6. Вплив лісу на опади та сніговий покрив
Опади, що випадають над лісом, не досягають повністю поверхні землі, оскільки частина їх затримується кронами дерев. Щоб визначити кількість опадів, що затримується, необхідно врахувати їх інтенсивність, а також породу, вік та густину насаджень. Зі збільшенням інтенсивності дощу кількість опадів, що затримується кронами дерев зменшується.
На кількість опадів, що затримується лісом, значно впливає вітер. Він сприяє здуванню крапель дощу та сніжинок на земну поверхню. Велике значення має при цьому температура. При низьких температурах випадає сухий сніг, який легко проникає через крони. При температурі, близькій до нуля, випадає мокрий липкий сніг, що осаджується на гілках дерев.
Значну кількість вологи ліс отримує за рахунок осідання паморозі, інею та ожеледиці. Експериментально отримано дані, що кількість вологи, що осідає в лісі у вигляді паморозі, складає в середньому 8%, а у вигляді ожеледиці - 5% від річної кількості опадів. Таким чином ліс відіграє роль конденсатора водяної пари.
Висота снігового покриву в лісі зазвичай вища, ніж на сусідньому полі. Ліс послаблює вітер, і тому під час снігопаду та метелиці сніг тут менше ущільнюється, а тому залягає рівномірніше, ніж в полі. Ліс також може отримувати вологу і за рахунок осідання туману на гілки дерев та листя. Полезахисні лісні смуги послаблюють швидкість вітру і тим самим сприяють затриманню та накопиченню снігу на полях. Послаблення швидкості вітру в лісній місцевості зменшує теплообмін між повітрям та снігом. Холодні маси повітря довше затримуються над поверхнею снігу, що тане, в результаті чого інтенсивність танення зменшується. Звісно, при цьому гальмується стік води у річки. В теплу пору року ліс зменшує стік дощової води. Таким чином, в процесі танення снігу в лісі для накопичення вологи в ґрунті створюються сприятливіші умови, ніж у полі.
7.Добовий та річний хід опадів
Виділяють два основних типи добового ходу опадів:
континентальний;
морський.
В першому ході випадіння опадів виділяють два максимуми та два мінімуми. Головний максимум опадів спостерігається після полудня, коли розвинена конвективна хмарність. Вторинний максимум (менш різко виражений) припадає на ранковий час, коли найбільшого розвитку досягають хмар шарових форм. Головний мінімум опадів спостерігається вночі, вторинний – перед полуднем.
В морському типі (на берегових станціях) добовий хід опадів досить простий: мінімум опадів припадає на денний час, а максимум – на нічний, коли над морями та океанами збільшується температурний градієнт, в результаті чого спостерігається нестійкий стан атмосфери та пов’язане з цим хмароутворення.
Річний хід опадів характеризується великим різноманіттям і в значній мірі залежить від кліматичних факторів. В екваторіальній зоні між 100 пн. ш. та 100 пд. ш. спостерігається подвійний річний хід опадів. Максимуми припадають на час після весняного та осіннього рівнодення (кінець березня та кінець вересня), коли мають місце найбільші полуденні висоти Сонця, і тому найінтенсивніше всього розвинуті висхідні потоки повітря. Мінімуми мають місце після літнього та зимового сонцестояння (кінець червня та кінець грудня). В ці періоди полуденні висоти Сонця найменші, і висхідні потоки найменш розвинені.
В тропічних областях (від 100 до 300) по обидва боки від екватора спостерігається один дощовий період, що триває чотири літніх місяці. На протязі останніх місяців тут панує засушливий період. В субтропічній зоні по обидва боки від екватора опадів випадає мало, особливо влітку. Засушливе літо в субтропічних широтах зумовлюється наявністю області підвищеного атмосферного тиску, в якій спостерігається низхідні рухи повітря.
В помірних широтах опади пов’язані переважно з циклонічною діяльністю. Значна кількість циклонів в середніх широтах проходить взимку. Рухаючись над океанами, вони зумовлюють випадіння великої кількості опадів над ними. Всередині континентів циклонічних опадів випадає порівняно мало. Над сушею влітку сильно розвинені конвективні токи, в результаті чого при достатньому вмісті водяної пари випадають рясні зливові опади. Завдяки зазначеним причинам, над океанами максимум опадів спостерігається взимку, а над континентами – влітку. Мінімум опадів над океанами відмічається влітку, коли гірше розвинута циклонічна діяльність. Всередині материків мінімум опадів спостерігається взимку, тому що в цей час менше розвинута конвекція.
Для отримання наглядної уяви про розподіл опадів по земній поверхні на географічну карту наносять за даними метеорологічних станцій місячні та річні обсяги опадів. Місця з однаковою кількістю опадів з’єднують лініями, які називають ізогієтами. На рис. 3 надана карта річних ізогієт всієї земної кулі. Повздовж екватора розташована суцільна смуга, найбільш багата опадами. Тут річні обсяги опадів складають 1000-2000 мм та більше. В цій зоні на островах Тихого океану може випасти навіть 5000-6000 мм опадів на рік. У напрямках до півночі та півдня від екваторіальної
області кількість опадів зменшується та досягає мінімуму в субтропічній області між 200-350 північної та південного широти. Середня річна кількість опадів в цій області не перевищує 500 мм. Тут розташовано більшість пустель земної кулі. В області пустелі Сахари, пустель в Перу, Чілі зустрічаються місця, де опади взагалі не випадають на протязі декількох років.
В
помірній зоні кількість опадів знову
збільшується та складає 500-1000 мм на рік.
В полярних областях кількість опадів
зменшується та не перевищує 300 мм на
рік. В області екватора значні обсяги
опадів п
В гірських районах кількість опадів збільшується у зв’язку з підняттям повітряних течій по схилах. Найбільша кількість опадів за рік
випадає на південному схилі Гімалаїв, біля містечка Черапунджи (в середньому до 12700 мм на рік). В окремі роки тут випадає більше 15000 мм. Рекордна кількість опадів також спостерігається на горі Валіагі на острові Кауаі (Гавайські острови). За добу інколи випадає більше 1000 мм опадів. Велика кількість опадів випадає також на південних схилах Головного Кавказького хребта (Ачишхо більше 3000 мм на рік), на Чорноморському узбережжі Кавказу (Батумі - 2400 мм на рік). В Україні середня кількість річних опадів складає 650-700 мм, в центральних областях Росії – 500-600 мм, далі на схід зменшується, а в районі Середньої Азії їх кількість навпаки значно мала (до 10 мм на рік).
В таблиці 2 наведені розрахункові обсяги річних опадів для широтних зон північної півкулі.
Обсяги річних опадів
Таблиця 2
Показник |
Широтні зони (град) |
|||||||
0-10 |
10-20 |
20-30 |
30-40 |
40-50 |
50-60 |
60-90 |
Середнє по північній півкулі |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Річна кількість опадів (мм) |
1450 |
840 |
590 |
660 |
740 |
630 |
270 |
770 |