4. Дидактичне обладнання

Широке застосування наочних допомог на уроках образотворчого мистецтва, використовування різних прийомів роботи олівцем і пензлем, активізація пізнавально-творчих здібностей учнів, зобов'язують педагога наперед організувати устаткування учбового процесу уроку образотворчого мистецтва.

Під час малювання з натури в класі повинно бути, як мінімум, три-чотири натурні постановки. Обов'язкова умова при цьому - постановки повинні знаходитися нижче рівня горизонту зору учнів. Тільки в цьому випадку можна по-справжньому вивчити перспективні скорочення предметів і успішно виконати учбове завдання. Предмети натурної постановки ставлять на тлі білої, блідо-жовтої, блідо-голубої драпіровки. Фон повинен відповідати колірним відносинам предметів натурної постановки.

Для того щоб предмети можна було ставити нижче рівня горизонту, в класі повинні бути спеціальні підставки для натури. Головну частину такої підставки складає кут з горизонтальної і вертикальної площин (звичайно це листи товстої фанери), який може легко пересуватися вниз, вгору і закріплюватися на потрібній висоті.

У крайньому разі можна використовувати як підставки для натури звичайний табурет, прибивши до її ніжок дерев'яні бруси потрібної довжини. З одного боку табурета прибивають вертикальний лист фанери, забарвлений в який-небудь колір світлого тону, який служить фоном (на цей же лист вішають драпіровки).

Встановлюючи натюрморти і окремі об'єкти для малювання з натури, потрібно так їх розташовувати по відношенню до вікон, щоб світлове проміння контрастно виділяло відносини - світло, тінь, півтінь і т.д. Природно, що в цьому випадку форма і об'єм предмета виділяються більш чітко.

Іноді для більш різкого, контрастного освітлення предметів, поставлених для малювання олівцем, застосовують спеціальні світильники. Їх легко зробити в шкільних умовах. Основні елементи світильника - електрична лампа, електричний шнур і відбивач, з товстого білого паперу або скла, викрашеного білилами. Світильників потрібно стільки ж, скільки в класі натурних постановок.

Велике значення має організація робочого місця школяра. Тому вчителю образотворчого мистецтва з самого початку учбового року слід систематично перевіряти підготовку учнів до уроку. На першому уроці в учбовому році їм повідомляють перелік інструментів і обладнань, необхідних для занять по малюванню з натури. Це - графітний олівець 2М, альбом, гумка, точило, акварельні тонкотерті фарби, кисть для акварельних фарб (м'яка, кругла 15-20), банка для води, блюдце для розведення і змішання фарб, ганчірочка.

Треба підкреслити, що правильна організація робочого місця служить важливою умовою утримування уваги школярів під час учбової роботи. Необхідно, щоб робоче місце учня було вільне, не захаращувалося зайвими, непотрібними предметами - підручниками, зошитами і т.п. Якщо, наприклад, малюнок виконується олівцем протягом всього уроку малювання, то не слід класти на парту або на стіл акварельні фарби, пензлики, банку, оскільки вони будуть заважати роботі, відволікати учня.

У устаткування учбового процесу сучасного уроку образотворчого мистецтва складовою частиною входять технічні засоби. Кінофільми, діафільми, діапозитиви по праву вважають одними з найбільш поширених технічних засобів, сприяючих вдосконаленню учбового процесу. Учбове кіно як спосіб емоційної дії представляє собою самий найважливіший засіб активізації інтересу, уваги учнів, організації їх цілеспрямованого сприйняття учбового матеріалу. Як правило, учбове кіно застосовується в єдності з іншими дидактичними засобами навчання: з бесідою, показом моделей, муляжів, таблиць, репродукцій. Така єдність різноманітних засобів навчання сприяє більшій активізації пізнавальної діяльності дітей.

У процесі навчання дітей образотворчому мистецтву кінофільми можуть застосовуватися з різними цілями:

1) служити динамічною ілюстрацією викладу учбового матеріалу;

2) служити джерелом нових знань;

3) бути своєрідною інструкцією (демонстрація етапів виконання побудови тривалого малюнка і швидкого накидання, показ прийомів виконання малюнків і т. п.).

Дуже часто демонстрація кінофільму припускає виконання цілого ряду задач.

Необхідно відзначити, що перед показом кінофільму і по ходу демонстрації його слід ставити перед учнями питання, що обумовлюють як правильну організацію сприйняття матеріалу, так і осмислене його запам'ятовування. Якщо процесом сприйняття школярів не керувати, вони будуть в більшості випадків звертати увагу на зовнішні ознаки об'єктів і явищ, а головного, найбільш істотного можуть не помітити або уділити йому недостатньо уваги.

Кажучи про кіноілюстрації на уроках образотворчого мистецтва, доводиться відзначити, що кінофільмів, які можна застосувати з ціллю методичного розкриття учбового завдання по малюванню з натури, декоративній роботі, украй мало. От чому особливе значення має використовування кінофрагментів, які можна виготовити із старих кінострічок або своїми силами в шкільних умовах.

