5.2. Метелиця

Перенесення снігу вітром називається метелицею. Вона супроводжується віхровими рухами сніжинок. Виникає метелиця при різних швидкостях вітру, починаючи з 4-6 м/с, але у самої земної поверхні перенесення снігу може спостерігатись навіть при швидкості вітру біля 2 м/с. Якщо сніг сипучий та легкий, то перенесення його відбувається при порівняно слабкій силі вітру. При наявності на поверхні снігового покриву льодяної кірки сніг не переноситься навіть при великих швидкостях вітру.

В метеорології розрізняють три види метелиці.

1. Загальна метелиця або метелиця з випадінням снігу. Починається вона зазвичай при значній швидкості вітру (від 7 м/с). У випадках, коли неможливо встановити, чи випадає сніг з хмар, чи несеться в повітрі піднятий вітром з поверхні землі, метелицю називають хуртовиною (завірюхою).

2. Низова метелиця – це метелиця, при якій з хмар сніг не випадає, а відбувається лише перенесення сильним вітром снігу, що піднімається з поверхні снігового покриву до висоти декількох метрів.

3. Поземок – перенесення снігу відбувається на незначній висоті (декілька сантиметрів) над поверхнею снігового покриву.

Метелицю відносять до шкідливих явищ природи. Вона заважає нормальній роботі залізничного та автотранспорту, а також наносить шкоду сільському господарству, здуваючи сніг з відкритих полів, засіяних озимими культурами.

Значний вплив на розподіл снігового покриву спричиняють різні природні та штучні перешкоди. При значному вітрі вершини пагорбів та інші підвищення рельєфу звільнюються від снігового покриву, а в той час в ярах, долинах, залізничних виїмках та інших поглибленнях, де вітер слабший, частина сніжинок осідає. Таким чином, в цих місцях можуть утворюватись снігові заноси. В місцевості з пагорбами спостерігається накопичення снігу з підвітряної сторони, а з навітряної сніг здувається вітром.

5.3.Основні властивості снігового покриву

Теплопровідність снігу дуже мала і в значній мірі залежить від його щільності. Чим менше щільність снігу, тим більше повітря знаходиться в його прошарках і тим менше його теплопровідність. Теплопровідність снігу, який щойно випав, приблизно 0,0003 кал/(см·с·град). Завдяки поганій теплопровідності, сніговий покрив захищає ґрунт від глибокого промерзання. Спостереженнями встановлено, що температура на поверхні ґрунту, вкритого снігом, значно вища, ніж на оголеному ґрунті. Тому промерзання ґрунту під сніговим покривом розповсюджується на менші глибини, ніж в ґрунті, де він відсутній.

Поверхня ґрунту має найбільше відбиття. Альбедо снігу складає 70-80% і навіть більше, що в декілька разів перевищує альбедо ґрунту. Особливо велике відбиття має сніг, який щойно випав. Наприклад, в умовах Арктики відмічались випадки, коли значення альбедо сягало 95%. Маючи велике відбиття, сніговий покрив значно збільшує освітленість місцевості.

Сніг має також випромінювальну здатність. Сніговий покрив випромінює майже, як чорне тіло. Саме тому він сприяє зниженню температури повітря в нижніх шарах атмосфери, головним чином в ясну погоду, коли ефективне випромінювання має велике значення. Саме тому сніжні зими холодніші, ніж зими з короткочасним та невисоким заляганням снігового покриву. Також максимальні та мінімальні температури при наявності снігового покриву завжди нижчі, ніж при його відсутності.

На зниження температури повітря впливає і висота снігового покриву. Внаслідок малої теплопровідності сніг затримує проникнення тепла з ґрунту в повітря. Тому чим більше висота снігового покриву, тим менше тепла буде потрапляти з ґрунту в повітря, і тим сильніше буде його охолодження.