5.3. Кредитна діяльність мбрр

Позики МБРР країнам, що розвиваються, насамперед фінансуються завдяки продажу цінних паперів на світових фінансових ринках. Оскільки МБРР заробляє незначну маржу внаслідок такого позичання, більша частка доходу отримується за рахунок позичання власного капіталу. Цей капітал складається з резервів, накопичених протягом років, і коштів, сплачених акціоне-рами-членами Банку.

Акціонери також забезпечують покриття капіталу, виконуючи свої боргові зобов'язання перед МБРР. Банк має 178 млрд дол. США так званого відкличного капіталу, який Банк може отримати від своїх акціонерів у разі потреби — для сплати зобов'язань за запозиченнями (облігаціями) або гарантіями МБРР. Щоправда, досі в історії Світового Банку не траплялося подібних випадків.

Капітал МБРР на час створення був утворений державами-членами в розмірі 10 млрд дол. У 1994 р. капітал Всесвітнього банку становив 165 млрд дол. (відповідно до Статуту МБРР, капітал повинен становити 184 млрд дол.).

МБРР є одним із найбільших міжнародних позичальників у світі. І водночас є організацією, яка найчастіше випускає свої боргові фінансові інструменти. Щороку Банк вдається до 100 таких операцій. Свої перші цінні папери Міжнародний банк реконструкції та розвитку випустив у 1947 році. З 1959 р. провідні рейтингові агентства виставляють їм найвищий можливий рейтинг ААА, що залишається незмінним і дотепер.

Обсяг коштів, які запозичує Банк, визначається обсягом його кредитної діяльності у країнах, що розвиваються. Оскільки програма кредитування Всесвітнього банку з часом змінюється, так само змін зазнає і щорічна програма запозичень. Приміром, 2006 р. Всесвітній банк випустив боргових цінних паперів на 10 млрд дол., а загальна сума запозичень Банку в обігу за станом на червень 2006 р. становила 96 млрд дол.

Високий рейтинг кредитоспроможності МБРР (ААА) дає змогу Банкові на вигідних умовах залучати кошти на тривалий термін погашення. Банк здійснює запозичення в усіх регіонах світу на різних ринках і в різних валютах. Такий високий рейтинг кредитоспроможності пояснюється шістьма основними причинами. По-перше, борг Всесвітнього Банку підтримують 184 суверенні акціонери — уряди країн, які є його членами. По-друге, Банк проводить чітку і виважену фінансову політику. На один долар його капіталу може припадати максимум один «позичковий» долар. Наразі на один долар загального капіталу припадає близько 50 центів позик. По-третє, за останні 15 років чистий дохід перевищив 1 млрд дол. СІЛА. По-четверте, свої активи Всесвітній Банк тримає у ліквідній формі. Це забезпечує гнучкість стосовно випуску нових боргових зобов'язань. По-п'яте, Банк сповідує досить жорстку політику запозичень. Існують ліміти концентрації кредитів, що забезпечують високу якість портфеля позик Світового Банку. Нарешті, по-шосте, кредити Світового Банку видаються під реалізацію тих проектів, які або співфінансуються урядами країн, або мають державні гарантії. Провідні рейтингові агенції відзначають винятковий кредитний статус Банку, який має справу не з приватними позичальниками, а з державами, рівень спроможності яких виконати свої зобов'язання є високим.

Банк надає середньо- та довгострокові позики урядам країн, що до нього входять, а також приватним організаціям під гарантію уряду та контролює їх використання. Позичальники повинні дотримуватися рекомендацій Банку і звітувати йому щодо використання коштів.

Спочатку МБРР був покликаний за допомогою акумульованих бюджетних коштів промислово розвинутих країн і залучених капіталів інвесторів стимулювати приватні інвестиції у країнах Західної Європи, економіка яких значно постраждала під час Другої світової війни. Від середини 50-х рр., коли господарство країн Західної Європи стабілізувалося, діяльність МБРР дедалі більшою мірою стала орієнтуватися на країни Азії, Африки і Латинської Америки, щоб стимулювати розвиток їхньої економіки (табл. 4). Традиційно діяльність МБРР полягає в наданні кредитів для розширення виробничих потужностей країн-членів Всесвітнього банку, що видаються звичайно терміном до 20 років (пільговий період — 5 років) під гарантію урядів країн-членів. Звичайно МБРР надає позики в розмірі 15 млрд дол. на рік, відсоток по них стягується на рівні ставок світових фінансових ринків (ставка по кредиту в середньому на 0,5% перевищує вартість позичкових коштів і змінюється по півріччях).