Одним з шляхів підвищення ефективності уроків образотворчого мистецтва є використовування в учбовому процесі діафільмів. Слід не просто показати який-небудь кадр, а роз'яснити його, довести до свідомості школярів. Аналізувати демонстровані кадри викладач повинен максимально активізувати думку учнів, щоб вони самі ставили питання і знаходили відповіді на них.

На жаль, діафільмів, присвячених законам конструктивної будови предметів, законам перспективи, світлотіні та іншим розділам учбового малюнка, недостатньо. Тому на уроках малювання з натури доводиться користуватися в основному окремими кадрами з діафільмів, що розказують про творчість того або іншого художника.

У устаткування уроку образотворчого мистецтва входять й інші наочні допомоги: моделі, таблиці, репродукції.

Зберігання всього устаткування і організація уроку образотворчого мистецтва значно полегшуються, якщо в школі створений кабінет образотворчого мистецтва (або креслення і образотворчого мистецтва). В такому кабінеті обов'язково повинні бути скляні вітрини (або шафи) з наочними допомогами, дитячими малюнками, репродукціями, кіноапаратурою, підставками для натури й іншим устаткуванням.

Кабинет изобразительного искусства. Санитарно-гигиенические требования

2.6.1.1. Естественное и искусственное освещение в кабинетах должно соответствовать нормам и правилам СНиП-23-05-95.

2.6.1.2. Окна кабинета могут быть ориентированы на все стороны горизонта, в том числе на север. Южное расположение окон требует применения белых штор или специальных жалюзи от действия прямых солнечных лучей.

2.6.1.3. В помещении должно быть боковое левостороннее освещение на рабочих местах. При двухстороннем освещении при глубине помещения кабинета более 6 м обязательно устройство правостороннего подсвета, высота которого должна быть не менее 2,2 м от пола.

2.6.1.4. Ученические столы нужно располагать так, чтобы свет падал с левой стороны и тени, падающие от рук, не мешали во время письма и рисования.

2.6.1.5. Запрещается загромождение световых проемов (с внутренней и внешней стороны) оборудованием или другими предметами. Светопроемы кабинета должны быть оборудованы регулируемыми солнцезащитными устройствами типа жалюзи, тканевыми шторами светлых тонов, сочетающихся с цветом стен и мебели.

2.6.1.6. Для искусственного освещения следует использовать люминесцентные светильники типов:ЛС002х40, ЛП028Х40, ЛП002-2Х40, ЛП034-4х36, ЦСП-5-2Х40. Светильники должны быть установлены рядами вдоль кабинета параллельно окнам. Необходимо предусматривать раздельное (по рядам) включение светильников. Классная доска должна освещаться двумя установленными параллельно ей зеркальными светильниками типа ЛПО-30-40-122(125) ("кососвет"). Светильники должны размещаться выше верхнего края доски на 0,3 м и на 0,6 м в сторону класса перед доской.

2.6.1.7. Уровень освещенности поверхности ученических столов при искусственном освещении должен быть не менее 500 лк, на классной доске - 500 лк.

2.6.1.8. Для дополнительного освещения рекомендуется использовать ряд светильников с равномерным рассеивателем света.

2.6.1.9. Окраска помещения в зависимости от ориентации должна быть выполнена в теплых или холодных тонах слабой насыщенности. Помещения, обращенные на юг. окрашивают в холодные тона (гамма голубого, серого, зеленого цвета), а на север - в теплые тона (гамма желтого, розового цветов). Не рекомендуется окраска в белый, темный и контрастные цвета (коричневый, ярко-синий, лиловый, черный, красный, малиновый).

2.6.1.10. Полы должны быть без щелей и иметь покрытие дощатое, паркетное или линолеум на утепленной основе.

2.6.1.11. Стены кабинета должны быть гладкими, допускающими их уборку влажным способом.

Оконные рамы и двери окрашивают в белый цвет.

Коэффициент светового отражения стен должен быть в пределах 0,5-0,6, потолка-0,7-0,8, пола-0,3-0,5.

2.6.1.12. Кабинеты должны быть обеспечены отоплением и при-точно-вытяжной вентиляцией с таким расчетом, чтобы температура в помещениях поддерживалась в пределах 18-21 градус Цельсия; влажность воздуха должна быть в пределах 40-60 %.

2.6.1.13. Естественная вентиляция должна осуществляться с помощью фрамуг или форточек, имеющих площадь не менее 1/50 площади пола и обеспечивающих трехкратный обмен воздуха. Фрамуги и форточки должны быть снабжены удобными для закрывания и открывания приспособлениями.

2.6.1.14. Кабинет должен иметь водоснабжение (холодной и горячей водой) для проведения занятий по живописи, декоративно-прикладному искусству, дизайну, скульптуре.

2.6.1.15. Одна или две раковины должны располагаться рядом с входной дверью.

2.6.1.16. Для использования различных технических средств обучения кабинет должен иметь электроснабжение с соблюдением правил безопасности в соответствии с требованиям ПУЭ и ГОСТ 28139-89.