Патенти

Призначенням патенту є надання певної форми правової охорони технічним досягненням. Теоретично охорона патентних прав забезпечує винагороду не тільки за створення винаходу, але також за розвиток винаходу до того стану, коли він стає технічно здійсненним і придатним для продажу, і що цей вид стимулювання сприяє подальшій творчості і спонукає компанії продовжувати розробку нових технологій до такого стану, коли вони будуть придатними для продажу, корисними для суспільства і бажаними для суспільного блага.

Вона розвивалася протягом декількох століть. Патенти існували ще у 18-му столітті. Термін "патент" включений у Конституцію Сполучених Штатів Америки, що дає Конгресові право надавати правову охорону патентам і авторським творам. Ця система розвивалася протягом багатьох років, і зараз ми маємо у своєму розпорядженні досить сучасну систему. Ми продовжуємо розвивати міжнародну систему для того, щоб зробити її більш сучасною і відповідною змінам технологій і мінливій економічній системі.

Відповідно до міжнародної угоди, патентна охорона надається винаходам в усіх галузях техніки. Це означає, що майже усе, що ви розробляєте, може патентуватися, якщо розробка є промислово придатною. Хімічна сполука може патентуватися. Машина, звичайно, може патентуватися. Можуть патентуватися способи розробки або виготовлення матеріалів або речовин. Насправді існує лише кілька об'єктів, що не можуть патентуватися, і вони звичайно складають винятки. Не можуть патентуватися, наприклад, гени людини. Не можуть патентуватися матеріали або речовини, що вже існують у природі, за деякими винятками. Вічний двигун, що діє всупереч законам природи, не може бути запатентований, якщо хтось не зможе показати його працюючим. Тоді, звичайно, старі правила перестають діяти, і створюється щось нове.

Патенти призначені для епохальних досягнень у техніці, однак вони також призначені для технічно незначних досягнень. Тому досягнення в даній галузі техніки, що є патентоздатними, можуть бути і великими досягненнями, подібно відкриттю пеніциліну, і дуже незначними досягненнями, подібно новому важелеві на машині, що дає їй можливість рухатися ледь швидше. Ці об'єкти можуть патентуватися.

Отже, патент охороняє нові і корисні винаходи. Ви прослухали фрагмент про те, що може охоронятися за допомогою патенту, а також про те, які є загальні винятки з цього правила. Щоб бути патентоздатним, винахід повинний також відповідати певним критеріям, що стосуються новизни та інших відрізняючих ознак.

Існує кілька критеріїв, наявність яких перевіряється патентним відомством для визначення того, чи є винахід патентоздатним. Для початку повинна бути подана заявка. У більшості випадків ця заявка на патент розглядається технічним експертом з метою встановлення факту, що вона відповідає суттєвим критеріям патентоздатності. Першим з цих критеріїв є те, що винахід повинен бути новим, тобто, винахід ніколи раніш не створювався, не здійснювався або не використовувався. Другим критерієм є наявність винахідницького рівня. Іншими словами, для того, щоб вважатися патентоздатним, винахід повинен являти собою значний прогрес стосовно відомого рівня техніки на той момент, коли він був створений.

Тут використовується термін "неочевидність": якщо винахід був очевидним для особи, яка має середню кваліфікацію у даній галузі, то він не був би прогресивним рішенням, яке достатнє для патентної охорони.

Третім критерієм є те, що винахід повинен бути промислово придатним. Він повинен мати можливість бути використаним будь-яким шляхом. Це дуже широкий критерій. Майже всі об'єкти можуть бути використані, навіть якщо вони перебувають на стадії розробки, однак, як вже згадувалось, це правило не застосовується до вічного двигуна, тому що він просто не буде працювати.

Тому, підсумовуючи сказане, відзначимо, що для того, щоб винахід мав право на патентну охорону, у заявці на патент повинно бути доведено, що винахід відноситься до об'єктів, що охороняються патентом, і є:

• новим або оригінальним;

• неочевидним, тобто , він повинен містити винахідницький рівень;

• корисним, тобто, мати можливість промислового застосування.

У багатьох країнах винахід вважається новим рішенням технічної проблеми. Правова охорона, що надається у відповідності до патентного законодавства, не містить обов'язкової вимоги, щоб винахід був реалізований у фізичній формі. Крім того, він не повинен підпадати під які б то не було категорії винятків або винятків, що містяться в національному або регіональному законодавстві.