Традиційно МБРР надає позики для фінансування конкретних проектів такими двома шляхами.

МБРР може надавати позики безпосередньо проектній компанії, отримуючи при цьому гарантію відповідної держави відносно платіжних зобов'язань компанії. Така схема охоплює два наступних елементи: (а) кредитна угода між МБРР та проектною компанією та (б) гарантійна угода між МБРР і державою. Гарантійна угода покриває повернення позики та на випадок, коли компанія підконтрольна державі, гарантія забезпечує виконання (додаток А-1).

МБРР може надавати позики безпосередньо державі, яка, у свою чергу, надає цю позику проектній компанії. При цьому платіжне зобов'язання покладається на державу, а не на проектну компанію. Друга схема містить такі основні елементи: (а) кредитна угода між МБРР та державою, (б) субсидіарна кредитна угода між державою і проектною компанією та (в) дуже часто укладається проектна угода між МБРР і проектною компанією, що містить певні зобов'язання останньої відносно реалізації проекту (додаток А-2).

МБРР застосовує обидві схеми для підтримання широкомасштабних інфраструктурних та інших промислових проектів, однак віддає перевагу надавати позики безпосередньо проектній компанії, яка відповідає за проектне будівництво та проектну діяльність. Також МБРР надає перевагу проектам з урядовими гарантіями.

Позики МБРР для анклавних проектів. МБРР може надавати позики як виняток для проектів країнам Міжнародної асоціації розвитку (МАР) попри їх неадекватну кредитоспроможність (анклавні проекти). Такі операції мають два комплекси елементів: перший пов'язаний із фінансованим проектом, другий — з угодами безпеки для захисту МБРР. Обидва комплекси спрямовані на захист МБРР від ризику неплатежу, не беручи до уваги некредитоспроможність держави.

Фінансований проект повинен мати такі характеристики: по-перше, проект повинен приносити достатні валютні надходження для обслуговування боргу; по-друге, МБРР має отримати винагороду за використання різних гарантій та угод безпеки, розроблених для підвищення вірогідності погашення позики; по-третє, проектні надходження повинні бути здатними до відокремлення для цілей обслуговування позики МБРР.

Для забезпечення погашення позики МБРР стежить за угодами безпеки, що спрямовані на (а) підтримку кредитоспроможності держави та (б) встановлення безпечного шляху для проектних грошових потоків для обслуговування боргу. МБРР компенсував неадекватну кредитоспроможність приймаючих країн платіжними гарантіями кредитоспроможних сторін. Зазвичай вимагають гарантії від іноземних приватних інвесторів проекту. Іноді таку гарантію надає інша країна, яку вважають кредитоспроможною. Однак такі гарантії не вилучають потреби в гарантіях приймаючої країни. Щоб підтримати безпечний шлях повернення коштів, Банк вимагає утримувати закордонний трастовий рахунок, на якому акумулюються проектні валютні кошти (доходи) закордонним покупцем. Такі доходи насамперед спрямовані на погашення позики МБРР, а також інших позик.

Позики для анклавних проектів можуть надаватися як проектній компанії (з урядовими гарантіями), так і державі, яка перепозичає їх проектній компанії. Схема позики для анклавних проектів містить такі основні елементи: (а) кредитна угода між МБРР та проектною компанією, (б) гарантійна угода між МБРР і державою, (в) гарантія від приватних інвесторів для МБРР та (г) угода про відкриття закордонного трастового рахунку та встановлення пріоритетного платежу з обслуговування боргу (додаток А-3).

Своїми кредитами Банк покриває лише 30% вартості об'єкта. Найбільша частина його кредитів спрямовується в галузі інфраструктури, а саме: в енергетику, транспорт і зв'язок. Однак від середини 80-х рр. МБРР збільшив частку коштів, що спрямовуються в сільське господарство, охорону здоров'я. Кредити МБРР, що спрямовуються у промисловість, становлять менш ніж 15%.

Таблиця 5

Кредитування МБРР за секторами у 2006 р.

№ з/п	Сектор	Частка у загальному кредитуванні, %
1	Державне управління	39
2	Фінанси	22
3	Транспорт / Зв'язок	16
4	Енергетика / Добування	10
5	Агробізнес	6
6	Промисловість / Торгівля	6
7	Телекомунікації	1

Третина кредитів МБРР надається у формі спільного фінансування, за якого інвестори одержують низку вигод, наприклад, експертизу проекту і гарантію з повернення кредиту, що забезпечує МБРР. До того ж МБРР надає гарантії по довгострокових кредитах інших банків. При цьому він вимагає обов'язкового надання йому інформації про фінансове становище країни-позичальника, об'єкта, що кредитується і зміст місії банку, який обстежує ці об'єкти.

