Право на відтворення

Право власника авторського права перешкоджати іншим особам виготовляти екземпляри його творів є основним правом в області авторського права. Наприклад, виготовлення екземплярів твору, що охороняється, є актом, здійснюваним видавцем, який бажає поширити екземпляри твору з текстовою основою, для широкої публіки, будь вони у формі друкованих екземплярів чи цифрових носіїв, таких як компакт-диски. Аналогічним образом право виробника фонограм на виготовлення і поширення компакт-дисків (CD) з записаними на них виконаннями музичних творів, частково засновано на дозволі, який надається авторами таких творів (композиторами) на відтворення їх творів у записі. Тому право контролювати дії по відтворенню є юридичною основою багатьох форм використання творів, що охороняються.

Крім основного права на відтворення, національні закони визнають інші права. Наприклад, деякі закони містять право дозволяти розповсюдження примірників творів. Зрозуміло, що право на відтворення мало б незначну економічну цінність, якщо власник авторського права не міг би дозволяти розповсюдження примірників, виготовлених з його згоди. Право на розповсюдження звичайно підлягає вичерпанню після першого продажу чи іншої передачі права на володіння екземпляром, що здійснюється з дозволу правовласника. Це означає, що після того, як власник авторського права продав чи іншим способом передав право на володіння окремим екземпляром твору, власник цього екземпляра може розпоряджатися їм без додаткового дозволу власника авторського права (він може віддавати чи навіть перепродавати цей екземпляр).

Однак у відношенні прокату таких екземплярів зростаюча кількість національних законів по авторському праву, а також Угода ТRIPS визнали окреме право для програм для ЕОМ, аудіовізуальних творів і фонограм. Право на прокат виправдано, тому що технічні досягнення зробили копіювання цих видів творів дуже легкою справою. Досвід деяких країн показав, що копії виготовляються клієнтами магазинів по прокату і, отже, що право на здійснення контролю за практикою прокату необхідно для захисту права власника авторського права на відтворення. У деяких законах про авторське право міститься положення про право на здійснення контролю за ввезенням копій як засіб запобігання розмиванню принципу територіальності авторського права; тобто, економічні інтереси власника авторського права будуть поставлені під загрозу, якщо він не зможе здійснювати права на відтворення і розповсюдження на основі принципу территоріальності.

Існує кілька актів відтворення твору, що є виключеннями з загального правила, тому що вони не вимагають дозволу автора чи іншого право власника. Вони відомі як "обмеження" у відношенні прав. Наприклад, багато національних законів традиційно дозволяють фізичним особам виготовляти одиничні екземпляри творів для приватних, особистих і некомерційних цілей. Виникнення цифрових технологій, які створюють можливість виготовляти високоякісні недозволені екземпляри творів, що фактично не відрізняються від джерела (і тому є ідеальною заміною для покупки чи іншого легального доступу до дозволених екземплярів), порушило питання про виправданість такого обмеження права на відтворення.