Існують деякі загальні поради, що стосуються видів об'єктів, що можуть або не можуть бути запатентовані. А сама:

• Речі, що існують у природі, що є відкриттями, а не винаходами. Наприклад, не можна "запатентувати" відкриття нового місяця.

• Машини, що ігнорують закони природи, такі як вічний двигун.

Іншими загальними виключеннями відповідно до національних законодавств або Угодою ТRІРS є:

• Наукові теорії або математичні методи.

• Схеми, правила або методики, наприклад, для організації виробництва, виконання чисто розумових розрахунків або проведення ігор.

• Методи лікування людей або тварин або методи діагностики (однак продукти, використовувані в діагностиці, можуть бути запатентовані).

Для одержання патенту заявник повинен спочатку подати заявку на патент. У залежності від застосовного закону (законів), патентне відомство може розглянути заявку з метою визначення того, чи дотримані перераховані раніше критерії, перед тим, як винести рішення про видачу патенту. Як згадувалося раніше, можуть бути виключені критерії, що не відносяться до винаходів. Приклади таких ознак можна знайти в багатьох національних законодавствах.

Відомство може також розглянути заявку з метою визначення того, чи достатньо у ній розкрито винахід, щоб будь-який фахівець у даній галузі зміг створити або використовувати винахід. Надання відповідного письмового опису, що дає можливість будь-якій особі здійснити винахід на практиці, - це в основному те, що повинен дати заявник в обмін на одержання вигод, що надаються патентом.

Ви можете запитати, які вигоди надає патент, особливо якщо винахід повинен бути розкритий. Як правило, відповідь міститься, в тому, що протягом терміну дії патенту патентовласник може забороняти іншим особам виготовляти, використовувати і продавати предмет винаходу, заявленого в патенті.

Переваги, що випливають з одержання патенту, дуже специфічні і технічно визначаються тим фактом, що власник патенту може не допускати виготовлення, використання, продажу або ввезення винаходу якими-небудь іншими особами на території, на яку поширюється дія патенту. Це зовсім не обов'язково дає винахідникові або власнику патенту право використовувати винахід, якщо, наприклад, таке використання було б незаконним - як у випадку незаконного використання ігрового автомата - однак власник патенту може перешкодити іншим особам у продажі винаходу і отриманні з нього прибутку протягом багатьох років. Термін дії патенту звичайно становить 20 років з дати подачі заявки на винахід, і це дає розроблювачеві технології право розпоряджатися нею протягом визначеної кількості років в обмін на повне розкриття громадськості способів її використання. Після закінчення дії патентних прав технологія стає суспільною власністю, і суспільство має право використовувати її у своїх інтересах. Міжнародний договір передбачає, що цей термін повинен складати принаймні 20 років з дати подачі заявки на винахід.

У якомусь сенсі патент є угодою між суспільством і власником патенту. Одночасно із видачею патенту, що можлива тільки при дотриманні всіх умов патентоздатності, що були обговорені раніше, власник патенту одержує право забороняти практичне використання винаходу, заявленого в патенті, будь-якими іншими особами. В обмін на це держава, вимагаючи дотримання умов патентоздатності і надаючи охорону об'єктам на певний строк, гарантує, що інформація, щодо винаходу, доводиться до відома широкої публіки, і сам винахід стає доступним для використання будь-якою особою після закінчення терміну дії патенту. Цей термін звичайно становить 20 років від дати подачі заявки на винахід.

В усіх країнах, у яких власник патенту вирішує запатентувати заявлений винахід, після видачі патенту великого значення набуває питання про здійснення прав. Здійснення прав на патент є окремим предметом обговорення, і в даному курсі будуть відзначені лише загальні принципи, щодо до цього предмета.

Для початку відзначимо, що ініціатива в забезпеченні дотримання прав на патент проти потенційного порушення належить виключно власнику патенту. Виявлення потенційних або фактичних порушень і доведення їх до відома порушника лежить виключно на власнику патенту.

У більшості випадків направляється ввічливий лист, у якому повідомляється про існування патенту. Припускаючи, що власник патенту подасть позов, якщо порушення буде продовжуватись, такі листи часто бувають цілком ефективні, приводячи або до припинення порушення або до укладання успішної ліцензійної угоди.