Важливим етапом у розвитку екологічного напряму діяльності МБРР стала Конференція ООН по навколишньому середовищу та розвитку в Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.). Цілями екологічної політики Банку є:

1. допомога членам МБРР у визначенні пріоритетів національних екологічних політик; створення ефективної інституційної, правової, управлінської, інформаційної та кадрової інфраструктури, у межах якої повинна формуватися і реалізовуватися національна екологічна політика (екологічні проекти по лінії технічної допомоги);

2. інвестиції у проекти так званого подвійного ефекту, тобто у проекти, що покращують (зберігають) стан навколишнього природного середовища і забезпечують комерційний прибуток;

3. зведення до мінімуму негативних екологічних ефектів при здійсненні кредитно-інвестиційних операцій;

4. участь у вирішенні глобальних екологічних проблем за допомогою Глобального екологічного фонду.

Практично всі проекти, що надходять на розгляд Банку, проходять екологічну оцінку, яка регламентується документом «Операційна директива по екологічній оцінці».

Принципи кредитної діяльності МБРР були докладно описані ще в Статуті, згідно з якими:

• кредит МБРР є суверенним зобов'язанням. МБРР надає позики урядам, урядовим установам чи приватним закладам на території країн-членів Всесвітнього банку;

• кредити призначені для сприяння продуктивному використанню ресурсів країнами-членами. Фінансований Банком проект повинен відповідати технічним, економічним, фінансовим, інституційним та природоохоронним стандартам МБРР;

• при вирішенні питання про надання кредитів МБРР повинен зважувати перспективи повернення позики;

• МБРР повинен бути впевненим, що за наявних реалій ринку капіталів клієнт не зможе отримати кредит від іншого кредитора на тих самих сприятливих умовах;

• МБРР контролює використання наданих ним коштів.

За класифікацією МБРР, усі пропоновані ним кредити поділяються на дві великі групи — це інвестиційні та системні кредити. До інвестиційних кредитів належать:

• спеціальні інвестиційні кредити;

• кредити розвитку галузі (сектора);

• кредити фінансовим посередникам;

• надзвичайні постконфліктні кредити;

• кредити технічної допомоги;

• адаптаційні програмні кредити;

• кредити на навчання та новації.

До системних кредитів на структурну перебудову належать:

• кредити структурного регулювання;

• кредити структурної перебудови сектора;

• кредити на відбудову;

• кредити на скорочення заборгованості.

Пропозиція Банком різного роду кредитів повинна забезпечувати його клієнтів більш широким вибором умов запозичень, які б максимально відповідали стратегії отримувача позики з керування власними борговими зобов'язаннями та наявними можливостями з обслуговування отриманих кредитів.

Усі позики МБРР мають спільні риси. Кредити, що надаються Банком, є суверенними зобов'язаннями. Це означає, що повернення основної суми, виплата відсотків і здійснення інших платежів є обов'язком країни-члена (або її центрального банку чи аналогічної агенції країни-члена), що є прийнятним для Банку або гарантованим ним.

Для всіх кредитів МБРР встановлено кінцевий термін погашення і пільгові періоди, плата за зобов'язання і можливість відміни її певної частини, а також контрактна кредитна маржа, за якою припускається зниження відсоткових платежів.

Усі кредити МБРР є довгостроковими, а надання коштів здійснюється в межах проектів чи програм, що реалізуються. Кредити Банку надаються, як правило, на період від 15 до 20 років; до цього терміну включається і п'ятирічний пільговий період, упродовж якого отримувач кредиту сплачує лише відсотки на поточну суму заборгованості по кредиту, а погашення основної суми не здійснюється.

МБРР видає позики під суверенні гарантії держав, в яких реалізуються проекти. При цьому Банк знімає з себе усі ризики, наявність яких для кредитора є важливою ознакою. Можна лише говорити про опосередкований вплив на проектне фінансування. Так, спеціалісти й експерти МБРР зробили і роблять значний внесок у розроблення методів і методик проектного аналізу, які сьогодні широко використовуються при підготовці й оцінюванні проектів, що фінансуються різними кредиторами й інвестиційними інститутами. Немаловажною є й та обставина, що кошти позик МБРР, які розподіляються в межах окремих держав-отримувачів через механізми перекредитування (у вигляді субпозик), перекредитуючими структурами (наприклад, національними комерційними банками) можуть використовувати для фінансування конкретних інвестиційних проектів на принципах проектного фінансування.