
- •1.2. Матрицi
- •1.3. Вектори
- •1.4. Векторний простір
- •1.5. Множення матрицi на вектор
- •1.6. Елементарнi перетворення матриць
- •1.7. Матричне означення системи лiнiйних рiвнянь
- •1.8. Лiнiйне вiдображення, пов'язане з матрицею
- •2. Множення матриць, обернені матриці
- •2.1. Суперпозиція лінійних відображень
- •2.2. Розбиття матрицi на рядки I стовпчики та множення матриць
- •2.3. Множення на елементарнi матрицi
- •2.4. Обернені матриці
- •2.4.1. Як знайти обернену матрицю?
- •2.4.2. Як розкласти оборотну матрицю в добуток елементарних?
- •2.4.3. Способи зведення матриці до одиничної
- •2.5. Задачі для самостійного розв'язання
- •3. Ранги
- •3.1. Лiнiйна залежнiсть векторiв
- •3.2. Абстрактний векторний простiр
- •3.3. Ранг системи векторiв
- •3.4. Ранг матрицi
- •3.5. Поняття лiнiйної оболонки
- •3.6. Розв'язування систем лінійних рівнянь
- •3.7. Методика розв'язування задач
- •3.8. Задачі для самостійного розв'язання
- •4. Визначник
- •4.1. Функція визначника
- •4.2. Обчислення визначника за методом Гаусса
- •4.3. Пiдстановки та перестановки
- •4.4. Формула для обчислення визначника
- •4.5. Мiнори
- •4.6. Задачі для самостійного розв'язання
- •Відповіді на задачі для самостійного розв'язання
- •Рекомендована лiтература
- •1.1. Вступ
1.7. Матричне означення системи лiнiйних рiвнянь
Позначимо
через
вектор-стовпчик висоти
,
-тою
координатою якого є невiдоме
,
тобто
.
Тодi за формулою
,
де
–
-та
координата, можна формально означити
добуток матрицi
на вектор-стовпчик невiдомих
.
У цьому випадку систему лiнiйних рiвнянь
(1) перепишеться у виглядi
де
є вектор-стовпчик, складений з правих
частин.
Розв'язок
системи
–
це такий вектор
,
для якого виконується
.
Розв'язати систему рiвнянь
означає: знайти всi розв'язки цiєї системи
або ж показати, що таких розв'язкiв немає.
Позначимо
через
нульовий вектор-стовпчик. Тодi однорiдна
система лiнiйних рiвнянь запишеться у
виглядi
Твердження. Множина розв'язкiв системи не змiниться, якщо виконуватимуться елементарні перетворення над рядками розширеної матриці системи
.
Метод Гаусcа розв'язування систем лінійних рівнянь полягає в тому, що елементарними перетвореннями рядків розширена матриця системи зводиться до найпростішого східчастого вигляду. Після цього розв'язок системи виписується просто.
1.8. Лiнiйне вiдображення, пов'язане з матрицею
Кожна
матриця
розмiру
визначає вiдображення
з
-вимiрного
простору в
-вимiрний,
при якому вектор
переходить в
У цьому разі пишуть також
.
Ще один еквiвалентний спосiб запису
.
Властивостi
вiдображення
.
Вiдображення
є лiнiйним.
Це означає, що для довільних
,
виконуються рівності
.
Одиничній
-матриці
відповідає тотожне відображення
,
при якому
.
Образом
вектора
відносно лінійного відображення
є вектор
.
Множина
образів усіх векторів
називається образом
лінійного оператора
.
Прообразом
вектора
відносно лінійного відображення
назива-ється довільний вектор
такий, що
.
Множина всіх прообразів вектора
утворює його повний
прообраз,
який позначається
:
.
Повниий
прообраз нульового вектора називається
ядром
лінійного відображення, яке позначається
.
Задачa.
Нехай
– лiнiйне вiдображення, що визначається
за допомогою матрицi
.
Чому дорiвнює образ вектора
?
Розв'язання.
За визначенням, образ вектора
обчислюється як
.
Вiдповiдь.
Образом
вектора
є вектор
.
Правило.
Якщо
є лiнiйне вiдображення, визначене за
допомогою матрицi
,
то знайти прообраз вектора
:
1)
є те саме, що знайти всi вектори
,
для яких
;
2) або ж те саме, що знайти всi , для яких ;
3) або ж те саме, що розв'язати систему лiнiйних рiвнянь
з
розширеною матрицею
.
Приклад.
Нехай
є те саме лiнiйне вiдображення, що й у
попередньому прикладі. Завдання: знайти
прообраз вектора
.
Згідно
з правилом, знайти прообраз вектора
вiдносно вiдображення
з матрицею
– це те саме, що розв'язати лiнiйну систему
з розширеною матрицею
.
Розв'язуємо цю систему методом Гаусса.
.
Вiдповiдь.
Прообраз
вектора
дорiвнює
.
Зауваження. Задача пошуку прообразу повнiстю еквiвалентна задачi розв'язування системи лiнiйних рiвнянь, тому прообрази поводять себе як розв'язки вiдповiдної лiнiйної системи. Отже, можливi такi варiанти:
1. Вектор має один прообраз (вiдповiдна система визначена).
2. Вектор має нескiнченно багато прообразiв (вiдповiдна система сумiсна, але невизначена).
3. Вектор не має прообразiв (вiдповiдна система несумiсна).