Однак бувають випадки, коли не можна знайти ніякого взаємовигідного рішення на основі переговорів, навіть після тривалих спроб. У ході розгляду справи про порушення, на стадії попереднього слідства, можуть продовжуватися переговори, часто в присутності мирового посередника або третейського судді. Цікаво, що такі врегулювання часто є причиною надання вищезгаданої ліцензії.

Як вже відзначалося, питання про здійснення прав є глибоким і складним; ви можете продовжити його вивчення в контексті законодавства тієї країни, у якій ви проживаєте.

При сучасному стані міжнародної патентної системи, ні. Не існує жодного патенту, що охоплював би кожну країну світу або навіть велике число країн світу. Патентна система усе ще залишається територіальною системою; для одержання охорони у певній країні ви повинні одержати патент у цій країні. На цей час, в епоху глобалізації світової економіки, людство рухається до системи, що має більш міжнародний характер: ми маємо Договір про патентну кооперацію, який передбачає подачу однієї міжнародної заявки. Така заявка може стати декількома національними заявками - не діючими патентами, а заявками - і потім вони проходять експертизу в кожній із зазначених країн.

Існують певні регіональні системи, на зразок системи Європейської патентної організації, відповідно до яких одна експертиза, якщо завершується успішно, приводить до видачі низки національних патентів. По всій Європі прокотилася хвиля дискусій із приводу наявності єдиного Європейського патенту, що міг би охопити всі країни Європейського союзу. Як ви можете собі представити, реалізація цієї ідеї містить у собі великі труднощі. Поки ще не існує такого поняття, як єдиний світовий патент, і немає навіть яких-небудь планів у відношенні нього, оскільки і цей предмет припускає наявність багатьох труднощів, хоча і продовжуються дискусії щодо шляхів зниження витрат на одержання патентної охорони в цілому світі. Серед іншого тут необхідно відзначити вартість експертизи того самого винаходу, яку необхідно проводити в різних країнах відповідно до існуючих угод, вартість перекладу матеріалів патенту і вартість підтримки патенту в силі, тому що за підтримку звичайно сплачується річне мито, розмір якого досить значний.

Якщо ви маєте патенти в десятьох країнах, ви повинні заплатити мито за підтримку патентів у силі в кожній з цих десяти країн, тому що якщо ви не зуміли заплатити в одній з цих країн, ваш патент припинить свою дію і ви втратите патентну охорону. Однак існує міжнародна угода, адміністративні функції якої виконує ВОІВ, і вона називається Договором про патентну кооперацію (РСТ) у відношенні подачі, проведення пошуку, публікації та експертизи міжнародних заявок. РСТ полегшує одержання патентів у Договірних державах за рахунок надання можливості подачі одної міжнародної заявки, за якою потім можна вести діловодство в різних зазначених національних або регіональних відомствах держав-учасників РСТ. (У наступному модулі, що стосується Систем міжнародної реєстрації ВОІВ, РСТ та дві інші міжнародні угоди розглядаються більш докладно). Проте, навіть відповідно до РСТ видача патентів лишається прерогативою цих зазначених відомств.

Патент є найбільш ефективним способом охорони винаходу, однак, як я вже казав, патентні права надаються у відповідь на повне розкриття винахідником технології для широкої публіки. Інший ефективний спосіб одержання охорони полягає в тому, щоб зберегти технологію в таємниці і покластися на те, що ми називаємо торговельними секретами, для збереження інформації про винахід конфіденційною. Труднощі за цим способом полягають в тому, що як тільки продукт випущений у продаж він може бути розібраний на частки, секрети можуть бути впізнані за допомогою простого погляду на продукт; тоді охорона торгівельних секретів втрачається. За наявності патенту не має значення, що хтось ще знає про те, як виготовити ваш продукт; і справді, вони дізнаються про це, просто прочитавши опис до вашої заявки на винахід. Тому не важливо, наскільки публічною є інформація; якщо ви маєте патент, ви будете захищені. Охорона торгівельних секретів усе ще доступна і дуже прийнятна, зокрема, у відношенні того, що називається ноу-хау, тобто, технічних знань, необхідних для використання даної технології найбільш ефективним способом. І дуже часто сама технологія не буде охоронятися за допомогою патентів, тому що вона є частиною знань людей, компетентних у певній галузі, і тому збереження ноу-хау як торгівельного секрету виявляє собою спосіб охорони вашої технології.