2.1. Професійно-педагогічна творчість учителя.

Основні етапи організації естетично-творчої діяльності учнів.

Кожна з освітніх галузей Державного стандарту базової та повної середньої освіти сприяє розвитку особистості характерними для неї засобами. В освітній галузі «Технологія» це досягається, насамперед, через ознайомлення з основами виробництва, залучення учнів до проектування виробів, набуття компетенцій у використанні техніки, веденні господарської діяльності, освоєнні технологічних процесів.

Ідея розвитку так званих технічних здібностей дітей червоною ниткою проходить через навчальні програми з трудового навчання для загальноосвітніх шкіл.

Перед учителем трудового навчання постає завдання сформувати в учнів уявлення про об’єкти технологічної діяльності, розширити їхні знання з основ графічної грамоти, матеріалознавства, елементів електротехніки, технології обробки металів тощо. Необхідно також знайти можливість глибше познайомити учнів з українськими народними ремеслами та найсучаснішими досягненнями виробничої діяльності, інноваційними технологіями та продукцією, що виробляється в Україні. А на цій основі широко розгорнути відповідну творчу діяльність школярів.

Проте не слід забувати, що творчого учня може виховати тільки творчий учитель. Творчий рівень діяльності вчителя визначається тим, що вчитель самостійно виявляє, визначає і ставить для розв’язання найбільш актуальну проблему, яка раніше не розв’язувалася; новаціями вчителя. На цьому рівні вчитель самостійно визначає нестандартні шляхи вирішення висунутої новації і формулює рішення, практично втілюючи ідеї новації в життя, пропонуючи власні оригінальні шляхи розв’язання.

Педагогічну творчість учителя характеризують такі категорії:

• гуманізм, спрямований на «пробудження» в особистості кращих рис і якостей;

• суб’єктивна свобода вибору дій, що розвиває почуття особистої відповідальності;

• потреба в постійному самоаналізі і самооцінці;

• творче узагальнення своєї праці.

Творчість учителя проявляється вже при плануванні уроків. (Див. додаток 1)

У ході педагогічної практики я познайомитися з досвідом організації позакласної роботи, спрямованої на розвиток естетично-творчих здібностей школярів, та намагався проаналізувати можливості шкільних програм гуртків та факультативів з даної проблеми.

Науково-методична проблема школи - «Особистісно-орієнтована сис­тема освіти та її вплив на розвиток інтелектуально-пізнавальних і естетично-твор­чих здібностей школяра».

Мета методичної роботи в школі: розвиток творчого потенціалу учнів та педагогів закладу; підтримка ділового тонусу вчителя, допомога в подо­ланні труднощів, у відкритті шляху до пошуку, ініціативи й творчості.

Сучасна школа - навчальний заклад, де форму­ється людська індивідуальність, розвивається душа на засадах загально­людських ідеалів, що відкриває широкі перспективи для самореалізації, надає можливість кожному учневі розвиватися відповідно до своїх природних можливостей. Учителі певні: усі діти мають творчий потенціал. Тому головне завдання для педагогів - створити умови для його розвитку.

З цією метою в школі створено програму «Творча особистість» та розроблено механізми її реалізації.

Головна мета програми:

• розкрити творчий потенціал особистості учня;

• створити сприятливі умови для самовдосконалення, саморозвитку, самореалізації та самовиховання учнівської молоді;

• готувати соціально активного, розумово здібного, духовно багатого громадянина України, створюючи необхідні та достатні умови для посту­пального розвитку вчителя та учня.

У результаті реалізації програми здійснюється цілеспрямований від­бір обдарованих дітей (у т.ч. і технічно), створено максимально сприятливі умови для їх інте­лектуального, духовного, морально-естетичного, фізичного розвитку. Учням надається можливість реалізувати власні творчі здібності, розкрити власний особистісний потенціал.

У рамках цієї програми в гімназії створено наукове товариство учнів «Еврика». Головне завдання: дати учневі змогу розвинути свій інтелект у самостійній творчій діяльності з урахуванням індивідуальних особли­востей і нахилів.

Саме тут старшокласники проходять початкову школу станов­лення як майбутні науковці, дослідники. У науковому товаристві вони знайомляться з досягненнями науки й техніки, розвивають творчу думку, реа­лізують прагнення до наукового пошуку, набувають дослідницьких умінь.

Своєрідним звітом про науково-дослідницьку роботу учнів є загальношкільне свято творчості - науково-практична конференція із захисту наукових дитячих робіт. Щорічно проводяться турніри зна­вців наук (засідання інтелект клубу «Ерудит», виставки творів юних конструкторів, модельєрів, дизайнерів, митців

Участь у предметних олімпіадах - одна з активних форм роботи з об­дарованими та здібними дітьми. Підготовка до них розпочинається з пер­ших днів і триває протягом навчального року. Учні опрацьовують велику кількість додаткової літератури, отримують групові й індивідуальні кон­сультації від педагогів. Головною метою олімпіад є гармонійний розвиток особистості, створення, умов для розвитку індивідуальності учнів.

Такий підхід до наукової творчості учнів сприяє мотивації до само­розвитку, самореалізації особистості всіх учасників освітнього процесу, заохочує до проектної діяльності, до участі в заходах (проектах, кон­курсах, конференціях) МАНу та інших наукових установ і організацій, формує відповідні навички.

Педагогічний аналіз проведених мною уроків та занять гуртка у 5-8 класах, психолого-педагогічне тестування учнів, співбесіди з учителями, вивчення класної та шкільної документації дали можливість зробити такий висновок: розвиток естетично-творчих технічних здібностей становить невід’ємну складову частину навчання в цілому, а сама проблема підготовки дітей, підлітків та юнацтва до творчої діяльності в рамках позакласної роботи з трудового навчання є важливим компонентом розвиваючого навчання та професійної орієнтації.

Міцним підґрунтям для розвитку творчості (фантазії, уяви, просторового мислення, розумових та пізнавальних здібностей) школярів є глибокі знання, постійний пошук нестандартних, нетрадиційних форм навчання та виховання, відповідальність, любов до дітей. заняття має стати для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу. Розвиваючи творчість, на принципах народної естетики та на кращих надбаннях цивілізації слід виховувати і естетичні смаки та погляди.

Для досягнення поставленої мети, щодо формування творчих здібностей, доцільно використовувати різні методи і прийоми роботи.

Ефективність роботи в цьому напрямку істотно залежить від зацікавленості учнів, від отриманого школярами в процесі діяльності емоційного задоволення, радості. Тому в позакласній роботі, як і на уроках, необхідно застосовує ігрові моменти, нестандартні ситуації, показувати суспільну значимість виконуваної роботи, знайомити учнів із творчістю народних майстрів, демонструвати готові вироби. За таких умов учні можуть бути у ролі скульпторів, художників, дизайнерів, модельєрів тощо.

Провідна роль в технічній творчості належить конструктивно-технічним умінням. Формування вміння конструювати – невід’ємна складова частина трудового навчання учнів загальноосвітніх шкіл.