним маршрутом;

• далі він співставляє ІP-адресу наступного переходу статичного маршруту з записами в таблиці маршрутизації, щоб визначити інтерфейс для використання.

Якщо відключений вихідний інтерфейс, статичні маршрути не будуть відображатися в таблиці маршрутизації. Після включення інтерфейсу маршрути будуть у ній перевстановлені.

Об'єднання декількох статичних маршрутів в один запис скорочує розмір таблиці маршрутизації і підвищує ефективність процесу пошуку. Цей процес називається сумуванням маршрутів.

Один статичний маршрут підсумовує кілька статичних маршрутів, якщо:

• мережі призначення об'єднані в єдину мережеву адресу;

• усі статичні маршрути використовують однакову ІP-адресу вихідного інтерфейсу або наступного переходу.

Без сумарних маршрутів таблиці маршрутизації на магістральних маршрутизаторах мережі Інтернет стають некерованими. У корпоративних мережах виникають ті ж проблеми. Сумарні статичні маршрути – незамінне рішення в керуванні розмірами таблиць маршрутизації.

В залежності від корпоративних служб WAN статичні маршрути можуть забезпечувати резервне копіювання при відмові з'єднання основної WAN. У цьому випадку з метою резервного копіювання використовується функція плаваючих статичних маршрутів.

За замовчуванням адміністративна відстань статичного маршруту менша за адміністративну відстань маршруту, отриманого з використанням протоколів динамічної маршрутизації. Адміністративна відстань плаваючого статичного маршруту більша за адміністративну відстань маршруту, отриманого по протоколу динамічної маршрутизації. З цієї причини плаваючий статичний маршрут не відображається в таблиці маршрутизації. Запис плаваючого статичного маршруту буде відображений в таблиці маршрутизації, тільки якщо дані динамічних протоколів будуть втрачені.

Для створення плаваючого статичного маршруту потрібно додати значення для адміністративної відстані в кінці команди іp route:

Router(confіg)#іp route 192.168.4.0 255.255.255.0 192.168.9.1 200

Адміністративна відстань повинна бути більша AD, призначеної протоколу динамічної маршрутизації. Маршрутизатор використовує основний маршрут, поки він активний. Якщо основний маршрут стає неактивним, у таблиці буде встановлений плаваючий статичний маршрут.