Тема VIII. Громадянське суспільство

Поняття громадянського суспільства

Громадянське суспільство - це об'єднання вільних людей з однаковими правами, кожному з яких держава забезпечує права і юридичні можливості бути власни­ком, користуватися економічною свободою і надійним соціальним захистом, а також брати участь у політич­ному житті. Це суспільство громадян, які мають висо­кий рівень економічних, соціальних, політичних, куль­турних і моральних рис, що розвиваються поза межами директивного втручання та регулювання держави, але вступають з державою у розвинені правовідносини.

У громадянському суспільстві кожна людина має можливість бути вільною і рівною з іншими учасниками суспільного життя, бути учасником усіх основних по­дій і процесів, що відбуваються у суспільстві, мати свою громадянську позицію, обстоювати її та впроваджувати у життя, можливість брати активну участь у вирішенні суспільних справ.

Формування громадянського суспільства сприяє формуванню цивілізованішої та розвиненішої держави. Воно є соціальною основою правової держави. Грома­дянське суспільство об'єднує вільних громадян - носіїв соціального прогресу.

Існування громадянського суспільства неможливе без:

• особистої свободи, рівності прав;

• приватної власності;

• демократичної правової держави.

Економічну основу громадянського суспільства станов­лять: приватна власність на засоби виробництва та вільне підприємництво, що грунтується на цій влас­ності й породжують ринкову економіку, які забезпе­чують реальну економічну свободу, без чого немож­лива ні політична, ні соціальна свобода.

Політичну структуру визначає демократична форма функціонування суспільства й держави.

оціальне обличчя характеризує пріоритет особи, її при­родні та громадянські права.

Ідеологічну моральну атмосферу громадянського суспіль­ства визначають ідеологічна толерантність, лібера­лізм духовного життя людей як прояв прав людини.

Суть, атрибути та функції громадянського суспільства

Громадянське суспільство — це частина суспільства, яка не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага. У центрі уваги громадянського суспіль­ства перебуває людина, її різноманітні інтереси.

Основні елементи громадянського суспільства

1. Людина як головний суб'єкт громадянського сус­пільства в усій повноті її громадянських прав та обов'язків.

2. Громадські об'єднання, створені для задоволення й за­хисту своїх законних соціальних, економічних, твор­чих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Вони здійснюють допоміж­ну й захисну функції.

Допоміжна функція полягає в тому, що громадські організації й рухи створюють через діяльність своїх структур умови для задоволення своїми членами їхніх законних приватних потреб та інтересів, а також нада­ють допомогу під час розв'язання певних проблем.

Захисна функція спрямована на захист своїх членів, їхніх інтересів і потреб від порушень та неправомірного втручання з боку державних структур.

Долучаючись до участі у політичному житті, громад­ські організації й рухи виконують функції, що стосують­ся їхніх відносин з державною владою та суспільством:

— опозиційну, щоб протидіяти владі в надмірній цен­тралізації;

— творчу, що сприяє залученню громадян до форму­вання державної політики та її підтримки.

3. Сім'я, важливий елемент громадянського суспільства, вона основний осередок, де відбувається засвоєння людиною суспільних норм, цінностей та способів ді­яльності.

4. Церква (релігійні організації, шо добровільно створю­ються громадянами для задоволення своїх релігійних потреб сповідувати та поширювати віру).

5. Недержавні засоби масової інформації - інститути та форми публічного й відкритого поширення інформа­ції для широкого кола користувачів, які є незапереч­ним лідером за впливом на громадськість. Важлива їх роль у боротьбі з суспільними вадами, у захисті закон­ності й правопорядку від тих, хто намагається їх по­рушувати, від корумпованого чиновництва та бюро­кратії, у забезпеченні свободи слова. ЗМІ відіграють вирішальну роль у становленні громадської думки й громадянського суспільства.

Основні ознаки громадянського суспільства

1. Людина, її права, свободи й інтереси є головною цін­ністю суспільства.

