3. Ідентифікація vlan

Пристрої, підключені до VLAN, взаємодіють тільки з іншими пристроями в цій VLAN, при цьому пристрої можуть бути підключені як до одного, так і до різних комутаторів.

Комутатор зв'язує кожен порт із визначеним номером VLAN. При прийомі кадру на порт комутатор додає ідентифікатор VLAN (VІ) у кадр Ethernet. Додавання ідентифікатора VLAN у кадр Ethernet називається маркуванням кадру. Найпоширеніший стандарт маркування кадру – ІEEE 802.1Q.

Стандарт 802.1Q, що іноді скорочується до dot1q, має на увазі вставку 4-байтного поля мітки в кадр Ethernet. Ця мітка знаходиться між адресою джерела і полем type/length (тип/довжина).

Мінімальний розмір кадрів Ethernet складає 64 байти, максимальний – 1518 байтів, однак розмір тегованого кадру Ethernet може досягати 1522 байти.

Кадри включають такі поля:

• MAC-адреси джерела і призначення;

• довжина кадру;

• корисні дані;

• контрольна послідовність кадру (FCS).

Поле FCS забезпечує виявлення помилок і гарантує цілісність всіх бітів в кадрі.

Мітка збільшує мінімальний розмір кадру Ethernet з 64 до 68 байт. Максимальний розмір збільшується з 1518 до 1522 байт. Комутатор перерозраховує FCS, тому що кількість бітів в кадрі збільшується.

Якщо порт, сумісний з 802.1Q, підключений до іншого порту, також сумісного з 802.1Q, дані маркування VLAN передаються між ними.

Якщо підключений порт несумісний з 802.1Q, мітка VLAN буде видалена перш, ніж кадр досягне середовища передачі.

Якщо пристрій, або порт доступу без підтримки 802.1Q отримує кадр 802.1Q, то дані мітки ігноруються, а пакет комутується на рівні 2 як стандартний кадр Ethernet. Це дозволяє розміщувати на транковому маршруті 802.1Q проміжні пристрої рівня 2, наприклад інші комутатори. Щоб обробити кадр із міткою 802.1Q, пристрій повинен дозволяти MTU зі значенням 1522 або вище.

1. Vlan для іp-телефонії та безпровідного доступу

Головне призначення VLAN – поділ трафіку на логічні групи. Трафік з однієї VLAN не впливає на трафік в іншій VLAN. Середовище VLAN ідеальне для трафіку, чуттєвого до тимчасових затримок, наприклад голосового.

Голосовий трафік повинен отримувати пріоритет над звичайним трафіком даних, щоб уникнути перерв і джитера при розмові. Надання виділеної VLAN для голосового трафіку дозволяє голосовому трафіку не конкурувати з даними за доступну смугу пропускання.

ІP-телефон, як правило, включає два порти – один для голосу, інший для даних. Пакети, передані між ІP-телефоном і комп'ютером, використовують той же фізичний канал і той же порт комутатора. Для сегментації голосового трафіку потрібно активувати голосовий VLAN на комутаторі.

Безпровідний доступ – інший тип трафіку, що використовує переваги VLAN. Безпровідний доступ по своїй природі небезпечний та вразливий до хакерських атак. VLAN, створені для безпровідного доступу, ізолюють деякі з потенційних проблем. Загроза цілісності безпровідній VLAN не вплине на інші VLAN в організації.

Більшість безпровідних середовищ поміщають користувачів у VLAN за межами брандмауера для підвищеної безпеки. Користувачі повинні пройти аутентифікацію, щоб отримати доступ до внутрішньої мережі з безпровідної мережі.

Крім того, багато організацій надають гостьовий доступ у свою безпровідну мережу. Гостьові облікові записи надають усім тимчасові безпровідні послуги, такі як веб-доступ, електронна пошта, ftp і SSH. Кількість активних облікових записів обмежується. Гостьові облікові записи включаються в безпровідну VLAN або групуються у власні VLAN.