2. Поширення vlan на кілька комутаторів

Транкінг дозволяє декільком VLAN пересилати трафік між комутаторами, використовуючи один порт.

Транковий канал пропускає трафік з 4-байтним полем мітки в кадрі, якщо на обох сторонах налаштований протокол 802.1Q. Мітка кадру містить ідентифікатор VLAN ІD.

Коли комутатор отримує тегований кадр на транковому порту, він видаляє мітку перш, ніж переслати кадр із порту доступу. Комутатор пересилає кадр, тільки якщо порт доступу відноситься до тієї ж VLAN, що і тегований кадр.

Однак деякі типи трафіку повинні проходити через канал 802.1Q без ідентифікатора VLAN. Трафік без ідентифікатора VLAN називається нетегованим. Приклади нетегованого трафіку: CDP (Cіsco Dіscovery Protocol), VTP і певні типи голосового трафіку. Нетегований трафік мінімізує затримку, пов'язану з перевіркою мітки ідентифікатора VLAN.

Для підтримки нетегованого трафіку використовується спеціальна VLAN, що називається рідна (native VLAN). Нетеговані кадри, прийняті на порту 802.1Q, передаються у native VLAN. На комутаторах Cіsco Catalyst у якості native VLAN за замовчуванням використовується VLAN 1.

Будь-яку VLAN можна налаштувати в якості native VLAN. Native VLAN для транкового підключення 802.1Q повинна бути однаковою на обох сторонах каналу. В протилежному випадку в топології STP можуть виникнути петлі.

Для призначення ідентифікатора native VLAN фізичному інтерфейсу для транкового підключення 802.1Q використовується команда:

Swіtch(confіg-іf)#dot1q natіve vlan ідентифікатор_vlan

3. Маршрутизація між vlan

Хоча VLAN можуть охоплювати кілька комутаторів, тільки пристрої, що відносяться до однєї VLAN, можуть взаємодіяти один з одним.

VLAN ізолюють визначені типи трафіку з міркувань безпеки. Для переміщення трафіку між VLAN необхідний пристрій мережевого рівня, що збільшує вартість впровадження і підвищує рівень затримок в мережі.

Коли хост з однієї VLAN хоче передати дані хосту з іншої VLAN трафік має бути змаршрутизований міє ними. Це називається маршрутизація між VLAN (InterVLAN routing). Наприклад, на комутаторах Catalyst це виконується за допомогою створення L3 інтерфейсів, які називаютюся віртуальними інтерфейсами (Switch virtual interfaces, SVI).

Використання пристрою 3-го рівня для з'єднання між VLAN дозволяє адміністратору здійснювати контроль над трафіком, що передається з однієї VLAN в іншу.

1. Методи маршрутизації між vlan

Один з методів маршрутизації між VLAN вимагає окремого підключення інтерфейсу до пристрою 3-го рівня для кожної VLAN.

Інший метод з'єднання між VLAN вимагає функцій, що називаються субінтерфейсами. Субінтерфейси дозволяють логічно розділити один фізичний інтерфейс на кілька логічних шляхів. Для кожної VLAN налаштовується окремий шлях або субінтерфейс.

Взаємодія між VLAN з використанням субінтерфейсів вимагає налаштування як маршрутизатора, так і комутатора.

Інтерфейс комутатора має бути налаштований в якості транкового каналу 802.1Q.

Інтерфейс маршрутизатора (не нижче FastEthernet 100 Мбіт/с) має бути налаштований з підтримкою інкапсуляції 802.1Q, крім того, для кожної VLAN налаштовується один субінтерфейс. Субінтерфейс дозволяє кожній VLAN мати власний логічний шлях і шлюз за замовчуванням до маршрутизатора.

Вузол з передавальної VLAN пересилає трафік маршрутизатору, використовуючи шлюз за замовчуванням. Субінтерфейс VLAN визначає шлюз за замовчуванням для усіх вузлів цієї VLAN. Маршрутизатор визначає ІP-адресу призначення і виконує пошук по таблиці маршрутизації.

Якщо VLAN призначення відноситься до того ж комутатора, що і вихідна VLAN, маршрутизатор пересилає трафік назад до вихідного комутатора, використовуючи параметри субінтерфейсу та ідентифікатора VLAN призначення. Така конфігурація часто називається каскадом маршрутизаторів.

Якщо вихідний інтерфейс маршрутизатора сумісний з 802.1Q, кадр зберігає 4-байтну мітку VLAN. Якщо вихідний інтерфейс несумісний з 802.1Q, маршрутизатор відділяє мітку від кадру і повертає кадр в оригінальний формат Ethernet.