Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж ім. І.Я. Франка

Дипломна робота

Розвиток естетично-творчих здібностей учнів основної школи в позакласній діяльності

Студента VІ курсу 1 групи

спеціальності 6.010103

«Технологічна освіта»

Броварець Андрій Сергійович

Керівник проекту:

Люлька В.С.

Прилуки - 2012

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….……3

Розділ І. Теоретичні основи формування естетично-творчого потенціалу учнів………………………………………………………………………………6

1. Суть естетично-творчої діяльності та завдання по її організації в сучасній школі....................................................................................................... 6

2. Педагогічні умови реалізації завдань естетично-творчого виховання учнів у позакласній діяльності технологічного спрямування………………..10

Розділ ІІ. Дослідження проблеми естетично-творчих здібностей школярів у позакласній діяльності з трудового навчання….……………………………17

2.1. Професійно-педагогічна творчість учителя. Основні етапи організації естетично-творчої діяльності учнів.……………………………………………19

2.2. Творче конструювання в позакласній діяльності учнів… …………..22

2.3. Перспективні методи навчання, що сприяють розвитку естетично-творчих здібностей школярів ( експеримент)…………..…………………….29

Висновки……………………………………………………………………….37

Список літератури…………………………………………………………..38

Додатки…………………………………………………………………………39

\

Вступ

Зміна цінностей, яка відбувається в Україні, вимагає невідкладних перетворень практично у всіх сферах сучасного життя. Не стала винятком і освіта, недосконалість якої спонукає до створення такої системи освіти, яка б виховувала творчу особистість, здатну до діяльності у новій економічній ситуації, розвивала її обдарування, талант.

Феномен творчості як однієї з форм людської діяльності здавна привертав увагу дослідників. Розглядати її секрети прагнули філософи й психологи, літературознавці й мовознавці – вчені різних галузей науки. В Україні психологія творчості започатковується в кінці ХІХ ст. і розвивається на початку ХХ століття

Так, у 1901 році вийшла в світ книга французького психолога Рібо під назвою «Творча уява». Автор приходить до висновку про існування двох головних способів процесу винаходу, перший з яких називається повним, а другий – скорочений. Всі інші способи, на думку Рібо, можуть бути зведені до цих двох.

У разі повного творчого процесу, на думку автора, мають місце три етапи, а саме:

1) Підготовка винаходу (виникнення ідеї-завдання та її більш-менш тривале визрівання); 2) відкриття або винахід; 3) перевірка та застосування результатів відкриття чи винаходу.

У скороченому способі процесу винаходу мають місце також три етапи (фази): 1)загальна підготовка винаходу (не свідома); 2)виникнення ідеї (натхнення); 3)побудова та розвиток ідеї.

Як бачимо, запропоновані Рібо схеми повного і скороченого творчого процесу відрізняються лише тим, що в першому випадку ідея-завдання виникає на першому етапі, а в другому – на другому.

Аналогічну схему творчого процесу запропонував російський інженер П.К.Енгельмейєр у своїх книгах «Посібник початківцям-винахідникам» і «Теорія творчості», які вийшли у 1910-1912 рр.

Більш детальні схеми творчого процесу були розроблені радянськими психологами П.М.Якобсоном у книзі «Процес творчої праці винахідника», а також американський психолог Росманом у праці «психологія винахідника».

Сьогодні ж поновлюються старі шляхи та засоби і визначаються нові підходи до розвитку творчості школярів. Сучасна наука визначає творчість як діяльність, яка породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю.

У сучасній науці поняття «творчість» визначається по-різному

- як пошук нових зв’язків у вирішенні нових завдань, застосування нестандартних прийомів;

- як оптимальну реалізацію «випереджаючих моделей діяльності» на основі соціального замовлення;

- як варіант активної пошукової діяльності,

- як критерій якісного становлення особистості учня, що проявляється у соціальній потребі працювати.

У філософській літературі творчість визначається як активна взаємодія суб’єкта з об’єктом, у процесі якого суб’єкт цілеспрямовано змінює об’єкт, створюючи якісно нові, соціально значимі матеріальні чи духовні цінності.

Мета даної бакалаврської роботи:

• проаналізувати потенціал методичної літератури що до проблеми розвитку естетично-творчих здібностей школярів у процесі позакласної діяльності технологічного спрямування;

• теоретично та практично дослідити можливості різних форм позакласної роботи що до забезпечення розвитку естетично-творчих здібностей школярів

Об’єкт дослідження: форми і методи позакласної роботи, які сприяють розвитку естетично-творчого потенціалу учнів.

Предмет: організація естетично-творчої діяльності, процес формування естетично-творчих здібностей учнів у ході позакласної роботи

Гіпотеза дослідження: ефективність процесу формування естетично-творчих здібностей учнів основної школи підвищується шляхом:

• організації систематичної роботи гуртків та факультативів технологічного профілю, програми яких передбачають реалізацію завдань з розвитку естетично-творчих здібностей:

• залучення школярів до активної участі в конкурсах ;

• формування позитивного ставлення до участі в позакласній діяльності;

Для досягнення поставленої мети та підтвердження висунутої гіпотези необхідно виділити такі завдання:

1. Розкрити суть естетично-творчих здібностей як важливого потенціалу особистості.

2. Висвітлити теоретичні основи формування естетично-творчих здібностей учнів.

3. Проаналізувати можливості шкільних програм та познайомитися з досвідом організації позакласної роботи з даної проблеми.

4. Експериментально дослідити перспективні методи навчання, що сприяють розвитку естетично-творчих здібностей школярів

Розділ І.

Теоретичні основи формування естетично-творчого потенціалу учнів