2. Рівноправність і захищеність законом усіх видів і форм власності, існування приватної власності, віль­ної конкуренції та ринку.

3. Економічна свобода громадян та їхніх об'єднань, ін­ших суб'єктів виробничих відносин у виборі форм і здійсненні підприємницької діяльності.

4. Свобода і добровільність праці на основі вільного ви­бору форм і видів трудової діяльності.

5. Ефективність системи соціального захисту кожної людини.

6. Ідеологічна та політична свобода.

7. Цінування громадянських прав, забезпечення прав і свобод особистості, можливості реалізації її інтересів і прагнень.

8. Багатство соціальних ініціатив, збереження традицій та культури.

9. Плюралізм у всіх сферах суспільного життя.

10. Наявність демократичних інститутів і механізмів, що забезпечують кожній людині можливість впливати на формування і здійснення державної політики.

Функції громадянського суспільства:

• протистоїть владним структурам у разі спроб узурпації влади;

• орієнтує індивідів на суспільно корисні справи;

• створює сприятливе суспільне середовище для поши­рення громадянської політичної культури;

• сприяє зміцненню демократичного ладу;

• надає процесові демократизації незворотного характеру.

Світовий досвід розвитку й консолідації громадянського суспільства

Громадянське суспільство почало формуватися у деяких країнах Європи й Америки внаслідок здійснення буржуазних революцій. Так у Франції з'явилася Деклара­ція прав людини і громадянина, у Північній Америці -Права людини.

Теоретичні концепції громадянського суспільства розробив Г. Гегель.

Німецький філософ І. Кант сформулював принципи, за якими повинно функціонувати громадянське сус­пільство:

• свобода кожного члена суспільства;

• рівність його з кожним щшим;

• самостійність кожного члена спільноти.

Досвід цивілізованих країн свідчить про те, що грома­дянське суспільство, основане на суспільному консен­сусі, дає своїм громадянам мир, спокій і процвітання.

Візьмемо досвід Швеції: 90% усієї шведської промис­ловості становить приватний сектор, 75% сільськогос­подарської продукції йде через закупівельні, переробні, торгові кооперативи, якими охоплено дві з кожних трьох сімей. Приватнокапіталістична основа господарства добре вживається з суспільною формою перерозподілу.

На зарплату та інші виплати (суспільні фонди споживан­ня) йде 70% валового продукту, а капіталу залишається близько 30%. У Швеції безкоштовна освіта, дешева суб­сидована державою якісна медична допомога, однаково доступна для всіх верств населення, високі допомоги з безробіття.

Важливим інститутом прямої демократії є народна законодавча ініціатива, закріплена у законах Німеччи­ни, Угорщини, США, Італії та інших країн, що дає мож­ливість громадянам брати безпосередню участь у розро­бленні законопроектів.

Посиленої уваги потребує світовий досвід діяльності громадських рад. Так, наприклад, уряд США щороку за­стосовує публічногприватні дорадчі комітети. Нині існує понад 1000 таких комітетів, майже 400 створено на пре­зидентському рівні. Громадськість має відкритий доступ до діяльності таких комітетів, своєчасно інформується про дати і порядок денний всіх засідань. Громадськість має доступ до всіх протоколів та інших документів і пу­блічну підзвітність.

Світовий досвід свідчить, що формування громадян­ського суспільства можливе лише в правовій державі з ефективною та конкурентоспроможною, соціально орі­єнтованою економікою.

Громадянське суспільство у розвинених державах сві­ту стало основою політичного життя, вносить в нього демократичні риси та якості, дух звільнення особи від державного диктату.

Становлення громадянського суспільства в Україні Шляхи розбудови громадянського суспільства в Україні:

• необхідність подальшого розвитку демократії в сус­пільстві;

• прискорення процесу переходу до ринкової економіки;

• розбудова правової держави;

• обмеження втручання держави у приватну та суспільну сфери життєдіяльності людини;

• обмеження втручання держави у релігійні відносини;

•створення реальних правових можливостей для все­бічного контролю за державними органами;

• забезпечення участі громадян у прийнятті політичних рішень;

• розвиток місцевого самоврядування;

• забезпечення ефективної системи соціального захисту;

• формування високої громадянської свідомості, високої політичної культури, перетворенняи загальнолюдських цінностей на індивідуальні переконання громадян.

