
- •1.2. Матрицi
- •1.3. Вектори
- •1.4. Векторний простір
- •1.5. Множення матрицi на вектор
- •1.6. Елементарнi перетворення матриць
- •1.7. Матричне означення системи лiнiйних рiвнянь
- •1.8. Лiнiйне вiдображення, пов'язане з матрицею
- •2. Множення матриць, обернені матриці
- •2.1. Суперпозиція лінійних відображень
- •2.2. Розбиття матрицi на рядки I стовпчики та множення матриць
- •2.3. Множення на елементарнi матрицi
- •2.4. Обернені матриці
- •2.4.1. Як знайти обернену матрицю?
- •2.4.2. Як розкласти оборотну матрицю в добуток елементарних?
- •2.4.3. Способи зведення матриці до одиничної
- •2.5. Задачі для самостійного розв'язання
- •3. Ранги
- •3.1. Лiнiйна залежнiсть векторiв
- •3.2. Абстрактний векторний простiр
- •3.3. Ранг системи векторiв
- •3.4. Ранг матрицi
- •3.5. Поняття лiнiйної оболонки
- •3.6. Розв'язування систем лінійних рівнянь
- •3.7. Методика розв'язування задач
- •3.8. Задачі для самостійного розв'язання
- •4. Визначник
- •4.1. Функція визначника
- •4.2. Обчислення визначника за методом Гаусса
- •4.3. Пiдстановки та перестановки
- •4.4. Формула для обчислення визначника
- •4.5. Мiнори
- •4.6. Задачі для самостійного розв'язання
- •Відповіді на задачі для самостійного розв'язання
- •Рекомендована лiтература
- •1.1. Вступ
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
С.А.Овсієнко
В.С.Мазорчук
Н.С.Головащук
ЛІНІЙНА АЛГЕБРА
МАТРИЦІ Й ДЕТЕРМІНАНТИ
Навчальний посібник
Київ - 2001
1. Загальнi факти про матриці та вектори
1.1. Вступ
Зi
шкiльної математики вiдомо, що вектори
з початком у вибранiй точцi простору
можна множити на дiйсне число та додавати
за правилом паралелограма. Це найперший
і найпростiший приклад лiнiйного простору,
який ще прийнято називати векторним.
Оголосивши основнi властивостi цих
векторiв аксiомами та замiнивши
тривимiрнiсть
-вимiрнiстю,
приходимо до загального означення
-вимiрного
числового лiнійного простору.
У стандартному фiзичному векторному просторi можливi вiдображення векторiв – наприклад, зсуву або повороту – якi переводять один такий векторний простiр в iнший. У випадку лiнiйних просторiв одержимо узагальнююче поняття лiнiйного оператора, або лiнiйного вiдображення, якi постулюються також деякими аксiомами.
Предметом вивчення лiнiйної алгебри є, в основному, лiнiйнi простори та лiнiйнi вiдображення, а основним засобом є застосування матриць та векторів.
1.2. Матрицi
Означення.
Матрицею
з
рядками та
стовпчиками називається прямокутна
числова таблиця
Числа
називаються елементами матрицi.
Таку
матрицю називають також
–
матрицею або матрицею розмiру
.
Вона мiстить
елементiв. У випадку
матриця називається квадратною.
Указану вище матрицю iнколи записують у виглядi
Цей запис цiлком еквiвалентний попередньому.
Кажуть,
що на
-тому
мiсцi в матрицi
знаходиться
-тий
елемент
,
який ще називають елементом з iндексом
або
чи
,
де перший iндекс
вказує номер рядка, а другий iндекс
указує номер стовпчика, в якому знаходиться
цей елемент. Елементи
матриці
,
в яких обидва iндекси збiгаються,
називаються дiагональними
елементами
матрицi
.
Двi матрицi
та
розмiру
називаються рiвними тодi i тiльки тодi,
коли вони дорівнюють один одному
поелементно, тобто для довiльних двох
iндексiв
виконується
.
Укажемо деякi спецiальнi матрицi та вектори.
Для
кожної пари натуральних чисел
i
iснує нульова
матриця.
Нульовою
матрицею
(розмiру
)
назвемо матрицю
,
усi елементи якої дорiвнюють нулю:
.
Нульова
матриця часто позначається просто
.
Цiкавішою є одинична
матриця,
яка завжди квадратна. Спочатку визначимо
дiагональ
квадратної матрицi.
Дiагоналлю
(або головною
дiагоналлю)
квадратної
матрицi
,
,
називається послiдовнiсть усiх дiагональних
елементiв
цiєї матрицi.
Одинична
матриця –
це
така квадратна матриця
,
у якої всi дiагональнi елементи дорiвнюють
одиницi, а решта – нулю:
,
,
.
Для
кожного натурального
iснує одинична матриця
розмiру
Дiагональна
матриця –
це
така квадратна матриця
,
у якої всi недiагональнi елементи
дорiвнюють нулю:
,
якщо
;
.
Кожна одинична матриця є, звичайно, дiагональною матрицею. Зворотне твердження неправильне. Нульова квадратна матриця є дiагональною.
1.3. Вектори
Матрицi
розмiру
та
видiляються окремо i називаються
вiдповідно векторами-рядками та
векторами-стовпчиками. Наведемо незалежне
означення.
Означення.
Упорядкований
набiр з
чисел, записаних у стовпчик
,
називається вектором-стовпчиком
висоти
.
Упорядкований набiр з
чисел, записаних у рядок
,
називається вектором-рядком
довжини
.
Елементи
вектора називають координатами.
У вектора-рядка
,
елемент
,
що знаходиться на
-тому
мiсцi, називається
-тою
координатою вектора
.
Аналогiчно у вектора-cтовпчика
елемент
,
що знаходиться на
-тому
мiсцi, називається
-тою
координатою вектора
.
Так само, як i матрицi, два вектори-рядки (або два вектори-стовпчики) вважаються рiвними, якшо вони рiвнi покоординатно.
Довiльну
матрицю
,
,
можна розглядати як складену з
векторiв-рядкiв довжини
:
.
Горизонтальнi риски в указаному запису матрицi вiддiляють рядки один вiд одного, але інколи ми їх не писатимемо.
Аналогiчно, матрицю можна розглядати як складену з векторiв-стовпчикiв висоти :
,
,
… ,
Вертикальнi риски у вказаному запису матрицi вiддiляють стовпчики один вiд одного.