Особливості побудови громадянського суспільства в Україні

1. У державно-правовій сфері не вдалося подолати пев­ну відчуженість влади від громадян та забезпечити розв'язання найголовніших суспільних проблем від­повідно до волі більшості.

2. Записані в Конституції положення про те, що в Украї­ні держава повинна бути правовою, що є основою громадянського суспільства, є тільки декларацією на­мірів, прагнень.

3. Не розроблено механізму впливу громадян на процес прийняття політичних рішень.

4. Немає дієвого контролю за органами державної влади та бюрократичним апаратом.

5. В економічній сфері не вдалося перетворити грома­дян України на власників, перейти до ринкової еко­номіки, добитися економічної незалежності громадян від держави.

6. Багато декларованих прав не забезпечено ні еконо­мічно, ні організаційно.

7. Не вдалося створити потужний "середній клас", який у демократичних державах основою громадянського суспільства.

8. Недостатня розбудова елементів громадянського сус­пільства, хоча громадських організацій багато, вони

ще не забезпечують представництва інтересів різних груп населення, не мають достатніх важелів впливу на державні органи.

9. Серед чиновників панує нетерпимість до інакомис­лення, некомпетентність, невміння знаходити комп­роміси.

10. Ще низький рівень політичної культури населення, низька громадянська свідомість.

11. У багатьох випадках права людини ще тільки деклару­ються, офіційно визнаються, але не здійснюються.

12. Ще значна кількість ЗМІ обслуговують інтереси власників, що нерідко представляють владні коман­ди на різних рівнях.

13. Ще недостатня представленість інтересів громадян різними громадськими організаціями.

14. Ще існують суперечності між законом і дійсністю, що веде до збільшення конфліктів у суспільстві.

15. Досить.поширена практика фальсифікації громад­ської діяльності та створення псевдогромадських ор­ганізацій під певну політичну або комерційну струк­туру чи окрему економічно впливову особу з цілями, що не мають на меті досягнення суспільного блага.

Творчі завдання Запитання

І.Чому важливе існування громадянського суспіль­ства?

2. Як громадянське суспільство може впливати на при­йняття політичних рішень?

3. Що потрібно зробити дня розбудови громадянського суспільства в Україні?

Чи згодні ви з думкою?

1. "Справжнє громадянське суспільство ніколи не відбу­деться, якщо не буде досягнуто верховенства права й суспільство одночасно не стане правовим — правовим громадянським суспільством" (С. Лііексєєва).

2. Громадянське суспільство й держава — це ніби два по­люси єдиного соціального організму.

3. "Первинною за природою є держава порівняно з сім'єю та кожним з нас" (Аристотель).

4. Для досягнення повного народовладдя держава має бути підпорядкована суспільству, стати справжнім ви­разником його інтересів, керуватися у своїй законо­давчій діяльності загальнонародною волею.

Подумайте

1. Чи може існувати справжня свобода людини без еко­номічного підґрунтя?

2. Чи може суспільство бути правовим, коли значна час­тина людей позбавлена власності?

3. Чому байдужість негативно впливає на відстоювання громадянами своїх прав?

Проект

Дослідіть, що, на ваш погляд, перешкоджає формуван­ню правової держави та громадянського суспільства в Україні.

Що б ви запропонували для подолання таких перешкод, для прискорення цього процесу?

Ваша точка зору

1. Чи не буде краще, якщо управління суспільством до­ручити професійним політикам, а участь громадян та їхніх об'єднань у політичному житті обмежити лише виборами?

2. Що може дати громадянське суспільство кожному з нас?

3. Чи існує взаємозв'язок між громадянським суспіль­ством, демократією і правовою державою?